або постанову про відсторонення обвинуваченого від посади, якщо в їх подальшому застосуванні немає необхідності (ст. ст.165, 147 КПКУ); за проханням громадянина в місячний термін письмово повідомити трудовий колектив або громадську організацію за місцем проживання про факт виправдання судом або закриття кримінальної справи за реабілітуючими підставами (ст.ІІ Закону “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду”, а також допомогти йому поновити порушені права і відшкодувати заподіяну шкоду (ст.53 (1) КПКУ).
Але слід звернути особливу увагу на те, що обвинувачений- це ще не винний, оскільки у нашій державі діє принцип презумпції невинності: особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведенов законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду*, що набрав законної сили, як завершальний правовий акт провадження в кримінальній справі. Тобто її не можна назвати злочинцем у публічних виступах, у пресі, по радіо і телебаченню, в офіційних документах.
Притягнення особи як обвинуваченого можливе “не інакше ніж на підcтавах і в порядку встановленому законом” (ст. 5 КПКУ). Ця норма є надзичайно важливою гарантією прав особи і реалізації принципу законності в кримінальному процесі. Крім того, у відповідності зі статтею 131 КПКУ єдиною підставою для притягнення особи як обвинуваченого є наявність “доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою”. Тобто слідчиий, у ході всебічного, повного та об’єктивного досслідження обставин справи, на момент притягнення
особи як обвинуваченого повинен зібрати таку сукупність обвинувальних доказів, які переконують його в тому, що злочин було вчинено, і вчинено саме цією підозрюваною особою. Обвинувачення може грунтуватись не лише на прямих доказах, це є можливим за наявності достатньої кількості побічних доказів.
Слід також зазначити, що у слідчого повинно бути внутрішнє переконання у винності даної особи у вчиненні злочину. У випадку відсутності такого слідчий має право не погодитись з вказівками начальника слідчого підрозділу і прокурора з приводу притягнення як
_____________________________
* ч. 1 ст. 62 Конституції України
обвинуваченого певної особи, кваліфікації злочину, обсягу обвинувачення, і, не виконуючи їх, подати свої аргументовані запереченя відповідному прокурору, який здійснює нагляд за розслідуванням, або вищестоящому прокурору.
Така регламентація притягнення особи як обвинуваченого пов’язана з тим, що лише законне, обгрунтоване, своєчасне притягнення особи до участі у справі як обвинуваченого сприяє встановленню істини у справі, забезпеченню невідворотності покарання особи, винної у вчиненні злочину. А “поспішне, безпідставне, помилкове притягнення особи як обвинуваченого заподіює особі незаслужені моральні та фізичні страждання, матеріальну шкоду”.*
Притягнення особи як обвинуваченого складається з трьох етапів:
Винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого
Пред’явлення обвинуваченя
Роз’яснення обвинуваченому його прав
Допит обвинуваченого.
Після того, як слідчий встановив достатню кількість доказів винності особи у вчиненні злочину і переконався у відсутності обставин, за наявності яких кримінальну справу не може бути порушено, він виносить мотивовану постанову про притягнення цієї особи як обвинуваченого. Ця постанова визначає обсяг обвинувачення та кваліфікацію злочину, межі судового розгляду. Розгляд справи у суді відбувається в межах пред’явленого обвинуваченя. Суд невправі додавати обвинувачення не передбачене у постанові про притягнення особи як обвинуваченого, оскільки це позбавляє обвинуваченого
можливості реалізувати своє право на захист.
Постанова про притягнення особи як обвинуваченого складаєтсья з трьох частин: вступної, описової (мотивувальної), резолютивної.
У вступній частині зазначаються місце і дата складання постанови, прізвище та посада особи, яка її склала, номер справи, обставини справи, з приводу яких проводилось розслідування.
В описовій (мотивувальній) частині вказується особа, яку притягують як обвинуваченого у даному злочині, викладаються обставини
_______________________
* Михеєнко та ін. Кримінальний процес України. Стр. 272
вчинення злочину, кваліфікація цих дій за відповідними статтями кримінального кодексу України, робиться висновок, що у справі зібрано достатньо докасів, які вказують на вчинення злочину даною особою. У мотивувальній частині не є обов’язковим наведення доказів зібраних по справі, але необхідно вказати всі ознаки які мають значеня для конкретного складу злочину.
Якщо особу обвинувачують у вчиненні кількох злочинів, в описовій частині необхідно окремо викласти обставини кожного злочину та їхню кваліфікацію.
У резолютивній частині постанови слідчий формулює конкретне рішення про притягнення особи як обвинуваченого із зазначенням кваліфікації злочинних дій, а також зазначаються ім’я, прізвище та по-батькові, дата народження особи, яку притягують як обвинуваченого.
Постанова підписуєтся слідчим. Копія постанови про притягнення особи як обвинуваченого “негайно надсилається прокуророві”, відповідно до вимог закону “ про прокуратуру”
Якщо є підстави для обвинувачення кількох осіб, то щодо кожного з них виноситься окрема постанова про притягнення як обвинуваченого із заначеням у вчиненні яких саме дій кожна з цих осіб обвинувачується, яка їхня роль у вчиненому злочині. Це є необхідною умовою для здійснення обвинуваченим свого права на захист.
Постанова про притягнення особи як обвинуваченого повинна відповідати таким вимогам: опис фактичних даних повинен бути об’єктивним, логічним, обгрунтованим, мотивованим, обвинувачення повинно бути сформульване з юридичною чіткістю, постанова повинна бути законною.
Законодавство не передбачає коли саме необхідно винести постанову про притягнення особи як обвинуваченого, “але зволікання з цією процесуальною дією, відтягування її до завершального етапу попереднього розслідування, що викликається прагненням слідчого зібрати на цей момент всі можливі докази, призводить до обмеження прав обвинуваченого, у тому числі права знати знати суть обвинувачення і захищатися від нього”.*
______________________
* Михеєнко та ін. Кримінальний процес України. Стр. 272
Якщо ж до особи було застосовано запобіжний захід, обвинувачення повинно бути пре’явлене не пізніше десяти діб з моменту застосування запобіжного заходу або останній