ЗМІСТ

ВСТУП , З

РОЗДІЛ 1 Підстави та процесуальний порядок зупинення

досудового слідства..... 5

РОЗДІЛ 2 ФОРМИ ЗАКІНЧЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА 7

РОЗДІЛ З ПІДСТАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗАКРИТТЯ

КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ 9

РОЗДІЛ 4 ПОРЯДОК ЗАКІНЧЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА 18

4.1. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗАКІНЧЕННЯ ДОСУДОВОГО
СЛІДСТВА 18

4.2, СКЛАДАННЯ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ... ...21

РОЗДІЛ 5 ДІЇ І РІШЕННЯ ПРОКУРОРА У СПРАВІ, ЯКА НАДІЙШЛА ДО

НЬОГО З ОБВИНУВАЛЬНИМ ВИСНОВКОМ,... 25

ВИСНОВОК... 28

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЗО

ВСТУП

Зупинення Досудового слідства — це вимушене тимчасове припинення слідчим процесуальної діяльності у кримінальній справі, викликане наявністю у справі обставин, які переїжоджають подальшому провадженню і закінченню Досудовоїх) слідства Ці обставини визначені законом (ст. 206 КПК).

Досудове слідство у кримінальній справі зупиняється у випадках, коли: 1) місцезнаходження обвинуваченого невідоме; 2) психічне або шле тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження у справі; 3) не встановлено особу, яка вчинила злочин.[3]

Наиедений перелік обставин, які є підставою для зупинення розслідування, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. Тому незаконним буде зупинення провадження досудоиою слідства у зв'язку з тим, що обвинувачений перебуває в тривалому відрядженні або поміщений до медичною закладу для проведення судово-медичної чи судово-психіатричної експертизи; потрібен тривалий час на доставлення обвинуваченою еішюм до місця провадження досудовою слідства, у невідомому напрямі виїхав свідок — очевидець злочину або потерпілий, без яких неможливе подальше розслідування, та ін.

Якщо ці підстави є причиною затримки розслідування і неможливо закінчити його у встановлений законом строк, то необхідно порушувати клопотання про продовження строку досудового слідства.

Зупинення досудового слідства за першими двома підставами допускається тільки при виконанні таких умов: винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого, виконання всіх слідчих дій, проведення яких можливе у відсутності обвинуваченою; вжиття заходів до збереження доку ментів іа інших можливих доказів у справі (ч. 2 ст. 206 КПК).

Якщо, незважаючи на вжиття необхідних заходів самим слідчим (шляхом допитів родичів, знайомих обвинуваченого, накладення арешту на лоштово-телеграфну ко-респонденцію тощо), виконання за його дорученням органами дізнання оперативно-розшукових заходів, місце перебування обвинуваченого залишилось невстановленим,

слідчий, керуючись ст. 138, 207 КПК, одночасно із зупиненням провадження досудового слідства або й до цього оголошує розшук обвинуваченого. Згідно зі ст. 139 КПК про оголошення розшуку слідчий складає постанову, в якій зазначає необхідні відомості про особу розшукуваного. За наявності підстав, передбачених ст. 155 КПК, він може також обрати щодо розшукуваного обвинуваченого запобіжний захід у вигляді взятгя під варту. Спільна постанова про розшук і обрання цього запобіжного заходу направляється до відповідних органів розшуку.[5]

Про затримання обвинуваченого, якого розшукували і щодо якого обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, орган розшуку негайно доповідає прокуророві за місцем затримання. Прокурор протягом двадцяти чотирьох юдин зобов'язаний перевіриш, ми дійсно затриманий є тією особою, яка розшукується, і, переконавшись у наявності законних підстав для арешту, дає санкцію на відправлення заарештованого етапом до місця провадження досудового слідства.

Слідчий і після оголошення розшуку повинен продовжувати вживати всіх необхідних заходів для встановлення місця перебування обвинуваченого. Якщо після зупинення досудового слідства для цього потрібно виконати слідчі дії, він своєю постановою повинен на цей час відновити досудове слідство.

РОЗДІЛ 1

ПІДСТАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗУПИНЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА

Досудове слідство зупиняється мотивованою постановою слідчого, копія якої надсилається прокурору. Якщо у справі притягнуто двох або кількох осіб як обвинувачених, а підстави для зупинення стосуються не всіх обвинувачених, слідчий має право своєю постановою виділити і зупинити справу щодо окремих обвинувачених або зупинити провадження у всій справі

Провадження досудового слідства відновлюється, як тільки відпадуть підстави для його зупинення, а саме: 1) буде встановлено місце перебування обвинуваченого; 2) обвинувачений видужає; 3) буде встановлено особу, яка вчинила злочин.

Про відновлення досудового слідства слідчий виносить мотивовану гюсіанову, копія якої надсилається прокурору (ст. 210 КПК).

У період, коли провадження досудового слідства у справі зупинено, можуть настати обставини, які тягнуть за собою закриття кримінальної справи: а) скінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений злочин, б) внаслідок зміни обстановки діяння або особа, яка його вчинила, перестали бути суспільно небезпечними; в) коли обвинувачений помер; г) видано акт амністії, який.усуває застосування покарання за вчинене діяння, або акт помилування даної особи; д) наявність чинного вироку, нескасованої ухвали чи постанови суду про закриття кримінальної справи, нескасованої постанови органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи по тому ж обвинуваченню або ж про відмову в порушенні кримінальної справи по тому ж факту. Про закриття кримінальної справи складається мотивована постанова (ст. 211 КПК). Винесення при цьому окремої постанови про відновлення провадження досудовою слідства для вирішення питання про закриття кримінальної справи закон не передбачає. [5]

Захворювання обвинуваченого може бути підставою для зупинення досудового слідства тільки в тому разі, коли з довідки лікаря, висновку судово-медичної або судово-психіахричної експертизи видно, що воно: а) тяжке, тобто таке, при якому стан

здоров'я обвинуваченого тривалий час не дозволить пред'явити йому обвинувачення, допитати йош, залучити до участі в інших слідчих діях; б) не хронічне, а тимчасове, яке піддається лікуванню і можна чекати видужання. Інакше необхідно буде вирішувати питання про закриття кримінальної справи за ч. 1 ст. 7 КІЖ у зв'язку з тим, що внаслідок зміни обстановки особа перестала бути суспільно небезпечною, а при хронічному душевному захворюванні — складати постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 417 КПК).

У