примусових заходів ви-ховного характеру, то таке рішення буде і недоцільним і незакон-ним. У цьому випадку кримінальна справа маже бути закрита чи розв'язана за іншими підставами або ж направляється до суду з обвинувальним висновком. Відповідно до ст. 232-1 і 233 КПК України, отримавши від слідчого кримінальну справу, що надішіїпя в порядку, передбаченому статтями 7-3 або 9 КПК України, прокурор у термія до п'яти днів перевіряє повноту про-веденого розслідування, законність постанови і приймає одне з таких рішень:*
дає письмову згоду з постановою слідчого і спрямовує справу в суд дня застосування примусових заходів вихов-ного характеру,*
відміняє постанову слідчого і повертає йому справу з пись-мовими вказівками;*
змінює постанову снідчого або виносить нову постанову.
987
При вирішенні долі кримінальних справ стосовно нолітніх варто виявляти гуманність. Не повинні застосовувапка мфн кримінального покарання до неповнолітнього за незначні діяння, задавай, що мають характер дитячого бешкетництва або бравади, за носіння з метою безпеки холодної зброї, за розкрадан-ня майна в родичів або інших осіб, які спільно проживають із ними, якщо з боку останніх не надійшло скарг. До розслідування кримінальних справ стосовно неповнолітніх варто залучати спеціалістів, що мають добре серце, щедру душу, шляхетні думки і добру вояка.
4, Особливості судвввго розгляду сгщмв тре злетиш тепов-тявших.
Особливості, що стосуються предмета доказування, участі за-хисника, виклику і допиту неповнолітнього обвинувачуваного, за-стосування запобіжних заходи, а також закриття крямшальжя справи і застосування до неповнолітнього примусових заходи ви-ховного характеру мають загаямяш характер і цілком ставляться і до судового розгляду. Разом з цим розгляд справ оцю злочини неповвоштнк у суді першої «станції має й няні особливості
По цій категорії справ передбачена можливість обмеження принципу гласності судового розгляду. Відповідно до ст. 20 КПК України закритий судовий розгляд допускається по мотивованій постанові суду в<їіравах про злочини соо\жи не досягли иястнад-цятирічного віку. Закрите судове засідання доцільно тоді, коли необхідно досягти найбільш сприяпаших умов для одержання правдивих показань від неповнолітнього обвинувачуваного і для усунення можливого негативного впливу на нього сторонніх осіб.
У судове засідання викликаються батьки або інші законш пред-ставники неповнолітнього підсудного. Відповідно до ст. 441 КПК України законний представник підсудного має право заявяяти відводи і клопотання, додавати докази, брати участь у дослідженні доказів.
За необхідності допитаїи батьків або інших законних представ-ників неповнолітнього підсудного як свідків, суд виносить про це рішення і заслуховує їхні показання. Батьки і законні представники неповнолітнього підсудного допитуються по правилах допиту свідка. Водночас вони не несуть відповідальності за відмову від давання показань стосовно самого себе, членів своєї сім'ї і своїх близьких родичів. При оцінці показань законного представника необхідно враховувати ту обставину, що він був ознайомлений з матеріалами кримінальної справи до початку судового розгляду.
У виняткових випадках, коли участь законного представника в судовому засіданні може завдати шкоди інтересам неиов-нолітнього підсудного, суд вправі своїм мотивованим визначенням обмежити участь законного представника в тій або іншій тастикі судового засідання, або взагалі усунути його від участі а судовому
988_______________________________________________________
розгляді, допустивши замість нього іншого законного представ-ника.
Неправильним буде допускати до участі в справі як законних представників осіб, які, проживаючи спільно з обвинувачуваним, вчиняли приховування злочину. Необхідно виключати ситуації, за яких у стадії судового розгляду цивільний відповідач одержував би одночасно і статус законного представника або захисника непов-нолітнього обвинувачуваного.
Про час і місце розгляду справи неповнолітнього суд повідомляє службу у справах неповнолітніх та міліцію у справах неповнолітніх, або з огляду на обставини справи викликає в судове засідання представників служби у справах неповнолітніх та міліції у справах неповнолітніх.
Представник служби у справах неповнолітніх у судовому засіданні вправі заявляти клопотання, ставити запитання підсуд-ному, його законним представникам, потерпілому, свідкам, ек-спертові та спеціалістові, висловлювати думку з приводу найбшьш доцільної форми перевиховання підсудного. Зазначені права роз'яснюються представникові служби у справах неповнолітніх у підготовчій частині судового засідання.
Представник міліції у справах неповнолітніх має право бути присутнім у залі судового засідання і з дозволу суду дає пояснення. Названі особи у необхідних випадках можуть бути допитані як свідки.
Про час і місце розгляду справи суд сповіщає установи й організації, в яких вчився або працював неповнолітній. Представ-ники названих організацій мають право бути присутніми в залі судового засідання і з дозволу суду давати пояснення. У необхідних випадках вони можуть бути допитані як свідки.
Відповідно до ст. 444 КПК України суд має право своїм рішен-ням видалити неповнолітнього підсудного з залу судового засідання на час дослідження обставин, які можуть негативно впливати на нього. Якщо обставини, які досліджувалися за відсут-ності неповнолітнього підсудного, пов'язані з його обвинувачен-ням, суд повідомляє про одержану інформацію підсудного після повернення його в зал судового засідання.
Винесення рішення по справі. Визнавши підсудного винним, суд має право: винести обвинувальний вирок і призначити підсудному покарання, передбачене кримінальним законом; винести рішення відповідно до ст. 97 КК України про закриття кримінальної справи і застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, передбачених ст. 105 КК України, якщо неповнолітній вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, а його виправлення можливе без застосування покарання.
Примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 КК України, суд застосовує і до особи, яка до
__________________________________________________989
досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідаль-ність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального ко-дексу України.
До неповнолітнього можуть бути застосовані лише такі основні види покарань:
1) штраф;
2) громадські роботи;
3) виправні роботи;
4) арешт;
5) позбавлення волі на певний