зокрема. В зв'язку з цим виділяють процесуальні гарантії прав окремих суб'єктів і правосудця в цілому, між якими існують співвідношення цілого і частини [11, с.54].
Процесуальні гарантії, на думку М.М. Михеєнка, - це передбачені кримінально-процесуальним законом засоби забезпечення завдань кримінального судочинства й охорони прав і законних інтересів осіб, які беруть у ньому участь [10, с.32].
Але процесуальні гарантії не окремі розрізнені засоби, а цілісна система таких засобів, які в сукупності і забезпечують правосуддя. По суті, процесуальна форма і створює систему таких гарантій.
Процесуальні гарантії - закладені в процесуальній формі система правових засобів, які забезпечують встановлення об'єктивної істини й справедливість правосуддя, можливість усіма суб'єктами кримінального процесу реалізувати свої права, свободи й обов'язки, досягнення мети й виконання завдань кримінального судочинства.
Розширення й удосконалення процесуальних гарантій полягає насамперед у розвитку й удосконаленні процесуальної форми і демократичних принципів правосуддя. Разом з тим, як процесуальні гарантії виступають, поряд з кримінально-процесуальною формою і демократичними принципами правосуддя, і система процесуального примуса, і процесуальні санкції, і порядок контролю за законністю процесуальних дій.
Отже, на думку М.А. Чельцова кримінально-процесуальні гарантії - це система правових засобів забезпечення успішного рішення завдань правосуддя й охорони законних інтересів всіх осіб, що беруть участь у справі, що припускає суворе дотримання встановлених законом форм і принципів судочинства,
17
закріплення прав учасників процесу й умов їхньої реалізації, точне виконання обов'язків посадовими особами й органами, що здійснюють кримінально-процесуальну діяльність [12, сі9].
У теорії кримінального процесу виправдано буде розглядати такі, характеризовані співвідношенням цілого й частини, поняття, як "гарантії правосуддя", "гарантії встановлення об'єктивної істини", "гарантії захисту прав і свобод людини".
Встановлення об'єктивної істини - головна передумова справедливості кримінального судочинства, здійснення правосуддя. Справедливий судовий вирок чи інше процесуальне рішення можливі тільки у справі, щодо якої встановлена істина - висновки відповідають тому, що мало місце в дійсності. Висновки будуть відповідати істині, якщо вони засновані на достовірних фактичних даних як доказах. Для забезпечення одержання саме таких доказів і направлені процесуальні гарантії встановлення істини, виражені в процесуальній формі провадження слідчих й інших процесуальних дій.
Гарантіями встановлення об'єктивної істини виступає як процесуальна форма в цілому, так і окремі інститути кримінального процесу: принципи кримінального процесу, доказове право, інститути слідчих дій, інститут судового слідства і судових дебатів тощо.
Водночас, у процесі встановлення істини (збирання, дослідження, перевірки доказів) слідчий, орган дізнання, прокурор, суд, захисник вступають у правовідносини з іншими учасниками процесу та громадянами. Наприклад, для одержання доказів виникає потреба в освідуванні людини, проведенні обшуку, виїмки поштової кореспонденції. Де межі втручання в сферу особистого життя людини, в права й інтереси громадянина? Це одне з найскладніших питань.
Кримінально-процесуальна діяльність повинна бути направлена не тільки на захист інтересів людини, суспільства й держави від злочинних посягань, а й захищати самі права і свободи людей. Права і свободи людини мають найвищу соціальну й юридичну цінність, а їх захист визначає направленість діяльності держави [9, с.67].
18
Процесуальні гарантії прав і свобод людини в кримінальному процесі -особливий вид гарантій, які виступають засобом їх забезпечення: реалізації в процесі кримінального судочинства, захисту від безпідставного втручання, відновлення порушених прав. Якою право - це можливість відповідної поведінки, а процесуальні гарантії представляють собою юридично визначені процедури реалізації відповідних прав, механізм попередження й порушень, порядок захисту і відновлення порушених прав і свобод людини [17, с.78].
Система процесуальних гарантій прав і свобод людини включає елементи [4, с. 56-58]:
юридичне визначення самих прав і свобод; недопустимість звуження
існуючих прав і свобод як за обсягом, так і за змістом;
визначення процедури їх реалізації;
роз'яснення учасникам процесу прав і свобод та порядку їх реалізації;
надання реальної можливості для самореалізації;
утримання від порушень прав і свобод людини з боку інших учасників
процесу;
надання допомоги з боку слідчого, органу дізнання, прокурора, захисника й
суду в реалізації прав і свобод іншими учасниками процесу;
попередження порушень прав і свобод та покладення обов'язку здійснення
заходів щодо профілактики, попередження на осіб, які ведуть кримінальне
судочинство чи виконують функцію процесуального контролю й нагляду;
захист прав і свобод - встановлення перешкод, які б виключали їх
порушення; відновлення порушених прав і свобод;
повну реабілітацію й відшкодування завданої шкоди.
Співвідношення гарантій встановлення істини і гарантій захисту прав і
свобод людини характеризується взаємодією різних об'єктивних закономірностей гносеологічної дальності та юридичних принципів, які маючи однакову мету, створюють єдину, доцільну і надійну процесуальну форму як систему гарантій правосуддя. Здавалося б, праві ті автори, що заперечують віднесення до процесуальних гарантій прав учасників процесу на тій підставі, що наявність прав
19
ще нічого не гарантує, оскільки саме права є об'єктом гарантій. Проте, не можна забувати, що як процесуальні гарантії, суб'єктивні права учасників кримінального судочинства виступають не окремо один від одного, а в сукупності. Вірно відзначала 3. Ф. Куцова, що в такій сукупності одні права в силу своєї важливості служать гарантією реальності інших. Так, наприклад, громадянин, визнаний потерпілим від злочину, має право в процесі судового розгляду давати показання в справі. Гарантією цього права є його суб'єктивні права заявляти клопотання брати участь у судовому розгляді тому, що користаючись ними, потерпілий у судовому розгляді може заявити про своє бажання дати показання по цікавлячих його питаннях.
Отже, з метою забезпечення завдань правосуддя слідчий, прокурор і