Окремі напрями кримінально-процесуальної діяльності по боротьбі зі злочинністю називаються кримінально-процесуальними функціями. Функція - це характерний рід діяльності, роль, призначення.

У кримінальному процесі є п 'ять основних функцій:

Розслідування спрямоване на встановлення істини, нагляд - на додержання законності, обвинувачення - на прилюдне викриття обвинуваченого у вчиненні злочину. Захист - система дій, спрямованих на спростування обвинувачення, виявлення сумнівів щодо обгрунтованості обвинувачення даних, які вказують на невинність обвинуваченого або на пом'якшуючі його відповідальність обставини. Функція правосуддя спрямована на всебічне вивчення всіх обставин справи, прилюдне дослідження всіх доказів, доводів обвинувачення та захисту, встановлення об'єктивної істини, законне та справедливе вирішення справи по суті [6, с.75].

Важливим у боротьбі зі злочинністю є те, що кримінальний процес тісно повязаний і взаємодіє з іншими галузями права. Він поєднюється наприклад, з конституційним правом. В Конституції України закріплені принципи, які в кримінально-процесуальному праві відтворюются та конкретизуються [1, с.35].

Кримінальний процес взаємодіє з кримінологією, криміналістикою, судовою психологією, судовою медициною, судовою психіатрією, цивільним правом та рядом інших галузей права.

Безумовно, кримінальний процес повинен бути заснованим на принципах та інших моральних цінностях. Підкреслюючи необхідність гуманного ставлення до людей і підсудних, вбачати в кожній людині позитивні якості, Ф. Н. Плевако в промові у справі робітників фабрики, яких звинувачували в бунті і безпорядках, образно і красно мовив: "Натовп - будова, особа - цегла. Із одних і тих самих цеглин розбудовується і храм Богові, і тюрма - житло знедолених... Та зруйнуйте тюрму, і цеглини, що залишились цілими від руйнування, можуть піти на храмобудування, не відображаючи огидних рис минулого призначення" [13, с.56].

10

2. СТАДІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ТА ЇХ ОЗНАКИ

Діяльність уповноважених державою органів здійснюється у певній послідовності і може бути поділена на певні частини або етапи, які прийнято іменувати стадіями кримінального процесу. Стадії є відносно відокремленими частинами кримінального процесу. Будучи самостійними, вони водночас перебувають у зв'язку з іншими стадіями, утворюючи єдину систему кримінального процесу.

Особливостями кожної стадії є:

Кримінальний процес складається з таких восьми стадій:

Перша стадія - порушення кримінальної справи, - починається з моменту надходження до органу дізнання, слідчого, прокурора або суду вказаних в законі як приводи для порушення кримінальної справи заяви або повідомлення про злочин, або з моменту безпосереднього виявлення ознак злочину [8, с. 143-145].

11

Такі заяви або повідомлення, а також і безпосереднє виявлення ознак злочину є юридичними фактами, які породжують кримінально-процесуальні відносини. З їх наявністю пов'язано виникнення кримінального процесу взагалі та початок його першої стадії - порушення кримінальної справи - зокрема.

У даній стадії процесу компетентні органи у специфічній процесуальній формі за допомогою передбачених процесуальних засобів (отримання пояснень, витребування матеріалів, провадження оглядів тощо) з'ясовують наявність у подіях ознак злочину. Стадія порушення кримінальної справи закінчується винесенням постанови про порушення кримінальної справи або постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. В останньому випадку кримінальний процес не знаходить продовження. У разі порушення справи кримінальний процес переходить до наступної стадії [20, с. 14-15].

Друга стадія - попереднє (досудове) розслідування. Попереднє розслідування полягає у провадженні органами дізнання та попереднього слідства передбачених законом слідчих та інших процесуальних дій, спрямованих на отримання доказів, попередження, припинення, швидке та повне розкриття злочину, всебічне дослідження обставин справи та викриття винних, виявлення та усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, відшкодування завданої злочином шкоди, забезпечення невідворотності відповідальності осіб, які вчинили злочин, і правильне застосування закону.

У цій стадії кримінального процесу особі, яка вчинила злочин, пред'являється обвинувачення і надається право мати захисника та захищатись самому всіма передбаченими законом засобами. До обвинувачуваного можуть застосовуватись запобіжні заходи - застава, взяття під варту та інші. Прокурор, здійснює нагляд за додержанням законності в діяльності, органів досудового розслідування, санкціонує окремі рішення слідчого.

Основний зміст розслідування становить діяльність зі збирання, дослідження, оцінки, перевірки та використання доказів (доказування), розкриття злочинів, забезпечення встановлення істини та захисту прав і свобод людини [9, с.98].

12

Підсумкові рішення, що приймаються у цій стадії кримінального процесу, можуть бути такими (ст.212 КПК України):

Але можна виділити ще два таких рішення, які не визначаються в ст.212 КПК України:

Третя стадія - попередній розгляд справи суддею - є самостійною стадією кримінального процесу, в якій суддя перевіряє наявність достатніх підстав для призначення її до розгляду в судовому засіданні. Після закінчення розслідування справа з обвинувальним висновком, затвердженим прокурором, передається до суду.

У справі, що надійшла від прокурора, суддя з'ясовує щодо кожного з обвинувачених такі питання: