від участі у справі відповідно до ст.ст. 62 та 54 КІЖ України. При сумніві у висновках експерта с)7д може призначити повторну або додаткову експертизу. Це право дозволяє об'єктивно досліджувати всі обставини справи. Порушення ж справи за свідомо неправильний переклад або помилковий висновок може мати місце тільки після постановяення вироку.
До загальних положень судового розгляду відносяться також відкладення, зупинення, закриття справи та направлення її на додаткове розслідування.
Відповідно до змісту ст. 280 КПК України суд відкладає розгляд справи у зв'язку з неявкою кого-небудь з викликаних осіб або у зв'язку з необхідністю витребувати нові докази та вживає для цього необхідних заходів.
Коли необхідно відкласти розгляд справи, суд зобов'язаний до закриття судового засідання вислухати всі клопотання учасників судового розгляду і розв'язати їх.
Коли підсудний ухилився від суду або коли він захворів на психічну або іншу тяжку хворобу, яка виключає розгляд справи, суд зупиняє провадження в справі щодо цього підсудного до його розшуку або видужання і продовжує розгляд справи щодо інших підсудних, якщо в справі притягнуто до відповідальності кількох осіб. Розшук підсудного, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду чи постановою судді.
Повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні[6, с. 35].
Суд вирішує це питання своєю мотивованою ухвалою, а суддя - постановою в нарадчій кімнаті після заслуханая думки прокурора та інших учасників судового розгляду.
Відповідно до ст, 282 КПК України, якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підстави для закриття справи, передбачені пунктами 5, 6. 7,
21
8, 9, 10, 11 статті 6 і статтями 7, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 КПК України, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя - постановою, закриває справу.
22
ВИСНОВКИ
Отже, під загальними положеннями судового розгляду розуміється сукупність (система) процесуальних дій, що спрямовані па виконання основних завдань (принципів) кримінального судочинства. До них відносяться норми, які регулюють безпосередність та усність судового розгляду, участь учасників кримшапьно-лроцесуальних відносин при розгляді справи в суді та наслідки їх н&явкм до суду, межі судового розгляду, обрання, скасування або зміну запобіжних заходів в суді, відкладення і зупинення розгляду справи, її закриття, направлення на додаткове розслідування.
Необхідність точного і правильного додержання кримінально-процесуального законодавства при розгляді судом справ спряхмовано на додержання встановлених законом процесуальних гарантій всіх учасників судового розгляду. Це необхідно для забезпечення всебічного, певного й об'єктивного дослідження обставин справ^ виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню злочину, постановлення законного й обґрунтованого судового рішення.
Чим більше суд і учасники судового розгляду звертатимуться до форми (тобто до встановленого законом порядку судового розгляду), тим менше можливостей допустити судову помилку і більше гарантій для забезпечення виконання завдань кримінального судочиства, що закріплені у ст. 2 КІЖ України.
Судовий розгляд це одна з основних стадій кримінального процесу. В цій стадії суд, здійснюючи правосуддя, остаточно досліджує всі істотні обставини, перевіряє докази, зібрані при провадженні дізнання та досудового слідства, та постановляє виправдовувальний чи обвинувальний вирок з призначенням покарання або без призначення покарання.
Судовий розгляд в кримінальному процесі України складається з певних частин, що об'єднують процесуальні дії з чітко окресленим змістом:
1. Підготовча частина судового засідання.
2. Судове слідство.
3. Судові дебати.
4. Останнє слово підсудного.
5. Постановлення і проголошення вироку.
Всі частини судового розгляду є обов'язковими і змінюються послідовно. Неможливо після судового слідства пропустити судові дебати і надати останнє слово підсудному або надати останнє слово підсудному перед судовими дебатами чи після поставлення вироку.
Порушення системи судового розгляду завжди тягне за собою відміну вироку та інших судових рішень.
Колша частина судового розгляду має свої конкретні завдання, завдяки яким обґрунтовано і законно вирішуються ті чи інші кримінальні справи. Однак поряд із цими спеціальними нормами, що регулюють процесуальну діяльність всіх частин судового розгляду кримінальної справи, кримінально-процесуальний закон передбачає і загальні норми, що об'єднані в окрему главу 24 КІЖ України «Загальні положення судового розгляду».
24
ЛІТЕРАТУРА:
1. Конституція України. К.: 1997,- 64 с.
2. КркмІкалшо-процесуалький кодекс України. К.: Велес, - 2004. - 176 с.
3. Кримшзльно-процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами / За рєд. Шибіко В.П. К.: Юрінком Інтер. 2000.- 840 с.
4. Коментар до Закону "Про судоустрій України" / За заг. ред. В Т. Маляренка- - К,: Юрінком Інтер, 2003,- 464 с.
5. Закон України "Про судоустрій України" від 7 лютого 2002 р. К.: Атіка. - 2002.- 80 с.
6. Постанови Пленуму Верховного Суду України. 1972 — 2000. К.- 2003.
7. Кримінальний процес України: Підручник / Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т.- К.: Юрінком Інтер,- 2004.- 688 с.
8. Кримінальний процес України. Михеєнко М.М., Шибіко В.П., Нор В.Т. К.: Либідь. -1999.-682 с.
9. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 4-те вид., доп. і перероб. К.: А.С.К. 2003.- 1120 с.
10. Тертьіпгаик В.М. Уголовннй процесе- Харьков: Ассис- 368 с.
11. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. -1995,- №1.
12. Оніщук М. Судово-правова реформа: чи буде дано відповіді на виклики часу // Право України, 2003.- №5.
13. Стефанюк В.С. Верховний Суд, судова влада і правосуддя в Україні // Вісник Верховного Суду України. - 1998.- №3.