Як сказано, допит обвинуваченого обов'язково проводиться щоразу, коли йому пред'являється обвинувачення. Допит, що проводиться в зв'язку зі зміною обвинувачення, не можна назвати повторним або додатковим, це самостійний допит, обумовлений новим обвинуваченням. Як і у протоколі, складеному при допиті по раніше пред'явленому обвинуваченню, у ньому спочатку фіксується

28

відповідь обвинуваченого на запитання про визнання вини, причому ця відповідь часто не збігається з тією, яку обвинувачений дав під час допиту з попереднього обвинувачення. У протоколі записується показання по кожному пункту обвинувачення, незалежно від того, що вони збігаються з даними раніше і обвинувачений підтверджує їх. Посилання у протоколі на підтвердження обвинуваченим колишніх його показань не можуть замінити самі показання, а тому недопустима підміна розгорнутого, докладного запису показань коротким посиланням на ті, які були дані раніше. Слід враховувати, що показання обвинуваченого при допиті, який проводиться в системі процесуальних дій по пред'явленню обвинувачення, — основне джерело доказів даного виду.1

Притягнення як обвинуваченого дає підстави для застосування щодо цієї 1 особи заходів процесуального примусу з метою попередження і припинення можливостей сховатися або ухилитися від слідства і перешкодити встановленню істини у справі. Цими заходами є привід, дії по розшуку обвинуваченого, відсторонення обвинуваченого від посади, запобіжні заходи. Привід обвинуваченого здійснюється у разі його" неявки за викликом | слідчого без поважних причин. Поважними причинами неявки обвинуваченого до слідчого у призначений строк визнаються: несвоєчасне отримання повістки, / хвороба та інші обставини, які фактично позбавляють його можливості своєчасно з'явитися до слідчого (ст. 135 КПК).

Іншими поважними причинами практика визнає також хворобу члена сім'ї, догляд за яким може здійснювати тільки особа, що викликається, стихійне лихо, що створює непереборні перешкоди для явки, збіг інших тяжких обставин > — пожежа, необхідність вжиття термінових заходів по відновленню пошкодженого або викраденого майна. Наявність цих обставин повинна бути підтверджена матеріалами справи. При відсутності таких причин слідчий виносить постанову про привід, який направляється для виконання в органи

Громов Н.А. Институт привлечения куголовной ответственности. - Саратов: 1991. -

103с.

'(( 29

внутрішніх справ (міліцію). Привід обвинуваченого, крім виняткових випадків, здійснюється удень. Без попереднього виклику привід може бути застосований тільки у тих випадках, коли обвинувачений ухиляється від слідства або не має постійного місця проживання (ст. 136 КПК).

Це ж правомірно робити і у випадках, коли обвинувачений фактично не проживає за вказаною ним адресою або місцем прописки.

Якщо заходи по встановленню місця перебування обвинуваченого,

і

Щ здійснював сам слідчий згідно зі ст. 137 КПК (допит родичів, знайомих не дали позитивного результату, слідчий виносить постанову про оголошення розшуку. Постанова про провадження розшуку, а також постанова запобіжного заходу щодо особи, яка розшукується, направляється в органи внутрішніх справ, які здійснюють розшук відповідно до відомчих наказів про порядок його провадження.

При затриманні підозрюваного, якого розшукували і щодо якого обрано як

запобіжний захід тримання під вартою, орган розшуку негайно доповідає ф| * про це прокуророві за місцем затримання!.

Прокурор протягом двадцяти чотирьох годин зобов'язаний перевірити, чи !

дійсно затриманий є тією особою, яка розшукується, і, упевнившись у наявності законних підстав для арешту, дає санкцію на відправлення заарештованого

етапом до місця провадження слідства (ч. З ст. 139КПК).

У межах України доставляння етапом може бути здійснене співро-бітниками підрозділу МВС, який здійснював розшук або затримання.

-л\ Порядок затримання і розшуку обвинувачених, які сховалися за межами

** державного кордону України, регулюється двосторонніми і багатосторонніми міжнародними угодами і договорами.

*¦? 29

внутрішніх справ (міліцію). Привід обвинуваченого, крім виняткових випадків, здійснюється удень. Без попереднього виклику привід може бути застосований тільки у тих випадках, коли обвинувачений ухиляється від слідства або не має постійного місця проживання (ст. 136 КПК).

Це ж правомірно робити і у випадках, коли обвинувачений фактично не проживає за вказаною ним адресою або місцем прописки.

Якщо заходи по встановленню місця перебування обвинуваченого,

її

ч І»

ті здійснював сам слідчий згідно зі ст. 137 КПК (допит родичів, знайомих не дали

¦Нг

позитивного результату, слідчий виносить постанову про оголошення розшуку. Постанова про провадження розшуку, а також постанова запобіжного заходу щодо особи, яка розшукується, направляється в органи внутрішніх справ, які здійснюють розшук відповідно до відомчих наказів про порядок його провадження.

При затриманні підозрюваного, якого розшукували і щодо якого обрано як

запобіжний захід тримання під вартою, орган розшуку негайно доповідає ЇЩ * про це прокуророві за місцем затримання!

Прокурор протягом двадцяти чотирьох годин зобов'язаний перевірити, чи дійсно затриманий є тією особою, яка розшукується, і, упевнившись у наявності законних підстав для арешту, дає санкцію на відправлення заарештованого

етапом до місця провадження слідства (ч. З ст. 139КПК).

У межах України доставляння етапом може бути здійснене співро-бітниками підрозділу МВС, який здійснював розшук або затримання.

,аЛ Порядок затримання і розшуку обвинувачених, які сховалися за межами

* державного кордону України, регулюється двосторонніми і багатосторонніми міжнародними угодами і договорами.

зо

Відсторонення обвинуваченого від посади — захід процесуального примусу, який