законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше, як десять років, розглядаються в суді першої інстанції колегіально в складі трьох осіб, якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд (ч, 2 ст. 17 КІЖ України).
Судовий розгляд кримінальних справ про злочини, за які передбачається можливість довічного ув'язнення, в суді першої інстанції провадиться судом у складі двох суддів і трьох народних засідателів.
Головуючий в судовому засіданні - суддя, який головує при колегіальному розгляді справи, або розглядає справу одноособово. Він має рівні права з іншими суддями, але наділений організаційно-розпорядчими повноваженнями і керує судовим розглядом справи. В силу ст. 260 КІЖ він має спрямовувати судове слідство на забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи і встановлення істини, усуває із судового слідства все те, що не стосується розглядуваної справи, і забезпечує належний виховний рівень судового процесу.
Головуючий діє від імені всього складу суду і за його згодою- Заперечення проти дій головуючого заносяться до протоколу і вирішуються всім складом суду.
Пленум Верховного Суду України у постанові №11 від 27 грудня 1985 року (з подальшими змінами) роз'яснив, що покладений ст. 260 КПК України на головуючого обов'язок керувати судовим засіданням та усувати із судового слідства все те, що не стосується розглядуваної справи, дає йому право знімати запитання учасників судового розгляду, якщо вони достатньо з'ясовані або явно виходять за межі цієї справи. Запитання і мотиви його зняття обов'язково заносяться до протоколу судового засідання.
11
При колегіальному розгляді справи відповідно до принципу рівності суддів у судовому засіданні головуючий не вправі зняти запитання, поставлене допитуваній особі іншим суддею чи народним засідателем[3, с. 687].
Головуючий, як і суд в цілому, має бути незалежним, процесуально самостійним та підпорядковуватись тільки закону. Він повинен бути об'єктивним та безпристрасним, не брати бік обвинувачення або захисту, не підпадати під вплив слідчого, критично аналізувати всі доводи, заяви та докази.
Розпочинаючи судовий розгляд, головуючий має оголосити прізвище запасного народного засідателя з тим, щоб учасники процесу мали змогу своєчасно викласти й аргументувати заяву про його відвід, а тим самим забезпечити послідовність процесу і безперечне введення його в склад суду та залучення до подальшого розгляду справи без повернення до перших початкових дій у разі, коли хтось із засідателів вибуває.
Незмінним учасником судового розгляду є секретар судового засідання. Він перевіряє та доповідає суду про з'явлення учасників розгляду, виконує доручення суду (судді), веде протокол судового засідання.
Секретар засідання зобов'язаний повно та правильно викласти у протоколі дії та рішення суду, а також дії та результати дій учасників процесу, які мали місце в
Відповідно до ст. 262 КІЖ України розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувається за участю підсудного, явка якого до суду є обов'язковою.
Розгляд справи при відсутності підсудного допускається лише у виняткових випадках:
1. Коли підсудний перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду;
2. Коли справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянутії у його відсутності. Проте суд має право і в цьому разі визнати явку підсудного обов'язковою;
12
З. Коли підсудний не з'явиться без поважних причин в судове засідання в справах, в яких його явка с обов'язковою, суд відкладає розгляд справи і може покласти на підсудного судові витрати по відкладеному засіданню.
Крім того, суд мас право винести ухвалу., а суддя - постанову про привід підсудного і про заміну запобіжного заходу на більш суворий або про обрання запобіжного заходу, коли його не було обрано раніше.
Одним із основних процесуальних прав, якими володіє підсудний, - це право на захист від інкримінованого йому діяння. У передбачених законом випадках (ст. 45 КПК України) участь захисника є обов'язковою.
Захисник - це самостійний учасник кримінального процесу, на якого покладено функцію захисту, і в силу цього він зобов'язаний використовувати всі зазначені в законі засоби і способи з метою з'ясування обставин, що виправдовують підзахисного чи пом'якшують його відповідальність.
Як захисники допускаються фахівці у галузі права та особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, а в судовому засіданні як захискшси можуть також виступати близькі родичі, опікуни та піклувальники.
Основний принцип захисника- якого він має дотримуватись, беручи участь у справі. - презумпція невинуватості обвинуваченого. Захисник повинен керуватися принципом невинуватості підзахисного і зробити все для його реалізації у кримінальному процесі.
Разом з тим захисник не слуга свого підзахисного, не його інтелектуальний помічник у досягненні ним бажаної для нього мети будь-якими засобами і не повинен перетворюватись на засіб протидії намірам слідчого встановити істину, дозволяти собі втягуватись у брудну гру, в співучасть у приховуванні злочину,
У судовому розгляді захисник, будучи самостійним учасником процесу, представляє і захищає права та законні інтереси підсудного, по суті будучи представником підзахисного, залишаючись самостійним суб'єктом кримінального процесу. Він діє в інтересах підсудного, за згодою підсудного, за дорученням
13
підсудного, сприяє підсудному у здійсненні його прав, використовує свої права на захист його інтересів, не повинен вживати ніяких заходів, які можуть зашкодити підсудному,
-Якщо захисник не з'явиться в судове засідання, слухання справи належить відкласти. Заміна захисника, який не з'явився, допускається тільки за згодою підсудного (ст. 289 КІЖ України).
Наступним учасником судового розгляду є прокурор. Відповідно до ст. 264 КІЖ участь прокурора у судовому засіданні є