Попри всі перераховані недоліки інститут забезпечення права на захист хоч і частково но відповідає нормам міжнародного права: Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, в якому передбачено "кожен має право при розгляді будь-якого обвинувачення, що висувається проти нього, як мінімум на такі гарантії на основі цілковитої рівності: ... Ь) Мати достатньо часу та можливостей для підготовки свого захисту і мати зносини з вибраним ним самим захисником; ...сі) Бути судимим у його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного йому захисника; якщо він не має захисника, бути оповіщеним про це право і мати призначеного йому захисника в будь-якому випадку, коли інтереси правосуддя того вимагають, безоплатно для нього в усякому подібному випадку, коли він не має достатньо коштів для оплати цього захисника ...". Чому частково? — Оскільки право на захист обвинувачення проголошене національним законодавством ґрунтується саме на цих нормах но не в повному об'ємі і з допушенням вищезазначених недоліків.
Слід додати побажання, шо Україна виконає своє зобов'язання перед Радою Європи і прийме новий Кримінально-процесуальний кодекс в якому вже небудуть міститись зазначені недоліки цього та інших інститутів цієї галузі права.
27
Література:
28
13. Постанова Верховного Суду від 01.11.1996р."Про застосування Конституції України" // "Юридичний віснику України" 28.11.96р.
17. О.П. Кучинська, О. А Кучинська "Кримінально-процесуальне право" // Підручник, К., 2005 р.,