Суддя, який покликаний вершити правосуддя, повинен бути не тільки високим професіоналом в області права, а і доброчесною, високоморальною людиною.
Безумовно, процес формування професійного суддівського корпусу з високими моральними якостями дуже складний і, в той же час, ще недостатньо нормований. Підбір кандидата на посаду судді не повинен обмежуватися тільки здачею кваліфікаційного екзамена з цивільного, кримінального, процесуального і іншим галузей права. На мій погляд, необхідно глибоко перевіряти спосіб життя кандидатів в судді, їхню поведінку на попередній роботі. Рекомендуватися на посаду судді повинен той кандидат, хто має не тільки відповідні професійні знання, а і високі моральні і необхідні для виконання обов'язків судді особисті якості.
Ураховуючи досвід роботи Вищої ради юстиції, можна стверджувати, що цей конституційний орган є важливою і необхідною ланкою механізму демократичного суспільства в забезпеченні підбору кандидатів в судді на якісно новому рівні. В той же час це інструмент руйнування елементів корпоративності при розв'язанні питань формування суддівського корпусу.
3.3. Координація роботи по правовому вихованню.
„Правосвідомість людей, об’єднаних в соціальні спільноти, - явище багато в чому об'єктивне, складається під впливом поєднання багатьох чинників: соціально-економічних, політичних, етнопсихологічних, культурно-історичних” Халфина Р.О. Право как средство социального управления М.: Наука, 1988.- с.62.
. Але це зовсім не означає, що на процес формування свідомості людей в юридичній сфері не можна впливати цілеспрямовано.
Навпаки, правосвідомість, як і свідомість етична, релігійна, наукова, потребує систематичного раціонального формування, стимулювання, позитивного соціального розвитку.
Правове виховання – це цілеспрямована діяльність держави, суспільних організацій, окремих громадян по передачі юридичного досвіду: систематичний вплив на свідомість і поведінку людини в цілях формування певних позитивних уявлень, поглядів, ціннісних орієнтацій, що забезпечують дотримання, виконання і використовування юридичних норм.
Татаринцева Е.В. змістом правового виховання визначає „залучення людей до знань про державу і право, законність, права і свободи особи, створення в громадян стійкої орієнтації на законопослушну поведінку” Татаринцева Е.В. Правовое воспитание. Методология и методика М.: Высш. шк., 1990.- с.18.
.
У зв'язку з цим на Міністерство юстиції України покладена координація діяльності міністерств і інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій відносно правового виховання населення, здійснює методичне забезпечення цієї утворення, формування в громадян правового світогляду.
За ініціативою управлінь юстиції більшість обласних і районних державних адміністрацій затвердили регіональні програми правоосвітньої діяльності Онопенко В. Текущие и перспективные задания органов юстиции // Право Украины.- 1994.- №3.- с.5.
. Значну увагу надають правовій тематиці засоби масової інформації.
Завдання полягає в тому, щоб ширше і переконливіше висвітлювати діяльність органів юстиції, показувати їх роль в побудові правової держави, сприяти підвищенню авторитету органів правосуддя, роз'яснювати нові закони, щоб кожний громадянин був ознайомлений з своїми правами і обов'язками.
Висновок
З часу набуття Україною незалежності існує необхідність переходу від дослідження державно-правових інститутів як складових частин союзної держави до їхнього вивчення як елементів суверенної Української держави. Разом з тим, ряд самих найважливіших питань організації і діяльності державної виконавчої влади і, зокрема, державного управління в сфері юстиції – не знайшли комплексного і системного дослідження в юридичній і адміністративно-правовій літературі.
Питання вдосконалення управління в області юстиції розглядалося з погляду аналізу правового статусу Міністерства юстиції України, його функціях по управлінню органами юстиції, організаційному забезпеченню діяльності судів, були розглянуті перспективи у відносини між Міністерством юстиції і органами судового самоврядування, а також підіймалося питання про вдосконалення управління у сфері формування суддівського корпусу.
В роботі підкреслюється, що вдосконалення державного управління не тільки соціально-політичній, але і культурній, господарській сферах є один з основних чинників соціально-економічного розвитку нашої держави. Вдосконалення управління доцільно лише в тому випадку, якщо воно відбувається на якісно новому рівні, у виконання Основного Закону, а також в ім'я людини і громадянина –найвищої соціальної цінності правової держави.
В процесі роботи був вивчений і проаналізований значний масив нормативних актів, що безпосередньо стосуються діяльності органів Міністерства юстиції, судового устрою і судочинства в Україні.
Теоретична значущість роботи полягає в тому, що отримані за наслідками роботи висновки і пропозиції можуть бути використані в подальшому дослідженні даної теми, в науковому і учбовому процесі, а також в докладі на науковій студентській конференції.
Перелік посилань.
Юридична енциклопедія. Під ред. М.Ю. Тіхомірова.- М.: Видання пана Тіхомірова М.Ю.,1998. - с.386.
Прийдак М.М. Виконавська влада в «автономному» режимі? // Віче. - 1996. - 5. - с.64.
Теорія держави і права. Під ред. Н.И. Матузова і А.В. Малько. - М.: Юріст', 1997. - с.95.
Вдосконалення апарату державного управління. Під ред. У.В. Цветкова. - До.: Наукова думання, 1982.- с.33.
Кує Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій До.: Вентури, 1996.- с.27.
Ковпаків В.К. Адміністративне право України. Підручник.- До.: Юрінком интер, 1999. - с.114.
Загальне положення про Міністерство, іншому центральному органі виконавчої влади України // Урядовий кур'єр, 28 березня 1996 р. - 58-59. - ст.1.
Чувпіло А.А. Адміністративне право України. Т.2. Нормативні акти.- Донецьк: Донгу, 1999.- с.417.
Симкин Л.С. Органи юстиції і суди: боротьба із злочинністю. - М.: Юрід. літ., 1988.- с.14.
Суд і правосуддя в СРСР. Під ред. Т.А. Бажанова. - Казань: Ізд-во Казанського університету, 1980. - с.314.
Організація судової діяльності. Під ред. Г.П. Батурова.- М.: Юрід. літ., 1977. - с.3.
Прійдак М.М. Управління судовими органами в Україні // Право України. - 1993. - 7. - с.31.
Петрухин И.Л. Правосуддя: час реформ. - М.: Наука, 1991. - с.64.
Ершов У.В. Суд в системі органів державної влади // Гос-во і право. - 1992. - 8. - с.34.
Судові і правоохоронні органи України. Правові джерела.