На жаль, доводиться констатувати, що цей висновок базується не тільки на теоретичному підґрунті - він підтверджується практикою: з моменту введення в дію новітніх положень ст..43О . КПК України і по грудень 2001 р. включно в органах УМВС України в Дніпропетровській об-ласті не було підготовлено жодного матеріалу в формі протокольного провадження. Коментарі, як кажуть, зайві.

27 ВИСНОВКИ

"Розкриття злочину, виявлення і викриття осіб, що вчинили злочин, — зазначав М.С.Строгович, ~ не вичерпує безпосередніх завдань досудового слідства: справа може вважа-тися розслідуваною повно тоді, коли слідчий з'ясує причини й умови, що сприяли вчиненню злочину або що ускладнювали його своєчасне виявлення і припинення" [8, 352].

Н.А. Якубович до завдань слідчого при розслідуванні кримінальних справ відносить за-безпечення і додержання законності, викорінення порушення правопорядку, ліквідацію злочин-ності, виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину.

На думку А.П.Гуляєва, завданням слідчого є швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних; забезпечення інших умов для залучення кожного винного в здійсненні злочину до від-повідальності згідно із законом; захист осіб від необгрунтованого обвинувачення у вчиненні злочинів; усунення причин і умов, що сприяли здійсненню злочину. [21, 105]

Аналізуючи слідчу і судову практику, думки вчених - процесуалістів, можна визначити такі завдання досудового слідства:

28

У сукупності всі ці елементи складають загальне завдання досудового слідства [21, 16].

Р.С.Абдрахманов пише, що правове положення очевидців вчиненого злочину прирівню-ють до правового положення свідків [2, 130-131]. Однак, особи, яким відомі факти, процесуаль-них прав не мають. Очевидці і є особами, яким відомі факти. Вони набувають реальних проце-суальних прав учасників лише після того, як органи дізнання надішлють матеріали протоколь-ної форми досудової підготовки про порушення кримінальної справи. Процесуальний закон не передбачає викликів осіб, про яких вище йшлося, для отримання пояснення. А виклик свідка в органи внутрішніх справ передбачається повісткою. Це дає підставу за неявки свідка без пова-жних причин в органи внутрішніх справ застосовувати до нього передбачений процесуальний примус - привід, а використовувати таку дію до очевидця неправомірно. Викладене дозволяє зробити висновок про необхідність в КПК очевидцю надати статусу учасника кримінального процесу й передбачити певні права та обов'язки його.

Найосновнішим і найактуальнішим у протокольній формі досудової підготовки матеріалів залишається питання прав і законних інтересів правопорушника. У чинному КПК України на-віть не сформульоване визначення поняття "правопорушник". Між тим це вкрай необхідно зро-бити.

В.А. Михайлов в роботі "Теорія і практика досудової підготовки матеріалів у протоколь-ній формі" зазначає, що правопорушник має такі ж самі права, як обвинувачений на досудовому слідстві після пред'явлення йому обвинувачення [5, 136]. Посадові особи органу дізнання, які проводять протокольну форму, не повинні правопорушнику роз'яснювати права, передбачені

29

СТ..142 (роз'яснення обвинуваченому його прав на слідстві) КПК України через те, що правопо-рушник на момент збирання матеріалів не є обвинуваченим.

В.Т.Очередін зазначає, що правопорушник - це особа, стосовно якої провадиться досудова підготовка матеріалів. І як учасник, він наділений законодавчо певними правами й обов'язками [6, 8].

На думку В.М.Тертишника, правопорушник є учасником' кримінального процесу, якого законом наділено певними правами. Він має конкретні обов'язки, право користуватися рідною мовою, заявляти клопотання, дати пояснення, подавати скарги на дії і рішення органу дізнання, знайомитися з матеріалами протокольного провадження. Правопорушник не користується по-слугами захисника, до нього не застосовуються запобіжні заходи. Він не може бути затриманий [9, 448].

Однак законодавець не передбачає, що правопорушник є учасником процесу. Фактично ж він набуває статусу учасника процесу, лише коли прокурор порушить кримінальну справу й складає обвинувальний висновок.

Аналіз сказаного дає підстави вважати, що протокольна форма досудової підготовки мате-ріалів у межах, визначених КПК України, не зовсім відповідає основним демократичним прин-ципам захисту прав людини, які закріплені в Конституції України.

На наш погляд, слід було б в проекті КПК дати визначення поняття "правопорушник" та визначити його права та обов'язки.

зо

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ