Слідчий огляд

Огляд - це слідча дія, яка проводиться з метою одержання доказів шляхом візуального спостереження та дослідження слідів злочину та інших матеріальних джерел доказової інформації [1].

Відповідно до ч. 1 ст. 190 КПК України слідчий може провести огляд місця події, місцевості, приміщень, предметів та документів, а також зовнішній огляд трупа. Провадження цих слідчих дій здійснюється з метою знайдення слідів злочину та інших речових джерел доказової інформації, з'ясування обстановки злочину та інших обставин, що мають значення у справі.

За суб'єктом, стадією та деякими особливостями пов'язаної з цим процесуальної форми проведення умовно можна виділити два види огляду:

За об'єктами огляду виділяють:

А) огляд місця події;

Б) огляд приміщення і ділянок місцевості, які не є місцем події;

В) огляд предметів (речових доказів);

Г) огляд документів;

Д)огляд трупа;

Е) огляд тварин;

Є) огляд житла чи іншого володіння особи, які стали місцем події злочину.

Підставою для проведення огляду є надходження до компетентного органу даних, які дозволяють передбачити, що в результаті проведення даної слідчої до можуть бути отримані докази по справі провадження слідчого огляду (окрім огляду житла чи іншого Володіння особи закон не потребує винесення окремої постанови слідчого.

Дана слідча дія, як правило, не має примусового характеру і регламентується Законом найбільш оптимальним чином без зайвої деталізації.

Огляд житла чи іншого володіння особи має проводитись, як правило, за згодою відповідної особи. Без згоди володаря житлового приміщення, в примусовому порядку, огляд житла проводиться, як правило, лише за вмотивованим рішенням судді, а також лише у невідкладних випадках, пов'язаних з врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, ст. 190 КПК України зазначає, що огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого частиною п'ятою статті 177 КПК України — за правилами прийняття рішення про обшук.

У невідкладних випадках для проведення огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи, за її заявою або повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само у разі відсутності цієї особи, або за неможливості отримати від неї згоди на проведення невідкладного огляду місця події, рішення суду не потребується.

У даному разі в протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за досудовим слідством.

У разі проведення огляду за постановою судді — така постанова Оголошується під розписку особі, в житлі чи іншому володінні якої проводиться огляд. Огляд проводиться в присутності понятих. При огляді житлового приміщення чи іншого володіння особи в примусовому порядку копія протоколу огляду має вручатись особі, в володінні якої проваджувався огляд.

Усі види огляду провадяться за загальним процесуальним порядком і за єдиною методикою. Тому має сенс проаналізувати найбільш складний вид слідчого огляду — огляд місця події.

Провадження огляду місця події регулюється кримінально-про-цесуальним законом, а також окремими підзаконними нормативними актами, що визначають питання організації діяльності органів досудового слідства в системі МВС України та взаємодії їх з іншими службами органів внутрішніх справ; експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ; основи організації розкриття злочинів по гарячих слідах органами внутрішніх справ.

Метою огляду місця події відповідно до ст. 190 КПК України є знайдення слідів злочину та інших речових джерел доказової інформації, з'ясування обстановки події, а також інших обставин, що мають значення у справі. Таке формулювання закону, по суті, орієнтує на встановлення всіх обставин, що підлягають доказуванню у кримінальній справі.

При цьому пізнавальна функція огляду місця події, як справедливо зазначає В. Є. Коновалова, проявляється в різних аспектах: емпіричному, що полягає у сприйнятті обстановки або окремих предметів, та логічному, що має на меті з'ясувати роль і значення знайденого.[2]

Зміст слідчої дії визначається об'єктом, на дослідження якого вона спрямована. Об'єкт дослідження визначає як характер пізнавальних операцій, необхідних для досягнення мета слідчої дії, так і процесуальну форму їх здійснення. Під місцем події логічно розуміти територію, приміщення або будівлю, де відбулася подія, яку розслідують, або настав її результат.

Місце події як об'єкт огляду завжди являє собою складну та неповторну систему різноманітних за своїми якостями та характеристиками предметів та інших матеріальних утворень (територія підприємства, житлове помешкання, магазин, автомобільна магістраль, пасажирський вагон, лісовий масив тощо). Огляд повинен забезпечувати можливість виявлення та закріплення слідів злочину в межах обстановки будь-якого місця події, мати свого роду пізнавальну універсальність, включати прийоми та методи, що забезпечують всебічне дослідження будь-яких об'єктів матеріального світу.

Методика огляду. Основу огляду місця події становить метод спостереження, який виконує як пошукову, так і дослідницьку функції. Поряд з цим у ході огляду можуть бути застосовані методи виміру, порівняння, моделювання, а також інші техніко-криміналістичні методи. Дослідницький характер огляду місця події обумовлюється необхідністю отримання вже в початковий момент розслідування максимального обсягу інформації про подію, що розслідується; наявністю на місці події слідів, які не можуть бути вилучені та збережені; подальшим неухильним розвитком науково-технічних засобів та методів польової криміналістики, що надають можливість якісного оперативного аналізу матеріальних слідів на місці події.

У провадженні огляду місця