Судовий розгляд - це одна з основних стадій кримінального процесу. 8 цій стадії сз7д, здійснюючи правосуддя, остаточно досліджує всі істотні обставини, перевіряє докази, зібрані при провадженні дізнання та досудового слідства, та постановляє ви правд овувальний чи обвинувальний вирок з призначенням покарання або без призначення покаранняр[7. с. 476].

Судовий розгляд в кримінальному процесі України складається з 5 частин, що об'єднують процесуальні дії з чітко окресленим змістом:

1. Підготовча частина судового засідання.

2. Судове слідство.

3. Судові дебати.

4. Останнє слово підсудного.

5. Постановлений і проголошення вироку.

Всі частини судового розгляду є обов'язковими і змінюються послідовно. Неможливо після судового слідства пропустити судові дебати і надати останнє слово підсудному або надати останнє слово підсудному перед судовими дебатами чи після поставлення вироку.

Порушення Системи судового розі ляду завжди тягне за Собою відміну вироку та інших судових рішень.

В постанові Пленуму Верховного Суду України сказано, що "судовий розгляд кримінальних справ повинен максимально сприяти зміцненню законності і правопорядку, охороні прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб"[6, с. 20].

Кожна частина судового розгляду має свої конкретні завдання, завдяки яким обгрунтовано і законно вирішуються ті чи інші кримінальні справи (статті 283 -341 КПК України). Однак поряд із цими спеціальними нормами, що регулюють процесуальну діяльність всіх частин судового розгляду кримінальної справи, кримінально-процесуальний закон передбачає і загальні норми, що об'єднані в главу 24 КПК України «Загальні положення судового розгляду».

Загальні положення судового розгляду - це сукупність (система) процесуальних дій, що спрямовані на виконання основних завдань (принципів) кримінального судочинства. До них відносяться норми, які регулюють безпосередність та усність судового розгляд}7, участь учасників кримінально-процесушіьних відносин при розгляді справи в суді, межі судового розгляду, обрання- скасування або зміну запобіжних заходів в суді та ін., які будуть розглянуті далі.

Безпосередність, усність судового розгляду полягає в тому, що суд першої інстанції відповідно до ч. 1 ст. 257 КПК України при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи[2, с. 108].

Завдяки цій нормі закону судді, прокурор, захисник та інші учасники процесу мають можливість одержати інформацію иро події справи шляхом особистого, безпосереднього сприйняття всіх доказів у судовому засіданні, одержаних із перших джерел. Таке дослідження доказів дозволяє уникнути неповноти та перекручування під час передачі відомостей, необхідних для правильного вирішення справи. Вимога про безпосереднє дослідження доказів не дозволяє суду замість безпосереднього їх сприйняття обмежитися вивченням та оголошенням матеріалів справи, в яких докази були закріплені під час проведення досудового слідства. Проте законодавець не може не рахуватися з тим, що можуть виникнути обставини, що зумовлять необхідність зробити винятки з цього правила і замість безпосереднього одержання інформації з її першоджерела дослідити відомості, що були закріплені у матеріалах справи, шляхом їх оголошення[8, с. 357-358]. Закон, як виняток, дозволяє оголосити в судовому засіданні показання підсудного, потерпілого та свідка (ст.ст. 301, 306 і 308 КПК України), які вони дали під час проведення допитів при провадженні дізнання чи досудового слідства, в таких випадках:

1. За наявності істотних суперечностей між показаннями підсудного, свідка і потерпшого, які вони дали на суді та під час дізнання або досудового слідства;

2. У разі відмови підсудного давати показання на судовому слідстві та якщо справа розглядається у його відсутності;

3. У разі неявки в судове засідання свідка або потерпілого, явка яких з тих чи інших причин неможлива;

4. Якщо справа розглядається у відсутності свідка, щодо якого здійснюються заходи безпеки;

5. У разі винесення судом ухвали про відкладення розгляду справи, суд може допитати свідків, потерпілих та інших учасників судового розгляду, які з'явилися. Повторний виклик зазначених осіб у судове засідання провадиться лише в необхідних випадках.

Судове засідання по кожній справі відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку (ч. 2 ст. 257 КІЖ України).

Із принципом безпосередності нерозривно пов'язана засада усності судового розгляду, яка полягає в том}7, що судовий розгляд кримінальної справи, всі докази по справі, заявлені клопотання тощо підлягають усному обговоренню, але вся ця діяльність- яка проводиться усно, обов'язково фіксується в письмовій формі у протоколі судового засідання.

Незмінність складу суду при розгляді справи означає, що кожна справа повинна бути розглянута в одному й тому ж складі суддів. Якщо справа розглядалась колегіальним складом суду і один із суддів (народний засідатель), наприклад, через хворобу, позбавлений можливості продовжувати розгляд справи по суті, він обов'язково замінюється іншим суддею, чи народим засідателем, якщо неможливо відкласти розгляд справи на інший час, У таких випадках розгляд справи повинен розпочатись з самого початку, тобто з підготовчої частини судового засідання.

У справі, яка розглядалась за участі народного засідателя, для розгляду якої необхідний значний час, може бути викликаний запасний народний засідатель, який перебуває в залі судового засідання з самого початку розгляду справи і в разі вибуття народного засідателя зі складу суду замінює його.

її. УЧАСНИКИ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ ТА НАСЛІДКИ НЕЯВКИ ЇХ ДО

СУДУ

В суді першої інстанції кримінальні справи розглядаються судом у складі трьох суддів або суддею одноособово. Зокрема, кримінальні справи про злочини, за які