Отже, обов'язок порушення кримінальної справи за матеріалами протокольного прова-дження законодавець із суду зняв і передав його у повноваження прокурора.

Таким чином, один із самих основних недоліків протокольної форми досудової підготовки матеріалів, що ставив під сумнів доцільність її застосування в кримінальному судочинстві України, був ліквідований.

Безперечно, якщо протокольна форма досудової підготовки матеріалів існуватиме й нада-лі, законодавцем вишукуватимуться додаткові шляхи удосконалення її регламентації. Уявля-ється, що пріоритетним при цьому повинно стати законодавче визначення поняття учасників протокольного провадження та їхнього статусу, удосконалення засобів встановлення обставин вчиненого злочину і особи правопорушника, можливість поширення протокольної форми досу-дової підготовки матеріалів на інші склади злочину.

13 РОЗДІЛ 2

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОЇ ПРОТОКОЛЬНОЇ ФОРМИ ДОСУДОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАТЕРІАЛІВ

Існуюча зараз кримінально-процесуальна регламентація протокольної форми досудової підготовки матеріалів дає можливість виділити в ній такі основні ознаки.

Протокольна форма досудової підготовки матеріалів - це особливе кримінально-процесуальне провадження, здійснюване органом дізнання без порушення кримінальної справи за визначеними законом злочинами, що не являють великої суспільної небезпеки, вчинених в умовах очевидності, яке завершується складанням підсумкового протоколу.

Досудова підготовка матеріалів у протокольній формі є особливим видом кримінально-процесуальної діяльності органів дізнання в стадії порушення кримінальної справи, оскільки здійснюється без порушення кримінальної справи за допомогою засобів, властивих цій стадії кримінального процесу.

Підставами для застосування протокольної форми досудової підготовки матеріалів є:

наявність достатніх даних, які вказують на вчинення злочину, що входить в перелік ст.425 КПК;

очевидність факту вчинення злочину.

Очевидність факту вчинення злочину означає повну ясність правової кваліфікації суспіль-но небезпечного діяння, встановлення і наявність правопорушника, а також неспростовних да-них про злочинне діяння, коли доказування всіх його обставин не потребує проведення слідчих дій. Очевидність факту вчинення злочину дає органу дізнання можливість встановити всі об-ставини злочину в десятиденний (20-денний) строк засобами, передбаченими ст.426 КПК України.

Згідно зі ст.425 КПК України, до числа злочинів, за якими здійснюється досудова підгото-вка матеріалів у протокольній формі, належать:

14 зараження венеричною хворобою (ч.і ст.133 КК);

ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст.164 КК);

крадіжка (ч.і ст.185 КК);

грабіж (ч.і ст. 186 КК);

викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних ліній зв'язку та їх обладнання (ч.і ст.188 КК);

шахрайство (ч.і ст.190 КК);

умисне знищення або пошкодження майна (ч. 1 ст. 194 КК);

порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю (ч. 1 ст.202 КК);

зайняття забороненими видами господарської діяльності (ч. 1 ст.203 КК);

фіктивне підприємництво (ч. 1 ст.205 КК);

ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ч.і ст.212 КК);

порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (ч.і ст.213 КК);

обман покупців та замовників (ч.і ст.225 КК);

фальсифікація засобів вимірювання (ч.і ст.226 КК);

знищення або пошкодження лісових масивів (ч.і ст.245 КК);

незаконна порубка лісу (ст.246 КК);

порушення законодавства про захист рослин (ст.247 КК);

незаконне полювання (ч.і ст.248 КК);

незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ч. 1 ст.249 КК);

проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів (ст.250 КК);

хуліганство (ч.і ст.296 КК);

порушення правил адміністративного нагляду (ст.395 КК).

Переважна більшість цих злочинів підслідні міліції.

В цьому органі дізнання за дорученням його начальника досудову підготовку матеріалів в

15

протокольній формі здійснюють дізнавачі, дільничні інспектори міліції, оперуповноважені від-ділів карного розшуку, боротьби з економічними злочинами.

Згідно зі ст..426 КПК України органи дізнання не пізніше десятиденного строку встанов-люють обставини вчиненого злочину і особу правопорушника, одержують пояснення від пра-вопорушника, очевидців та інших осіб, витребують довідку про наявність чи відсутність суди-мості у правопорушника, характеристику з місця його роботи або навчання та інші матеріали, які мають значення для розгляду справи в суді.

У виняткових випадках, в разі неможливості у десятиденний строк зібрати необхідні мате-ріали, цей строк може бути продовжений відповідним прокурором, але не більше як до двадця-ти днів.

У правопорушника відбирається зобов'язання з'являтися за викликами органів дізнання і суду та повідомляти їм про зміну місця проживання.

Про обставини вчиненого злочину складається протокол, в якому зазначається:

час і місце його складання;

ким складено протокол;

дані про особу правопорушника;

місце і час вчинення злочину, його способи, мотиви, наслідки та інші істотні обставини;

фактичні дані, що підтверджують наявність злочину і винність правопорушника;

кваліфікація злочину за статтею Кримінального кодексу;

відмітка про дату відбирання зобов'язання про явку в органи дізнання й суд.

До протоколу приєднуються всі матеріали, вилучені предмети й документи, а також спи-сок осіб, які підлягають виклику в суд.

Визнавши матеріали про злочини, перелічені в ст.425 КПК, достатніми для розгляду в су-довому засіданні, прокурор виносить постанову про порушення кримінальної справи, обирає щодо правопорушника в необхідних випадках запобіжний захід і складає обвинувальний ви-сновок та направляє справу до суду або повертає матеріали для провадження досудового сліде-

16

тва, а в разі відсутності підстав до порушення кримінальної справи відмовляє в її порушенні.

Виходячи з названих вимог, реалізацію органом дізнання протокольної форми можна по-ділити на такі етапи:

Органи