Проте сучасна Конституція України це не тільки підсумок процесів державотворення, це й своєрідний дороговказ подальшого вдосконалення нашої держави, наповнення її сформованих інститутів реальним змістом, перетворення їх на реальні чинники правового регулювання суспільних відносин в Україні. Слід зазначити, що прийняття Конституції стало результатом компромісу різноспрямованих політичних сил, тому її можна розглядати як запоруку майбутньої злагоди в нашому супільстві, гарантію його розвитку на засадах забезпечення врівноваженості різних соціальних верств та політичних течій за умови неодмінного визнання непорушності політичного суверенітету нашої держави.

Прийняття Конституції України та її зміст остаточно зняли всі сумніви щодо можливостей України мати свою власну демократичну систему. Саме актом прийняття Основного Закону України було здійснено конституційне закріплення незворотності переходу України до демократії на засадах багатьох елементів європей-ської конституційної спадщини. Прийняття Конституції України визнано головною подією 1996 року в ділянці європейського конституційного права.

Конституція України створює підгрунтя для подальшого розвитку правотворчого процесу в нашій країні. Поява Конституції стала одним з етапів процесу державотворення, продовживши конституційні традиції.

Конституція України містить 15 розділів, 161 статтю. Вона проголошує Україну суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, в якій найвищою соціальною цінністю визнається людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека, а носієм суверенітету і єдиним джерелом влади – народ. Конституція визнає принципи поділу влади і верховенства права.

Конституція України визнає рівноправ’я різних форм власності, зокрема, приватної. Захист суверенітету та безпеки України Конституція покладає на її Збройні Сили.

Велику увагу приділено в Основному Законі характеристиці системи органів державної влади і місцевого самоврядування, елементами якої є Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів, інші органи виконавчої влади, прокуратура, органи правосуддя, державні органи Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, Конституційний Суд України.

Юридичне оформлення Основного Закону в Україні стало своєрідним поштовхом до активізації процесу подальшої розбудови правової держави.

Далеко не всі риси нашої держави, що передбачені і закріплені новою Конституцією, стали нині повною мірою реальністю. Конституційні положення, що стосуються цих рис, є певною мірою програмою державотворення на найближчі деся-тиліття, ідеалом, який треба втілити ужиття. Це стосується насамперед зовнішніх аспектів суверенітету держави, а також правового і соціального характеру держави. Тим самим ідеологія українського державотворення потребує значного часу і зусиль для свого утвердження, розвитку і вдосконалення. Ідеологія українського державотворення нині сповна і на найвищому рівні легалізоване, але далеко ще не реалізована, її реалізація —одне з найважливіших завдань нашого часу. Пріоритетним напрямом його вирішення є перетворення Конституції в життя, приведення її в дію.

Ухвалення нової Кон-ституції України знаменує початок нового етапу розвитку права в Україні, основний зміст якого передбачає прийняття у розвиток відповідних конституційних приписів цілого ряду законів.

Конституція України є найвищим правовим актом на-шої держави, її Основним Законом, який водночас ви-значає основні напрями розвитку суспільства, держави.

Насамперед прийняття конституції свідчить про досяг-нення державою певної стабільності у суспільстві.

Список використаної літератури:

Конституція України від 28.06.1996р.

Коментар до Конституції України — К.: Інститут законодавства Верховної Заради України. – 1998. – 412 с.

Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М.Прохоров. — 3-е изд. — М.: Сов. энциклопедия, 1985. –Ст. 253

Гетьман В.П. “Як пpиймалася Конституцiя Укpаїни.”\\- К.: 1996. -Ст.75

Гонтаp Т.М., Шепетюк В.Д. “Вивчаємо Коституцiю.”\\- Теpнопiль: 1996. -Ст.159

Кpавченко В.В., Сеpбан Ф.I. “Конституцiйне пpаво Укpаїни.”\\- К.: 1996. -Ст.246

Котюк В.О. “Основи деpжави i пpава.”\\- К.: Вентуpi, 1997. -Ст.194

Мелащенко В.Ф. “Основи конституцiйного пpава на Укpаїнi.”\\ -К: Вентуpi, 1995. –Ст.207

Малишко М.І. “Конституція зарубіжних країн та України”, 2000. –Ст.112

Наливайко Л. “Проблеми визнання поняття специфічних ознак та функцій Конституції україни. Відповідальності сучасной Конституції україни конституційній теорії”\\ Право України, 1999. № 10 –Ст.45

Опришко В. “Конституція України - основа розвитку законодавства” // Право України. - 1997. - №8. - С. 14 - 18.

Полешко А. “Проблеми, досвід, перспективи реалізації положень Конституції” // Право України. - 1997. - №8. - С. 18-20.

Полешко А. “Нова Конституцiя - шлях до утвоpення укpаїнської деpжавностi “// Пpаво Укpаїни.- 1996.- №4. –Ст.10

Cлюсаpенко А.Г., Томенко М.В. “Iстоpiя Укpаїнської Конституцiї.”- К.: 1993. –Ст.69

Стецюк П.Б. “Конституцiя - Основний Закон Укpаїни в запитаннях i вiдповiдях.”- Львiв-Київ: 1996. –Ст.15

Тихонова Є.А., Юзьков Л.П. “Конституцiя юpидична i фактична” // Пpаво Укpаїни.- 1992.- №1. -Ст.14

Шаповал В.М. “Конституцiйнi системи заpубiжних кpаїн.”- К.: 1992. -Ст.107

Шаповал В.М. “Теоpетичнi пpоблеми pеалiзацiї ноpм Конституцiї” // Пpаво Укpаїни.- 1997.- №6. –Ст.11

Шкорута Л. Поняття моралі, права та держави // Розбудова держави. – 1997. - № 1. – С.13-17.