Слідчий є процесуально самостійною особою і у своїй діяльності керується законом. Всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора.

Чинний КПК містить вичерпний перелік випадків, коли для прийняття і реалізації рішень слідчого передбачене одержання на це згоди суду (судді) або прокурора.

Про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту слідчий вносить подання до суду за згодою прокурора і надалі — про продовження строків тримання під вартою про обшук, огляд житла чи іншого володіння особи або про примусову виїмку із житла чи іншого володіння особи слідчий також вносить подання до суду за погодженням з прокурором; за погодженням з прокурором він звертається з поданням до апеляційного суду про накладення арешту на корес-понденцію чи про зняття інформації з каналів зв'язку; слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до суду про поміщення обвинуваченого до медичного закладу у разі проведення стаціонарних судово-медичної або судово-психіатричної експертиз; він за згодою прокурора звертається до суду про поміщення неповнолітнього у віці від одинадцяти до чотирнадцяти років до прий-мальника-розподільника. За згодою прокурора, слідчий звертається до суду про звільнення від кримінальної відповідальності і від покарання внаслідок зміни обстановки; у зв'язку із дійовим каяттям; передачею на поруки; закінченням строків давності; про закриття справи та застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру; про застосування амністії.

Санкція прокурора необхідна у випадках: відсторонення обвинуваченого від посади; провадження обшуку (за винятком обшуку у житлі чи в іншому володінні

25

особи; виїмки документів, що становлять державну таємницю.

Крім того, прокурор продовжує строки досудового слідства; він затверджує постанови слідчого: про ексгумацію трупа; про визначення обвинуваченому та його захиснику строку для ознайомлення з матеріалами справи, якщо вони явне намагаються затягнути її закінчення; про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру; а також затверджує обвинувальний висновок.

Обшук і виїмка в приміщеннях, які займають дипломатичні представники або де проживають члени їхніх сімей, окрім виконання загальних вимог, передбачених ст.177 і 178 КПК, потребують згоди дипломатичного представника і вимагають обов'язкової присутності прокурора та представника Міністерства закордонних справ.

За загальним правилом, вказівки прокурора для слідчого є обов'язковими. Але у п'ятьох випадках, коли слідчий незгоден з вказівками прокурора про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину і обсяг обвинувачення, про направлення справи для віддання обвинуваченого до суду або про закриття справи, — він вправі подати справу вищестоящому прокурору з письмовим викладом своїх заперечень. У цих випадках прокурор, якому слідчий подає справу зі своїми письмовими запереченнями, не вправі наполягати на тому, щоб слідчий виконав вказівки, які суперечать його внутрішньому переконанню.

У даному разі прокурор або скасовує вказівки нижчесто-ящого прокурора, або доручає провадження слідства в цій справі іншому слідчому.

Слідчий по розслідуваних ним справах вправі давати органам дізнання доручення і вказівки щодо провадження розшу-кових та слідчих дій і вимагати від органів дізнання допомоги при провадженні окремих слідчих дій. Такі доручення і вказівки слідчого є для органів дізнання обов'язковими, при цьому він вправі вказати строк для їх виконання або навіть конкретну дату проведення конкретних слідчих дій (у разі, наприклад, проведення одночасних обшуків у співучасників злочину).

Доручення і вказівки органам дізнання можуть бути викладені як у письмовій

26

формі, так і в усній (наприклад, під час проведення огляду місця події).

У справах, в яких досудове слідство є обов'язковим, слідчий вправі в будь-який момент приступити до провадження досудового слідства, не чекаючи виконання органами дізнання дій, передбачених ст. 104 КПК.

Постанови слідчого, винесені відповідно до закону, в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні (як і запити та доручення), є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, службовими особами і громадянами.

При виконанні слідчих дій слідчий вправі із застосуванням вимог ст.85 і 862 КПК використовувати машинопис, звукозапис, стенографування та кінозйомку і відеозапис.

Що стосується начальника слідчого відділу, то слід зазначити, що за своїм процесуальним становищем начальник слідчого відділу є самостійним суб'єктом кримінально-процесуальної діяльності.

Стаття 114і КПК фактично регламентує процесуальне становище начальників слідчих відділів органів внутрішніх справ, служби безпеки та їх заступників.

На начальника слідчого відділу (відділення) покладений обов'язок відомчого контролю за всією без винятку кримінально-процесуального діяльністю слідчих, які входять до складу відділу (відділенвя, управління). Здійснюючи контроль за своєчасністю дій слідчих по розкриттю злочинів і запобіганню їм, він вживає заходів до найбільш повного, всебічного і об'єктивного про-ваджеипя досудового слідства в кримінальних справах. Для вжиття відповідних заходів КПК наділяє начальника певним обсягом процесуальних прав.

Зокрема, з метою контролю та надання кваліфікованої допомоги він має право перевіряти кримінальні справи (як і матеріали перевірок заяв, повідомлень про злочини, які є у провадженні слідчих; виконання окремих доручень, отриманих від інших слідчих у порядку ст.118 КПК та ін.). На підставі отриманої в результаті такої перевірки інформації начальник слідчого відділу дає вказівки слідчому, які є обов'язковими для виконання. У вказівках може йтися про виконання конкретних слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у справі: про притягнення до

27

відповідальності як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи, про провадження окремих слідчих дій, про передачу справи іншому слідчому, про створення слідчої групи та ін.

У разі виявлення порушень закону він