Правоохоронні та контрольно-наглядові органи

Правоохоронні органи — органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митні органи, органи охорони держав-ного кордону, органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, що здійснюють правозастосовні та право-охоронні функції.

Правоохоронна діяльність визначається правоохоронною функцією держави, здійснюється в рамках правоохоронних від-носин, повинна відповідати їх принципам.

Державно-владна діяльність правоохоронних органів вира-жається в тому, що вони як частина механізму держави мають компетенцію розглядати різного роду юридичних справ і спира-ються на можливість застосування державного примусу.

Правоохоронна діяльність за своєю структурою поділяється на:*

запобігання виникненню умов і причин суспільне небез-печного явища;*

припинення процесу їх розвитку;*

ліквідацію наслідків.

Прокуратура — специфічний орган державного управління, наділений правоохоронними і контрольно-наглядовими функ-ціями.

На прокуратуру України покладаються завдання.—

підтримання державного обвинувачення в суді;—

представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;—

нагляд за додержанням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;—

нагляд за додержанням законів при виконанні судових рі-шень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням осо-бистої свободи громадян.

Прокуратура України здійснює нагляд за додержанням зако-нів у діяльності Служби безпеки України та органів внутрішніх справ (центральний орган — Міністерство внутрішніх справ України).

Відповідно до Конституції України розроблена Концепція ре-формування прокуратури. Конституція залишає за прокуратурою функції:—

підтримання державного обвинувачення і представництво інтересів громадянина і держави в суді;—

нагляд за оперативно-розшуковою діяльністю, слідством, дізнанням, додержанням кримінально-виконавчого законодав-ства.

Структура прокуратури: Генеральна прокуратура України, прокуратура Автономної Республіки Крим, прокуратура облас-тей і районів (міст). Є окремі підрозділи прокуратури — на транс-порті, у водних басейнах, виправно-трудових закладах; військо-ва прокуратура — у Збройних Силах і Військове-Морському флоті України.

Генеральний прокурор, який очолює прокуратуру, призна-чається Президентом за згодою Верховної Ради строком на 5 років і звільняється з посади Президентом. Верховна Рада може висловити недовіру прокурору України, що має наслідком його відставку з посади.

Всі нижчестоячі прокурори призначаються Генеральним про-курором також строком на 5 років. Прокурорами і слідчими прокуратури можуть бути призначені тільки громадяни Украї-ни, що мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості і досягай встановленого законом віку (для прокурорів району міста — не менше ніж 25 років).

Служба безпеки України — державний правоохоронний орган спеціального призначення. Його завдання — захист незалежно-сті України, її конституційного ладу, територіальної цілісності та обороноздатності від розвідувально-підривної діяльності служб іноземних держав, а усередині країни — від підривної діяльності з боку злочинних організацій, груп людей або навіть окремих осіб;

боротьба з організованою злочинністю, мафією, корупцією, що створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Систему Служби безпеки України становлять Центральне управління, підпорядковані йому регіональні органи. Служба безпеки Автономної Республіки Крим, органи військової контр-розвідки, військові формування, а також навчальні науково-до-слідні та інші установи. Центральне управління Служби безпеки України видає положення, накази, розпорядження, інструкції, дає вказівки, обов'язкові для виконання в системі Служби безпеки України.

Найчисленніша ланка правоохоронних органів — органи МВС України (див. § «Роль органів внутрішніх справ у механізмі пра-вової держави»).

До недержавних правоохоронних органів належать адвокатури, адвокатські компанії, недержавні розшукові, охоронні і деякі інші установи відповідного призначення. Недержавні організації ство-рюються для охорони приватних, групових інтересів, а не для охорони публічних інтересів. У цьому полягає їхня відмінність. Проте всі вони покликані служити інтересам особи та суспільства.

Важливою ланкою контрольно-наглядових органів держави є державні інспекції (адміністрації).

Державні служби (інспекції, адміністрації) — санітарні, подат-кові, протипожежні та ін. — спеціальні державні органи. Вони покликані здійснювати функції контролю і нагляду за дотри-манням підприємствами, організаціями, установами, посадови-ми особами і громадянами окремих установлених відповідними правовими актами правил: санітарних, податкових, протипоже-жних, ветеринарних та ін.

Наприклад, державна податкова адміністрація здійснює функ-цію контролю і нагляду за своєчасною подачею податкових де-кларацій юридичними і фізичними особами (громадянами), які за законом повинні сплачувати податки.

Роль органів внутрішніх справ у механізмі правової держави

Органи внутрішніх справ — правоохоронні органи виконавчої влади, що складаються з галузевих служб: міліції, слідчого апа-рату, внутрішніх військ, кримінально-виконавчих установ.

Їм відведена відповідальна роль у механізмі правової держа-ви. Вони беруть участь у здійсненні внутрішніх і зовнішніх функ-цій держави — проводять діяльність із захисту економіки і нав-колишнього середовища від злочинних посягань (податкова мі-ліція, екологічна міліція), стоять на стражі законності і правопорядку (ДАІ, патрульно-постова служба та ін.), співробіт-ничають на міжнародному рівні з забезпечення світового поряд-ку (1НТЕРПОЛ), мають на меті захист і охорону прав і свобод людини.

Окремі служби органів внутрішніх справ (міліція, виправно-трудові установи) наділені функціями дізнання, які вони здійс-нюють у межах вимог кримінально-процесуального закону.

Одна з особливостей органів внутрішніх справ — наявність повноважень щодо проведення попереднього розслідування (спе-ціальний слідчий апарат).

Органи внутрішніх справ мають широкий діапазон адмініст-ративно-наглядових функцій — забезпечення громадського по-рядку, паспортного режиму, правил дозвільної системи та ін.

Основні завдання органів внутрішніх справ:

1) захист прав і свобод громадян, інтересів суспільства і дер-жави від протиправних посягань, охорона громадського поряд-ку і забезпечення громадської безпеки;

2) боротьба зі злочинністю;

3) запобігання злочинам, їх припинення, розкриття і розслі-дування, розшук осіб, що вчинили злочин, вжиття заходів для усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень;

4) забезпечення виконання кримінальних покарань, участь у ресоціалізації засуджених;

5) забезпечення безпеки дорожнього руху і пожежної без-пеки;

6) охорона і захист державних об'єктів, майна усіх видів влас-ності.

Міліція — складова частина системи органів внутрішніх справ, які здійснюють виконавчу державну владу в сфері охорони гро-мадського порядку.

До структури міліції входять: кримінальна міліція, міліція громадської безпеки, транспортна міліція, державна