представляє|уявляти| повідомлення|сполучення| профспілкових і інших громадських організацій. Ці повідомлення|сполучення| слід відрізняти від заяв, що виходять від випадкової групи осіб|обличчя,лице|. Громадськими організаціями можуть бути громадські інспекції, кооперативні організації, культурні, спортивні, науково-технічні обєднання|товариство| та інші.
Практика підтверджує позитивну роль громадськості в боротьбі із|із| злочинністю.
3. Повідомлення|сполучення| установ, підприємств, організацій і посадових осіб закон також називає в числі приводів для порушення кримінальної справи. Суть|сутність,єство| цього приводу до порушення кримінальної справи полягає в тому, що різного роду установи, торгові|торгівельний| організації, учбові заклади через своїх керівників, а рівно посадові особи цих установ, підприємств або організацій повідомляють органи дізнання, слідства|наслідок|, прокуратури або суду про підготовлюване або вчинене суспільно-небезпечне діяння.
У установах, організаціях, підприємствах повинні вживатися заходи до забезпечення законності. Тому їх керівники і інші посадові особи зобов'язані повідомляти про злочин, виявлений по місцю їх роботи. Як пише Здир Я.А. « в даному випадку посадові особи не попереджаються|попереджуються,запобігати| про кримінальну|карний| відповідальність за за відомо неправдивий донос. У разі|в разі| повідомлення|сполучення| завідомо неправдивих відомостей вони несуть відповідальність як за посадові злочини.
Посадові особи установ, підприємств, організацій не має права на свій розсуд вирішувати|рішати,розв'язати| питання про наявність або відсутність злочину. Повідомлення|сполучення| установ, підприємств організацій і посадових осіб повинні бути зроблені у письмовій формі.
4. Повідомлення опубліковані у пресі також є|з'являтися,являтися| приводами для порушення кримінальної справи.
Повідомлення|сполучення| про злочин, опубліковані у пресі, на відміну від інших приводів звернені не тільки|не лише,не те що| до органів, осіб|обличчя,лице|, уповноважених| на порушення кримінальної справ, але і до широкого|широкий| круга|коло| громадськості, до всіх читачів. Не можна допускати, щоб по одному і тому ж повідомленню|сполучення| у пресі порушувалось декілька кримінальних справ.
5. Явка з|із| повинною.
На практиці зустрічаються випадки, що порушуються|збуджуються| і по такому приводу. Суть|сутність,єство| явки з|із| повинною полягає в добровільному повідомленні|сполучення| прокурорських, слідчих або судових органів про скоєння злочину самим винним, якщо таке повідомлення|сполучення| супроводжується|супроводитися| фактичною добровільною передачею|передача| себе у владу органів, посадових осіб, уповноважених| на порушення кримінальної справ.
6. Безпосереднє|безпосередній| виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину .
Суть|сутність,єство| цього приводу для порушення справи полягає в тому, що органи дізнання, слідчий, прокурор, суддя або суд при здійсненні своїх повноважень незалежно від чийого або заяви, повідомлення|сполучення| самі безпосередньо виявляють ознаки злочину і вирішують питання про порушення кримінальної справи.
Але|та| наявність одного приводу ще не достатня для ухвалення|прийняття,приймання| рішення про порушення кримінальної справи. Для порушення справи необхідно і така умова як підстава|основа,заснування| до порушення кримінальної справи.
У законі сказано, що справа|річ| може бути порушена тільки|лише| в тих випадках, коли є|наявний| достатні дані, вказуючі|показуючий| на ознаки злочину (ч.2 ст.94 КПК України|РСФРР|). Ці дані в кримінально-процесуальному|кримінально-процесуальний| законі іменуються підставами до порушення кримінальної справи , наявність яких зумовлює| обгрунтованість винесення акту про порушення кримінальної справи.
Законодавець вказує|вказувати| на дві сторони підстави|основа,заснування| до порушення кримінальної справи - фактичну і юридичну. Фактична сторона - наявність об'єктивно існуючих фактичних даних, що вказують|показуючий| на ознаки суспільно-небезпечного діяння.
Юридична сторона підстави|основа,заснування| до порушення справи|річ| є наявність ознак злочину. В даному випадку мова|промова| йде тільки|лише| про злочинне діяння, про його протиправність і суспільну|громадський| небезпеку.
Закон в підстави до порушення кримінальної справи не включає відсутність зобов'язань, що виключають провадження у справі|РС. Цим поняттям надається самостійне значення. У ст.99 КПК України зазначено, що у разі|в разі| відсутності|відсутність| підстав до порушення кримінальної справи, а рівно за наявності обставин, що виключають провадження у справі, прокурор, слідчий, орган дізнання і суддя відмовляють в порушенні кримінальної справи.
А.Р. Михайленко вважає|лічити|, що не дивлячись на|незважаючи на| різний сенс|зміст,рація| цих понять, між ними існує тісний взаємозв'язок. Сама відсутність підстав, наприклад|приміром|, не може породжувати питання про обставини, що виключають провадження у справі, зважаючи на|внаслідок,унаслідок| його безпредметність. У свою чергу|своєю чергою|, дуже багато з|із| обставин|РСФРР|, взагалі не мають відношення до фактичної сторони підстави|основа,заснування| до порушення справи|річ| і в деяких випадках можуть встановлюватися після|потім| вирішення питання про порушення кримінальної справи. Наприклад, акт амністії або помилування може бути виданий, коли вже порушена кримінальна справа і ведеться розслідування або судочинство.
Деякі автори розуміють під підставами весь первинний матеріал И.Б. Каганович «Некоторые вопросы в деятельности следователя»- Москва, 1962г., тобто не тільки|не лише| скарги, повідомлення|сполучення| і інші приводи, але і акти ревізій С.А. Голунский «Возбуждение уголовного дела»- Москва, 1939г., матеріали перевірок. В.С. Бурданова «Следственная практика»- Москва 1969г., выпуск 82, статья «Обмен опытом повышает качество расследования преступлений.»Але|та| таке розуміння підстави|основа,заснування| для порушення кримінальної справи зводить нанівець відмінність|відзнака| підстав від приводів до порушення справи і від джерел отримання|здобуття| фактичних даних.
Никандров В.І. стверджує, що закон, називаючи підставою|основа,заснування| порушення справи сукупність достатніх даних, вказуючих|показуючий| на ознаки злочину , залишає неясним|неясний|, яких саме даннних досить|. Никандров В.И. «Основания возбуждения и отказа в возбуждении уголовного дела»- Омск, 1978г. «Щоб розібратися у змісті підстав до порушення кримінальної справи і відмови|відмова| в порушенні, - пише Никандров, - важливо|поважно| розглядати|розглядувати| їх в безпосередньому|безпосередній| зв'язку один з|із| одним. В цьому випадку порівняльний аналіз процесуальних норм з урахуванням|з врахуванням| останніх досягнень теорії законності і обгрунтованості рішень|розв'язання,вирішення,розв'язування| в кримінальному|карний| судочинстві|судочинство| може привести до певних висновків|висновок,виведення|.»
На мій погляд|як на мене| правильне і точне|добрий| визначення підстави|основа,заснування| взагалі дає Лупінськая П.А.: «Підставою|основа,заснування| будь-якого процесуального рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| є|з'являтися,являтися| така сукупність доказів, яка встановлює факти, необхідні згідно із законом для ухвалення|прийняття,приймання| даного рішення, з|із| необхідною точністю, тобто|цебто| як істину або