Вказані обставини, оскільки вони відомі слідчому, повинні бути причиною самовідводу. Свою заяву з викладом мотивів, за якими він вважає необхідним усунутись від участі в розслідуванні даної справи, слідчий направляє для вирішення прокурору.

Якщо відводу слідчого вимагають учасники процесу чи інші особи, то їх заяви разом із своїми поясненнями слідчий зобов'язаний упродовж доби направити прокурору, не зупиняючи провадження по справі. Клопотання про відвід слідчого заявники можуть направити і безпосередньо наглядаючому прокуророві. Розглянувши упродовж трьох діб заяву про відвід, прокурор викладає своє рішення в мотивованій постанові, яка разом із заявою приєднується до справи, і в копії повідомляється заявникові. Як і будь-яке рішення прокурора, ця постанова може бути оскаржена вищестоящому прокурору. Якщо прокурор визнає відвід, заявлений слідчому чи особі, що проводить дізнання, підставним, він може вжити одну із таких дій:

а) вилучити справу у відведеного слідчого і передати її іншому слідчому;

б) вилучити справу у відведеного слідчого і прийняти її до свого провадження;

в) вилучити справу від органу дізнання і передати її слідчому;

г) вилучити справу від органу дізнання і прийняти до свого провадження;

д) залишити справу в органі дізнання, рекомендуючи начальнику цього органу доручити розслідування іншому працівникові замість відведеного. В останньому випадку прокурор не має права вказувати конкретну особу, яка повинна вести дізнання, оскільки це питання не процесуальне і підлягає адміністративній владі начальника відповідного органу дізнання.

З метою забезпечення найбільш повного і об'єктивного розслідування прокурор має право вилучити будь-яку справу із органу дізнання і передати її слідчому, а також передати справу від одного слідчого іншому. Це повноваження служить прокурору, перш за все, для усунення порушень правил про підслідність кримінальних справ. Закон передбачає два види підслідності: предметну (по роду справ) і територіальну (місцеву).

За загальним правилом, розслідування проводиться в тому районі, де вчинено злочин. Якщо слідчий встановить, що злочин вчинено в іншому районі, він зобов'язаний провести всі невідкладні слідчі дії, а потім передати справу прокурору для направлення по підслідності. Питання про підслідність справи вирішується прокурором за місцем, де розпочато слідство. В окремих випадках, для досягнення найбільшої швидкості, об'єктивності і повноти розслідування, він може дозволити ведення досудового слідства за місцем виявлення злочину або там, де перебуває підозрюваний (обвинувачений) чи більшість свідків. Вищестоящий прокурор має право в будь-який момент слідства вилучити справу від слідчого, до компетенції якого вона відноситься, і передати її слідчому прокуратури іншого району чи старшому слідчому вищестоящої прокуратури, якщо визнає таку міру корисною і необхідною.

Реалізуючи надане йому повноваження, прокурор має право вилучити будь-яку справу від слідчого органів внутрішніх справ чи Служби безпеки України і передати її слідчому прокуратури. Це, безперечно, ні в кого сумнівів не викликає. Зворотної передачі справ закон не передбачає.

3. Повноваження прокурора у суді

Учасники криміналь-ного судочинства користуються свободою використання і роз-порядження наданими їм процесуальними правами. Іншими вловами, на органи правосуддя не треба покладати обвинувальні за своїм змістом і характером повноваження, а на прокурора — функцію досудового слідства.

Виходячи з особливого значення закріпленого в Конституції України принципу презумпції невинуватості особи, неприпус-тимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення не-винуватості.

Статтею 129 Конституції до основних засад судочинства відне-сено підтримання в суді державного обвинувачення, що відпо-відно до ст.121 покладається на прокуратуру.

Таким чином, суди звільнено від протиприродної функції підтримання обвинувачення і доведення вини особи. Тому при відданні особи до суду слід у всіх справах, що надійшли до суду з обвинувальним висновком, визнавати обов'язковою участь у судовому засіданні державного обвинувача — прокурора.

В.Бойко вказує, що у Конституції вперше закріплено основні засади судочин-ства: законність, рівність всіх учасників судового процесу пе-ред законом і судом, забезпечення доведеності вини, зма-гальність сторін та свобода у поданні доказів і доведенні перед судом їх переконливості, підтримання державного обвинува-чення в суді прокурором, забезпечення обвинуваченому права на захист, гласність судового процесу та його повне фіксуван-ня технічними засобами, право на апеляційне та касаційне ос-карження рішення суду, обов'язковість рішень суду Бойко В. Нова Конституція і судова влада. „Право України”. №1, 1997. – С.16-18..

З прийняттям Конституції України у розвитку органів проку-ратури розпочався новий етап. Виходячи з ситуації, що склала-ся в державі, вже визначені пріоритетні напрями діяльності прокурорської системи України.

Участь прокурорів у судах набуває якісно нового характеру. Нині їх конституційним обов'язком є підтримання державного обвинувачення. Публічні виступи прокурорів у судах мають бути не тільки бездоганними з погляду права, а й відповідати вимо-гам ораторського мистецтва.

Останнім часом ускладнилась участь прокурорів у розгляді справ у судах. Значне зростання злочинності, демократизація судочинства поставили нові вимоги до підтримання державно-го обвинувачення. Публічне обвинувачення в суді — це найгостріше реагування прокурора на злочинне порушення закону.

В юридичній літературі звертається увага на те, що проводячи кримінальну політику держави, спрямовану на посилення боротьби зі злочинністю, корупцією, прокурори прагнули до того, щоб за кожен тяжкий злочин призначалось відповідне покарання, а до хабарників, до тих, хто зловживає владою, застосовувалося б додаткове покарання — позбавлен-ня права займати певні посади Ворсінов Г.Т. Становлення прокуратури незалежної України. „Право України”. №1, 1997. – С.22-25.

Отже, прокуратура як самостійний незалежний державно-правовий інститут усією своєю діяльністю має сприяти реалі-зації головної ідеї нової Конституції України — захисту прав та інтересів кожної особи нашої держави.

Чинне законодавство покладає на прокурора обов'язок підтри-мання в суді державного обвинувачення (чи