ЗМІСТ

1 Вступ

3-5

2 Кримінальний процес та його значення у боротьбі зі злочинністю

6-Ю

3 Стадії кримінального процесу та їх ознаки

11-16

4 Процесуальні гарантії та їх види

17-22

5 Процесуальна форма в кримінальному судочинстві

23-26

6 Висновок

27-29

7 Список використаної літератури

30-31

ВСТУП

У наш час юристу як ніколи потрібно мати силу, волю, мудрість, мужність та знання, щоб розумно відповідати добром на добро й справедливістю на зло. Необхідно постійно працювати над собою, оволодівати юридичним досвідом, вчитись мистецтву роботи з доказами для пізнання істини та захисту прав і свобод людини.

Час визначає необхідність постановки юридичної науки в першу чергу на захист прав і свобод людини, честі, гідності і репутації добропорядних громадян. Без цього неможливо закласти духовну, моральну основу нашого майбутнього. Саме ці якості дають можливість захистити честь та гідність людини у складному змагальному процесі.

Кримінально-процесуальне право належить до навчальних дисциплін, які посідають провідне місце у професійній підготовці юристів різної спеціалізації. В реальному житті практично кожному випускникові юридичного закладу освіти так чи інакше доведеться зіткнутися з фактами злочинів. Тому глибоке вивчення кримінально-процесуального права та теорії кримінального процесу - одна з умов успішної праці на посадах слідчих, прокурорів, суддів, адвокатів, співробітників оперативних служб органів внутрішніх справ та в інших сферах юридичної діяльності.

Важливо й те, що сам кримінальний процес дозволяє покращити уявлення про істину, законність та справедливість, вчить уважному і чуйному ставленню до людини, навіть якщо вона переступила межу, дозволену законом. Саме тому в курсі кримінального процесу пильна увага приділяється принципу презумпції невинуватості, поваги до честі й гідності людини, справедливості та іншим принципам кримінального процесу. Приступивши до розгляду справи, слідчий, прокурор або суддя не мають змоги зупинитися, зачекати, перепочити, відійти, відступити. Взявши на себе відповідальність за пошук правди та торжество справедливості, вони відповідають не тільки за свої помилкові дії, а й за

неповороткість, непередбачливість, за практичну непридатність до високопрофесійної діяльності. Слід невтомно вдосконалювати свою майстерність, наполегливо опановувати науку встановлення істини, вчитися мистецтву роботи з доказами, набувати досвіду, тренувати інтуїцію, розвивати прозорливість.

Якщо людина, її життя, здоров'я, честь, гідність, недоторканність і безпека є найвищою цінністю, то захист цих цінностей повинен стати головною метою юридичної науки й практики.

Нормам закону, що визначають права й свободи людини, велінням часу призначено стати нормами найвищої юридичної чинності, їм, і тільки їм варто віддавати перевагу в усіх суперечливих випадках, тлумачити всі сумніви на користь громадянина, виходячи з принципу його добропорядності.

Громадянину дозволено все , що не заборонено законом, влада має робити тільки те, що їй продиктовано, й тільки в такій формі, яка продиктована законом. Такий принцип обмеження влади правом - основа основ правової держави, його потрібно неухильно й точно дотримуватися в кримінальному процесі.

Свята святих юридичної науки - захист і зміцнення принципу неприпустимості звуження існуючих прав і свобод людини. Це напрямок юридичної науки й законодавчої практики. Ми зобов'язані реальними справами забезпечувати крокування тільки в заданому напрямку. Дані людям межі свободи варто відстоювати рішуче, мужньо і професійно. Справжня могутність держави полягає в добробуті й безпеці її громадян.

Останнім часом зроблено багато щодо реалізації ідей правової держави у сфері кримінального судочинства. Змінено процесуальні механізми захисту, розширено права свідків та інших учасників процесу, юридично закріплено принцип презумпції невинуватості обвинувачуваного і привілеї звільнення від самозвинувачення, надано право потерпілому брати участь в судових дебатах, в законодавстві знайшов втілення інститут судових доручень, учасникам процесу надано право апеляційного оскарження рішень суду, одержав становлення й розвиток інститут реабілітації незаконно притягнених до відповідальності, укріплено гарантії захисту прав, свобод і законних інтересів людини. До КПК

України включено норми, що безпосередньо спрямовані на забезпечення безпеки учасників процесу.

Нарешті, вже в 2001 році змінено гарантії недоторканності житла, особи й особистого життя людини, в систему слідчих дій включено і детально регламентовано зняття інформації з технічних каналів зв'язку, розвинуто ліберально-демократичні принципи правосуддя, допущено до виконання функцій захисника будь-яких фахівців у галузі права, створено апеляційні суди, підвищено роль суду в розгляді справи, введено інститут судових доручень.

Удосконалено понятійний апарат юридичної науки, розвинута система наукових понять та критеріїв їх визначення. Сформульовані важливі юридичні дефініції: "сфера особистого життя", "недоторканність особистого життя", "принцип допустимості застосування примусових заходів лише в разі крайньої необхідності", "гарантії захисту прав людини", "презумпція добропорядності людини", та багато інших.

Усі ці позитивні моменти тепер повинні дати реальну корисну віддачу в практичній діяльності. Але водночас, як на законодавчому рівні, так і в практичній діяльності є ще багато нерозв'язаних проблем, які потребують наукового вивчення і законодавчого вирішення.

1. КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА ЙОГО ЗНА ЧЕННЯ У БОРОТЬБІ

ЗІ ЗЛО ЧИННІСТЮ

Визначення будь-якого наукового поняття виступає як уявне відображення речей в їх суттєвих ознаках, які були б конче необхідні й достатні для того, щоб за їх допомогою відрізнити цей предмет від решти інших. Для відповіді на запитання про поняття кримінального процесу необхідно з'ясувати такі суттєві ознаки, як суб'єкти, мета, задачі, сутність, зміст, структура та форма кримінального процесу. Термін «процес» означає рух, діяльність. Кримінально-процесуальна діяльність здійснюється органом дізнання, слідчим, прокурором та судом [2, с.10].

Поняття кримінального процесу вживається у чьотирьох значеннях:

Кримінальний процес як діяльність - це діяльність, яку проводять чітко визначені органи: слідчий, прокурор, орган дізнання, суддя і суд — як колегіальний орган. Ця діяльність спрямована на