ЗМІСТ
ВСТУП......................................................................................... З
РОЗДІЛ І.
Загальні положення судового розгляду кримінальної справи. їх поняття та види........................................... 5
РОЗДІЛ П.
УЧАСНИКИ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ7 ТА НАСЛІДКИ НЕЯВКИ ЇХ ДО СУДУ 10
РОЗДІЛ ПІ.
МЕЖЇ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ. ВІДКЛАДЕННЯ, ЗУПИНЕННЯ І ЗАКРИТТЯ
СПРАВИ, НАПРАВЛЕННЯ П НА НОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ 17
ВИСНОВКИ.................................................................................... 22
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ........................................ 24
ВСТУП
Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Відповідно до Конституції України (ст. 6) судові органи виконують свою функцію незалежно від поділу влади, у встановлених Конституцією межах і згідно із законами України]: І].
Судова влада відповідно до теорії та практики розподілу влади є самостійною,, незалежного сферою публічної влади і являє собою сукупність повноважень із здійснення правосуддя, тлумачення норм права, з відповідними контрольними повноваженнями спеціально утворених органів — судів.
Атрибутами судової влади є широкі юрисдикційні повноваження; це правовий статус судів як особливих органів державної влади; це й власне виконання владних суддівських повноважень^ З, с. 7].
Прийняття 7 лютого 2002 року Закону України "Про судоустрій України", а згодом Указів Президента України, якими у розвиток положень Закону передбачено утворення Апеляційного, Касаційного (останній визнаний у 2004 році Конституційним судом України як такий, що не відповідає нормам Конституції України), Вищого адміністративного судів України та Державної судової адміністрації України, свідчить про завершення певного етапу реформування судово-правової системи нашої держави. Основні його ознаки -намагання сформувати незалежну судову владу, перебудувати судову систему в напрямі її деідеологізації і гуманізації; створити законодавство, норми якого відтворюють модель демократичного судочинства, що забезпечує громадянин}', по суті, необмежене право на справедливий судовий захист; розбудувати інститут правосуддя, розуміючи його як форму здійснення прав і свобод людини, як самостійне соціальне і правове благо, що здійснюється через неупереджене правосуддя та належні судові процедури.
Оцінюючи пройдений шлях, ми можемо сміливо стверджувати, що він характеризувався становленням національної системи правосуддя, закріплення її основ на законодавчому та конституційному рівнях; утворенням конституційної
юрисдикції, прийняттям нових кодифікованих актів; відповідність українського законодавства з нормами міжнародного права; реформуванням правоохоронних органів та органів юстиції, становленням і розвитком таких важливих інститутів громадянського суспільства, як адвокатура, приватний нотаріат тощо.
Все це свідчить про сталу тенденцію гуманізації усіх складових судово-правової системи України.
Темою даної курсової роботи с загальні положення судового розгляду і є досить актуальною оскільки судовий розгляд - це одна з основних стадій кримінального процесу. В цій стадії суд, здійснюючи правосуддя, остаточно досліджує всі істотні обставини, перевіряє докази, зібрані при провадженні дізнання та досудового слідства, та постановляє виправдовувальний чи обвинувальний вирок з призначенням покарання або без призначення покаранняр[7, с. 476], а загальні положення розгляду справ у суді - це сукупність процесуальних дій. що спрямовані на забезпечення виконання основних завдань кримінального судочинства, додержання встановлених законом процесуальних гарантій всіх учасників судового розгляду., що є необхідно для забезпечення всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи, виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню злочину, постановлення законного й обґрунтованого судового рішення. Іншими словами, чим більше суд І учасники судового розгляд}7 звертатимуться до форми (тобто до встановленого законом порядку судового розгляду), тим менше можливостей допустити судову помилку і більше гарантій для забезпечення виконання завдань кримінального судочинства, що закріплені у ст. 2 КТЖ України.
ї. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНОЇ
СПРАВИ. ЇХ ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ
Згідно із ст. 1 Закону України "Про судоустрій України" від 7 лютого 2002 р. судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції
Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини- що виникають в державі[5. с. 3].
Судову владу представляють незалежні суди, які від імені держави, в порядку, встановленому законом, здійснюють правосуддя, наділені владними повноваженнями, метою яких поновлення порушеного права і справедливості шляхом застосування заходів державного примусу до осіб, які посягають на інтереси, що охороняються законом.
Судова система України являє собою сукупність усіх судів держави, основаних на єдиних засадах організації і діяльності, що здійснюють судову владу.
Характерними ознаками судової системи України є її пристосованість до адміністративно-територіального устрою, різні рівні провадження, стабільність та єдність.
Відповідно до законодавства України "Про судоустрій" усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.
Для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справ, законності судових рішень в Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Угоди про відмову у зверненні за захистом до суду є недійсними.
Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня.
Встановлюючи, що правосуддя здійснюється виключно судами, законодавець виходить із того, що правовий статус суду, його функції та суворо визначений порядок діяльності створюють такі переваги в забезпеченні правильного застосування правових норм і закріплення законності в країні, які не може мати жодна форма державної діяльності. Приклад цього — кримінальний процес і його одна з основних стадій — провадження справ у суді першої інстанції.
Необхідність точного і правильного додержання кримінально-процесуального законодавства при розгляді судом справ спрямовано на додержання встановлених законом процесуальних гарантій всіх учасників судового розгляду. Це необхідно для забезпечення всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи, виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню злочину, постановлення