виявлення, розкриття, розслідування злочинів, притягнення винних до відповідальності.
Кримінальний процес як галузь права - це самостійна галузь правової системи України, сукупність норм, які регулюють діяльність органів попереднього розслідування, прокуратури й суду по розкриттю злочинів, викриттю й покаранню винних, а також права й обов'язки громадян і юридичних осіб, які залучаються до сфери кримінального процесу.
Кримінальний процес як наука - це частина юридичної науки, яка розробляє теорію кримінального процесу, вивчає чинне кримінально-процесуальне право вцілому, його інститути й норми, практику їх застосування органами попереднього розслідування, прокуратури і суду, а також історичний шлях розвитку кримінального процесу як в Україні, так і в зарубіжних країнах.
6
Кримінальний процес як навчальна дисципліна - будується на базі науки кримінального процесу, кримінально-процесуального права і практики його застосування судами, органами попереднього розслідування, прокурорами й адвокатами [10, сі 1-17].
Мета - це уявна модель бажаного результату, те, до чого прагнуть суб'єкти процесу. Мета кримінального процесу - це захист прав та законних інтересів громадян, юридичних осіб та держави від злочинних посягань, забезпечення законності та справедливості при здійсненні правосуддя, боротьба зі злочинністю.
На шляху до досягнення даної мети суб'єкти процесу мають вирішити низку конкретних завдань. Завдання - це те, що має бути зроблено на тому чи іншому етапі процесу для досягнення його мети.
Завдання кримінального процесу сформульовані у ст. 2, 22, 23, 29 Кримінально-процесуального кодексу України.
Ці завдання є такими:
- швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та встановлення
об'єктивної істини;
забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожен, хто вчинив
злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був
покараний;
виявлення та усунення причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів;
відшкодування матеріальних збитків та іншої шкоди, завданих злочином;
охорона прав, свобод і законних інтересів громадян та юридичних осіб [3, с.4].
Під розкриттям злочину мається на увазі встановлення особи, яка вчинила злочин. Викриття винних означає встановлення всіх осіб, які причетні до вчиненого злочину, отримання неспростовних доказів, що підтверджують винність кожного з них.
Встановлення об'єктивної істини - це повне і всебічне дослідження всіх обставин справи, як тих, що викривають, так і тих, що виправдовують обвинуваченого, а також тих, що пом'якшують або обтяжують його вину,
встановлення всіх фактів, що входять до предмета доказування і необхідні для розв'язання справи по суті [4, сі7].
Сутність кримінального процесу проявляється в його спрямованості на захист суспільного та державного устрою, прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб від злочинних посягань. У цьому розумінні кримінальний процес має правоохоронний характер. Разом з тим, кримінальний процес - це активна діяльність з попередження та викорінення злочинів.
Зміст кримінального процесу складає втілена у форму правових відносин діяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду, а також інших учасників процесу, спрямована на вирішення названих завдань у галузі боротьби зі злочинністю.
Кримінальний процес є єдністю змісту і форми: змістом кримінального процесу є кримінально-процесуальна діяльність, а його формою - кримінально-процесуальні відносини, встановлений законом порядок провадження процесуальних дій. Кримінальній процес не вичерпується системою дій органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду, спрямованих на вирішення завдань кримінально-процесуального права [22, с.9].
Кримінально-процесуальне право являє собою закріплену в законі та забезпечену державним примусом, тобто піднесену до волі держави, типову модель діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду по встановленню об'єктивної істини, розгляду та розв'язанню кримінальних справ, боротьби зі злочинністю [14, с.408].
Кримінально-процесуальні норми - це встановлені державою загальнообов'язкові правила поведінки суб'єктів кримінально-процесуальних відносин, що забезпечуються системою державного примусу та іншого впливу і мають своїм завданням ефективне здійснення кримінального судочинства.
Норми кримінально-процесуального права подііяються на окремі види: - управомочуючі - наділяють учасників процесу певними правами, надають їм повноваження на певні юридичні дії, тобто мають дозволяючий характер;
зобов'язуючі - передбачають за певних умов конкретний вид поведінки та
приписують діяти певним чином;
забороняючі - вимагають утримуватися від вчинення певних дій або не
дозволяють певну поведінку [5, сі43].
Кримінально-процесуальні відносини - це, по-перше, правовідносини між органом дізнання, особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором та судом; по-друге, це правовідносини вказаних суб'єктів процесу з потерпілим, підозрюваним, обвинуваченим та іншими учасниками процесу, а також правовідносини даних учасників процесу між собою.
М.С. Строгович зазначає, що кримінально-процесуальні відносини являють собою правову форму діяльності органів дізнання, слідства, прокуратури та суду, а сама ця діяльність є змістом кримінально-процесуальних відносин [11, с.34].
Кримінальний процес - це регламентуюча реалізацію кримінального закону галузь права, а також заснована на ньому, втілена у форму правових відносин та здійснювана у встановленому законом порядку діяльність органів дізнання, слідчого, прокурора та суду, а також інших осіб, спрямована на швидке та повне розкриття злочинів, викриття винних; встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, захист суспільства та громадян від злочинних посягань та здійснення правосуддя [7, с.98].
Поняття «кримінальний процес» та «правосуддя» близькі, але не тотожні. Правосуддя (справедливий суд) здійснюється судом. Тільки суд може визнати людину винною у вчиненні злочину та накласти на неї покарання. Правосуддя -органічна частина кримінального процесу. Воно спрямоване на вирішення його основного завдання - забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб на кожного, хто вчинив злочин, було накладено справедливе покарання та жоден невинний не був притягнутий до відповідальності. Правосуддя - основна, але не єдина