про це, має право оскарж*гги п до суду оосягаишу районного, міського та прирівняного до них органу дізнання, слідчого, прокурора — до районного (міського) суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову; постанову вищестоящого органу дізнання, слідчого, прокурора —- до Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського чи Севастопольського міського суду (ст. 2365 КПК). Письмове повідомлення прокурора про залишення скарги на постанову про закриття справи без задоволення у вигляді листа або постанови прокурора чи їх копії додається до скарги в суд. Його відсутність не дає права судді приймати скаргу до свого розгляду.[4]
Строк розгляду скарги не може перевищувати 5 днів, а в разі складності справи — 10 днів. Цей строк обчислюється з дня надходження до суду не скарги заінтере-сованої особи, а закритої справи, витребуваної суддею з органу розслідування.
До призначення справи до ршгяяду суддя повинен ретельно ознайомитися з матеріалами справи і постановою про закриття справи, заслухати пояснення особи, яка подала скаргу.
Про день і час розгляду скарги суддя повинен повідомити прокурора та особу, що подала скаргу, які мають право взяти участь у її розгляді і висловити свої доводи.
Розглянувши скаргу, суддя, залежно від того, чи були дотримані органом дізнання, слідчим чи прокурором вимоги закону щодо підстав та порядку закриття
15
справи (ст. 213, 214 ЮЖ) виносить постанову: про залишення скарги без задоволення або про скасування постанови про закриття кримінальної справи і відновлення досудового слідства чи дізнання з зазначенням обставин, які належить з'ясувати при проведенні Досудового слідства Копії постанови суддя надсилає особі, яка прийняла рішення про закриття справи, особі, яка подала скаргу на постанову, а також прокурору, який відмовив у скасуванні постанови слідчого чи органу дізнання.
Постанова судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає (ст. 2366 ЮЖ). У разі закриття справи у зв'язку зі смертю обвинуваченого його близькі родичі і громадські організації мають право просити про доведення розслідування до кінця з метою реабілітації померлого (ст. 215 КПК).
Якщо попереднім розслідуванням встановлені факти, що вимагають застосування заходів громадського або дисциплінарного впливу або ж адміністративного сіжнення щодо особи, яка притягалась як обвинувачена, чи щодо інших осіб, то слідчий, закриваючи кримінальну справу, доводить ці факти до відома громадської організації, товариського суду, трудового колективу чи адміністрації підприємства, установи, організації для вжиття заходів впливу або ж надсилає матеріали в суд для застосування заходів адміністративного стягнення (ч. 2 ст. 214 КПК).[3]
Постанова про закриття кримінальної справи є обов'язковою для виконання всіма підприємствами, установами й організаціями, посадовими особами та громадянами, яких вона стосується. Вона має і преюдиційне значення. Наявнісгь нескасованої постанови органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи щодо певної особи є обставиною, яка виключає провадження у справі щодо цієї ж особи і за тим же обвинуваченням, крім випадків, коли необхідність порушення кримінальної справи визнана судом, у проьаджеині якої о знаходиться справа (п. 10 ч. 1 ст. 6 КПК).
Згідно зі ст. 216 КПК досудове слідство в закритій кримінальній справі може бути відновлено в межах строку давності притягнення до кримінальної відповідаль-ності за злочин, який був предметом розслідування, ігостановою прокурора або
начальника слідчого підрозділу, причому як з їх власної ініціативи, так і за скаргою особи, інтересів якої стосується постанова про закриття кримінальної справа [6]
17
РОЗДІЛ 4 ЗАКІНЧЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА
4.1. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗАКІНЧЕННЯ ДОСУДОВОГО
СЛІДСТВА
Слідчий закінчує Досудове слідство кримінальної справи складанням обвинувального висновку тоді, коли він всебічно, повно й об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібрав докази, які переконують його у винності обвинуваченого у вчиненні злочину, і пересвідчився у відсутності обставин, які викшочають провадження у справі (ст. 6 КПК).
Визнавши досудове слідство у справі, яка піддягає направленню для віддання обвинуваченого до суду, закінченим, слідчий, перш ніж скласти обвинувальний висновок, зобов'язаний виконати ряд процесуальних дій: а) повідомити про закінчення досудового слідства учасникам процесу; б) роз'яснити ш право на ознайомлення з усіма матеріалами справи; в) ознайомити к з матеріалами, якщо вони побажають скористатися цим правом, г) вислухати і вирішити клопотання, заявлені учасниками процесу після ознайомлення з матеріалами справа[6]
Слідчий насамперед має виконати вимоги ст. 217 та 218 КПК. Оючатку він повідомляє про закінчення досудового слідства потерпілому і його представнику, ци-вільному позивачу і цивільному відповідачу або їх представникам і роз'яснює їм право ознайомитися з матеріалами справи. Про це слідчий складає протокол або приєднує до справи копію письмового повідомлення. У разі надходження від цих осіб усного або письмового клопотання про ознайомлення їх з матеріалами справи слідчий зобов'язаний надати ш таку можливість. Цивільний відповідач або його представник може ознайомитися з матеріалами, що стосуються цивільного позову. Під час ознайомлення з матеріалами справи ці особи мають право робиш виписки із справи і заявляти клопотання про доповнення досудового слідств, які слідчий повинен розглянути в трьохдобовий строк і задовольнити їх своєю постановою, коли обставини, про встановлення яких заявлені клопотання, мають
18
значення для справи (сг. 129 КГЖ). Про ознайомлення вдих осіб з матеріалами справи та про заявлені ними клопотання складаються протоколи.
Виконавши вимоги ст. 217 КПК, слідчий зобов'язаний оголосити обвинуваченому, що слідство у його справі закінчено і що він мас право на ознайомлення з матеріалами справи як особисто, так і за допомогою захисника, а також може заявити клопотання про доповнення досудового слідства. Якщо обвинувачений не виявив бажання знайомитися з матеріалами