Кожному з них гарантована реальна можливість здійснення його прав і виконання покладених на нього обов'язків. Наприклад, у судовому розгляді, як гарантії прав потерпілого виступають насамперед відповідні обов'язки суду, тому що всі питання, що виникають у судовому розгляді, вирішує в кінцевому рахунку саме суд. Та й взагалі, головну, вирішальну роль у кримінальному процесі відіграють державні органи, уповноважені на здійснення прокурорського нагляду і правосуддя, хоча безсумнівно, що на результат справи можуть значно впливати й інші учасники процесу, що є суб'єктами численних процесуальних прав і обов'язків [14, с.410].

Простежити конкретний зміст кримінально-процесуальних гарантій доцільніше всього на прикладі обвинувачуваного. Крім того, що було сказано вище про надання йому за законом прав для захисту його законних інтересів і відповідних обов'язків суду, прокурора, слідчого й особи, що здійснює дізнання, по забезпеченню реальної можливості обвинувачуваному скористатися цими правами, йому конкретно з метою реалізації його права на захист забезпечується можливість оскарження будь-якої дії чи рішення зазначених органів, що

20

порушують чи обмежують ці права. Властивістю кримінально-процесуальних гарантій володіє і право обвинувачуваного на заяву різних клопотань, гарантована обов'язком відповідних посадових осіб прийняти їх, обговорити і задовольнити, якщо обставини, про встановлення яких надійшло клопотання, можуть мати значення для кримінальної справи.

У продовження переліку гарантій прав обвинувачуваного назвемо і те, що слідчий зобов'язаний не тільки оголосити обвинувачуваному постанову про залучення в якості обвинувачуваного, але і роз'яснити йому процесуальні права і сутність обвинувачення; підсудному повинна бути вручена судом копія обвинувального висновку не пізніше ніж за три доби до судового розгляду справи; суд зобов'язаний забезпечити участь підсудного в дослідженні і перевірці доказів; надати підсудному можливість вимовити останнє слово [19, с.24-27].

Охороні законних інтересів обвинувачуваного служать встановлені законом права його захисника, а також обов'язок прокурора по нагляду за дотриманням законності в кримінальному судочинстві.

Для реалізації юридичних гарантій важливе значення має правова культура суспільства і його членів, що є складовою частиною духовних гарантій законності. Культурна відсталість є однієї з причин порушення законності і потурання порушенням. Послідовне виконання початків законності, активне використання прав і виконання юридичних обов'язків можуть бути забезпечені лише на основі високої правової культури. Це стосується всіх українських громадян, але особливо - посадових осіб. "Висока юридична культура містить у собі не тільки досконалість законодавства (його оперативність, дотримання порядку видання нормативних актів, дотримання вимог законодавчої техніки - простоти, ясності викладу законів і ін.), але і рівень, "якість" роботи органів, що застосовують юридичні норми, зокрема, дотримання ними процесуальних норм, а також ступінь політичної зрілості і спеціально-правової підготовки кадрів" [16, с.20-29].

Правова культура слідчого чи судді аж ніяк не зводиться тільки до їхньої професійної майстерності. Це ще і непримиренність до усіх без винятку антигромадських явищ, і глибока повага до людини, його правам і інтересам, і

21

високе почуття законності. Якщо ж окремі слідчі і судді виправдовують незаконність тієї чи іншої дії чи рішення посиланнями на "доцільність", зневажливо відносяться до прав громадян по мотивах "незначного" обмеження інтересів особистості і допускають інші порушення, що виникають від їхньої недостатньої правової культури, то навіть такі суттєві процесуальні гарантії, як конституційні принципи судочинства, прокурорський нагляд у кримінальному процесі і нагляд вищестоящих судів за судовою діяльністю нижчестоящих -можуть виявитися неспроможними і завдання правосуддя по кримінальному процесі досягнуті не будуть.

Процесуальні гарантії встановлюються з метою підвищення ефективності судочинства й охорони інтересів особистості в кримінальному процесі. Але, з іншого боку, не можна не бачити більш-менш чіткого розходження гарантій правосуддя і гарантій прав кожного з учасників процесу, звичайно, не протиставляючи їх один одному. Застерігаючи проти такого протиставлення, М. А. Чельцов йшов так далеко, що писав, нібито нерозривний зв'язок гарантій правосуддя з гарантіями прав особистості виражається в тім, що перші охоплюють других. При такій постановці питання зовсім виключається можливість конфліктів і розбіжності суспільних і особистих інтересів у кримінальному судочинстві, що не відповідає дійсності, оскільки реальністю є лише принципова, але не обов'язкова для кожного окремого випадку єдність суспільних і особистих інтересів.

Учасник процесу може відстоювати будь-який свій особистий інтерес, але особа, що здійснює провадження дізнання, слідчий, прокурор і суд будуть домагатися реалізації насамперед тих інтересів, що спрямовані на відшукання істини, тобто інтересів держави [12, с.20].

Підсумовуючи вище викладине, можна сказати, що процесуальні гарантії -це система правових засобів, що забезпечують здійснення правосуддя, можливість всім суб'єктам кримінального процесу реалізувати свої права та обов'язки [8, с.13].

22

4. ПРОЦЕСУАЛЬНА ФОРМА В КРИМІНАЛЬНОМУ

СУДОЧИНСТВІ

Усі дії учасників процесу здійснюються у визначеному законом порядку, з додержанням передбачених законом умов і послідовності, тобто згідно з процесуальною формою. Процесуальна форма створює той режим законності, що є першочерговою умовою успішної боротьби зі злочинами і поряд з цим необхідною гарантією особистості від сваволі і судових помилок [10, с.89-95].

Процесуальна форма - це закріплена кримінально-процесуальним правом структура всього процесу та окремих його стадій, а також встановлені умови, послідовність та порядок здійснення процесуальних дій. Вона покликана забезпечити встановлення об'єктивної істини у справі та правильне застосування закону.

Процесуальна форма - це не пуста формальність, а абсолютно необхідна умова правильності розслідування та розв'язання кримінальних справ. Вона є гарантією встановлення істини, безпомилковості застосування кримінальної