репресії. Процесуальна форма відноситься до числа фундаментальних категорій науки кримінального процесу. Від точності визначення цього поняття залежить розробка ряду найважливіших теоретичних проблем.
Проте до порівняно недавнього часу приходилося відзначати, що питання про кримінально-процесуальну форму відноситься до числа проблем, найменш розроблених у науці кримінального процесу. І хоча в сімдесяті роки вийшов ряд робіт, спеціально присвячених процесуальній формі , багато з питань, що відносяться до її поняття і змісту залишаються дискусійними, причому розходження в думках продовжують носити дуже істотний характер. Так, зтверджується, що кримінально-процесуальна форма «охоплює» весь кримінальний процес у єдності його змісту (кримінально-процесуальної діяльності) і форми.
Важливо відзначити , що в літературі зустрічаються твердження, згідно яким норми кримінально-процесуального права регулюють в одних випадках
23
зміст кримінально-процесуальної діяльності, а в інших - форму, порядок процесуальної діяльності .
Процесуальна форма: «є завжди форма здійснення передбачених цим законом дій і прийняття передбачених цим законом рішень і разом з тим форма процесуального закріплення цих дій і рішення (протокол, постанова, визначення, вирок» [17, с. 18-27].
Скоріше праві ті автори, які думають, що до кримінально-процесуальної форми відноситься весь звід законів про кримінальне судочинство, а не окремі його елементи. Якщо таке твердження і має потребу в уточненнях, то вони повинні бути спрямовані на подолання фактичного ототожнення кримінально-процесуальної форми й кримінально-процесуального права [18, сі 1].
Істотну рису кримінально-процесуальної форми складає система вимог, закріплених нормами кримінально-процесуального права. Ця система: «припускає наявність у своєму складі правил, що визначають коло і порядок діяльності усіх без винятку облич, що беруть участь у процесі, послідовність, зміст і характер усіх їхніх дій, а також відповідальність за невиконання цих дій».
Крім того, кримінально-процесуальний закон встановлює:
а) форми участі в кримінальному судочинстві зацікавлених у результаті справи
осіб;
б) вимоги мотивування й оформлення відповідним документом рішень,
прийнятих органами дізнання, попереднього слідства і судом;
в) обов'язковість точного протоколювання всіх слідчих дій і всього ходу
судового розгляду справи, причому не тільки з вказанням назви, але й з
відображенням змісту цих дій;
г) підстави і порядок прийняття й скасування рішень органів і посадових осіб,
що ведуть процес або припиняють справу, якщо по ній були зроблені слідчі
дії;
д) правила, що визначають організацію діяльності слідчих, прокурорських і
судових органів, а також судовий етикет, ритуал судового процесу
(обов'язок усіх присутніх вставати при вході суду в зал і т.д.).
24
зміст кримінально-процесуальної діяльності, а в інших - форму, порядок процесуальної діяльності .
Процесуальна форма: «є завжди форма здійснення передбачених цим законом дій і прийняття передбачених цим законом рішень і разом з тим форма процесуального закріплення цих дій і рішення (протокол, постанова, визначення, вирок» [17, сі8-27].
Скоріше праві ті автори, які думають, що до кримінально-процесуальної форми відноситься весь звід законів про кримінальне судочинство, а не окремі його елементи. Якщо таке твердження і має потребу в уточненнях, то вони повинні бути спрямовані на подолання фактичного ототожнення кримінально-процесуальної форми й кримінально-процесуального права [18, сі 1].
Істотну рису кримінально-процесуальної форми складає система вимог, закріплених нормами кримінально-процесуального права. Ця система: «припускає наявність у своєму складі правил, що визначають коло і порядок діяльності усіх без винятку облич, що беруть участь у процесі, послідовність, зміст і характер усіх їхніх дій, а також відповідальність за невиконання цих дій».
Крім того, кримінально-процесуальний закон встановлює:
а) форми участі в кримінальному судочинстві зацікавлених у результаті справи
осіб;
б) вимоги мотивування й оформлення відповідним документом рішень,
прийнятих органами дізнання, попереднього слідства і судом;
в) обов'язковість точного протоколювання всіх слідчих дій і всього ходу
судового розгляду справи, причому не тільки з вказанням назви, але й з
відображенням змісту цих дій;
г) підстави і порядок прийняття й скасування рішень органів і посадових осіб,
що ведуть процес або припиняють справу, якщо по ній були зроблені слідчі
дії;
д) правила, що визначають організацію діяльності слідчих, прокурорських і
судових органів, а також судовий етикет, ритуал судового процесу
(обов'язок усіх присутніх вставати при вході суду в зал і т.д.).
24
Підсумовуючи викладене, кримінально-процесуальну форму можна визначити як регламентовані кримінально-процесуальним правом систему і структуру кримінально-процесуальних інститутів і правил, процедуру і послідовність стадій кримінального процесу, умови, способи і терміни здійснення процесуальних дій, чи безпосередньо побічно зв'язаних зі збиранням і дослідженням доказів на попередньому слідстві й у судовому розгляді, їх закріпленням у правових актах, а також порядок прийняття й оформлення рішень по окремих питаннях і в справі в цілому [21, с.24].
Характеризуючи процесуальну форму як специфічний різновид правової форми державної діяльності, М.Л. Якуб правильно підкреслював, що вона створює детально урегульований, стійкий, юридично визначений, строго обов'язковий, стабільний правовий режим виробництва по кримінальних справах. Одна з умов надійності правосуддя - документування всієї процесуальної діяльності [18, сі5].
Процесуальний документ - органічна і невід'ємна частина будь-якої правозастосовчої діяльності, незмінний атрибут правосуддя. Відступ від встановленої процесуальної форми може призвести до непоправних помилок.
Немає необхідності доводити, що не тільки грубі, значні порушення кримінально-процесуальної форми відображаються на правильності розслідування справи. Будь-які порушення процесуальної форми, навіть ті, котрі на перший погляд здаються незначним завжди можуть мати шкідливі для правосуддя наслідки.
Отже, діяльність органів дізнання, попереднього слідства та суду здійснюється в передбаченій законом процесуальній формі, основним та невід'ємним атрибутом якої є процесуальний документ. Документи так органічно вплітаються до всіх