з роботою на підприємствах, в установах чи організаціях, за винятком наукової і педагогічної діяльності.
Не можуть бути прийняті на посаду прокурора особи, яких було засуджено за вчинення злочину, за винятком реабілітованих.
Прокурор перебуває під захистом закону. Нанесення йому тілесних ушкоджень, образа, погроза щодо працівника прокуратури чи його близького родича, а також знищення їх майна, інші насильницькі дії у зв’язку з виконанням прокурором своїх службових обов’язків тягнуть за собою встановлену законом відповідальність. Так, відповідальність за вчинення таких дій передбачається статтями 345, 347-349 Кримінального кодексу України.
Крім цього, прокурори мають право носіння вогнепальної зброї.
Як зазначається в юридичній літературі прокурор це єдина посадова особа, яка в тій або іншій формі бере участь в кримінальному процесі впродовж всього провадження у справі Давиденко Л.М. Місце і роль прокуратури в механізмі державної влади. – К., 1993. – С.24..
Прокурор володіє широкими повноваженнями в стадіях порушення кримінальної справи і попереднього розслідування. Тут він може ухвалювати наступні рішення: про порушення справи або відмову в цьому; її розслідуванні і перспективах передачі до суду або припиненні кримінальної справи. Він здійснює нагляд за виконання законів органами дізнання і досудового слідства; має право витребувати кримінальну справу, давати вказівки щодо її розслідування, скасовувати або змінювати постанови органів досудового розслідування. Прокурор має право прийняти справу до свого виробництва або доручити розслідування підлеглим йому особам, передати справу від одного слідчого іншому.
Прокурор зобов'язаний негайно звільнити своєю постановоюпостановою кожного, хто знаходиться без законних підстав в місцях позбавлення волі або порушуючи закон затриманий, підданий попередньому ув'язненню або поміщений до судово-психіатричної установи.
Прокурорська діяльність здійснюється в суворо процедурно-нормативному порядку, який визначає зміст роботи окремих прокурорів і означає, що основні види дій здійснюються ними на основі наданих ним повноважень, у формі, передбаченій законом, і за наявності існуючих підстав. Це спричиняє різний ступінь самостійності і відповідальності прокурорів, породжує необхідність ґрунтовного оволодіння матеріально-правовими і процесуальними нормами і, головне, постійної пошани до них. Звичайно, діяльність прокуратури, хоч і поширюється на всі сфери життя суспільства, не тільки направляється, але і обмежується законом.
Як відомо, прокурор не втручається в оперативно-господарську або соціально-культурну діяльність: обмежуючи себе, він реагує тільки на порушення закону. Реальний зміст різних напрямів прокурорського нагляду, зрозуміло, може і повинно мінятися залежно від реального соціального розвитку і потреб охорони права. Але робота прокурора в цій області ініціюється на основі закону, здійснюється в рамках закону і прямо вказаними в законі методами (попередження, бесіда, протест і ін.) На відміну від судді і значною мірою від слідчих окремі прокурори володіють значно меншою посадовою самостійністю. Практично всі найважливіші рішення ухвалюються від імені прокурора, що очолює орган прокуратури, а відповідно і повинні бути їм затверджені або санкціоновані.
Як зазначає Ахпанов А.М., у сфері прокурорської діяльності неможливе автоматичне застосування закону, а, отже, переконання прокурора грає найсерйознішу роль Ахпанов А.М. Меры социального принуждения: социальная ценность, теория и практика применения. -Караганда. 1989. – С. 10. Як професіоналів це зобов'язує прокурорів до самостійного мислення, до оволодіння відповідними прийомами правозастосовчої техніки. Самостійність прокурорської діяльності повинна бути підкріплена певними гарантіями.
В умовах переходу до ринкових відносин в нашій країні визначився курс на формування правової держави, який передбачає загальне без яких-небудь виключень підпорядкування закону всіх суб'єктів суспільних відносин, послідовну і рішучу боротьбу з будь-якими правопорушниками, тобто зміцнення законності. У зв'язку з цим значно зростає роль прокуратури, покликаної здійснювати нагляд за точним і одноманітним виконанням законів, що діють на території України, органами місцевого самоврядування, міністерствами, відомствами і іншими органами державного і господарського управління і контролю, підприємствами, установами, організаціями і об'єднаннями, незалежно від їх підлеглості, громадськими організаціями і рухами, посадовими особами і громадянами.
Здійснюючи нагляд за виконання законів, прокурори виявляють порушення законності і приймають заходи, спрямовані на їх усунення. Ці заходи полягають в збудженні діяльності органів уповноважених державою вирішувати правові конфлікти, що виникають в суспільстві, відновлювати порушені права і притягати правопорушників до відповідальності.
Взаємини прокурорів з працівниками інших правоохоронних органів, у функції яких входить боротьба із злочинністю, має два аспекти. Перший полягає в прокурорському нагляді за виконання законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство. Основна діяльність по виявленню і розкриттю злочинів здійснюється посадовими особами органів Внутрішніх справ, органів Служби безпеки. Оперативно-розшукова діяльність в тій частині, в якій вона регламентована законом, піднаглядна прокурорам.
Прокурор бере участь в розгляді справ судом у випадках, передбачених процесуальним законодавством і ін. законами. Найважливішою функцією цієї діяльності прокурора є чинення кримінального переслідування. Реалізується ця функція, перш за все, у ролі прокурора як державного обвинувача. Прокурор має право звернутися до суду з заявою або вступити в справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист прав громадян і інтересів суспільства або держави, що охороняються законом. Підтримуючи перед судом державне обвинувачення, прокурор бере участь в дослідженні доказів, дає висновок з питань, що виникають під час судового розгляду, представляє суду свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання відносно підсудного. При цьому прокурор керується не лише вимогами закону, але і своїм внутрішнім переконанням, заснованому на розгляді всіх обставин справи, тим паче, що тягар доведення провини лежить на нім. Здійснюючи свою діяльність по державному обвинуваченню, прокурор забезпечує захист особи, її прав і свобод, інтересів суспільства і держави, швидке і повне розкриття злочину, викривання винних