Додаковий об’єкт, також, як і основний безпосередній об’єкт, має важливе значення для визначення соціально-політичної суттевості скоєного злочину, встановлення тяжкості наслідків, які наступили чи могли наступити. Це властивість додаткового об’єкту часто використовується законодавцем для виділення кваліфікованих складів (наприклад, перевищення влади чи службових обов’язків, якщо воно супроводжувалось насильством, застосування зброї чи інші засоби, які принижують особисту гідність потерпілого) чи створення самостійних складів злочину (наприклад, розбою).

Встановлення додаткового безпосерднього об’єкту сприяє вірній кваліфікації скоєного злочину і відгородження його від сумішних суспільно небезпечних діянь.

В ряді з основними і додатковими безосередніми об’єктами в юридичній літературі виділяють факультативний безпосередній об’єкт. Під останнім звичайно розуміють таке суспільне відношення, яке в інших випадках заслуговує самостійної кримінально- правової охорони, але при здійсненні даного злочину не обов’язково може ставитись під загрозу спричинення шкоди. Отже факультативними об’єктами визнаються ті охоронні кримінальним законом суспільні відносини, яким не в усіх випадках спричиняється шкода при здійсненні злочину. При цьому важливо відміти, що вказаним об’єктом можуть бути признані лише ті суспільні відносини, які законодавець поставив під охорону конкретної кримінально-правової норми. Відступ від цього вихідного положення привело б до того, що ми вимущені були б визнавати в якості об’єктів злочинів фактично всю сукупність таких суспільних відносин, яким скоєним злочином спричиненний той чи інший ущерб.

Поскільки об’єкт який являється не обов’язковим, а факультативним елементом складу, то він вже не має того значення, яким володіє основний і додатковий об’єкт. Однак це не означає, що факультативний об’єкт не має зовсім ніякого значення. Встановлення тієї обставини, що в результаті конкретного злочинного посягання спричинена шкода і факультативному об’єкту, при інших рівних умовах свідчить про більш високу суспільну небезпеку скоєнного діяння і повинно враховуватися при опреділенні міри покарання винному.

Запропонована класифікація конститутивного признаку, при відсутності якого в реально скоєному діянні в ньому не буде і складу злочину (Наприклад, міжособисті відносини, забезпечуючі життя, здоров’я представника влади, в двох різновидах складу терористичного акту- ст.66 КК); в інших - в якості кваліфікуючого признаку, тобто признака, одночасно змінюючого кваліфікацію скоєнного і істотно повишаючого ступінь його небезпеки (наприклад, міжособисті відносини чи відносини власності в складах злісного і особливо злісного хуліганства).

При відсутності в складі злочину признаків, вказуючих на порушення доповнюючих сіспільних відносин, якщо в дійсності вони були порушені злочином конкретної особи, це обставина може вплинути на вид і міру призначеного йому покарання, наприклад, при незаконному звільненні особи з роботи жінки за мотивами її вагітності. якщо це потягнуло за собою самогубство.

Як вже відзначалось, факультативний безпосередній об’єкт позначений в конструкціях окремих складів злочинів, порушується завжди при скоєнні попадаючих під них діянь. Більше того, само порушення основного безпосереднього об’єкту в таких випадках стає можливим лише через порушення факультативного безпосереднього об’єкту (наприклад, при терористичному акті, при розбої). Дана особливість заслужує того, щоб бути відміченою, але вона не може змінити в принципі і цілому факультативний характер, як вказаних об’єктів, так і тих, котрі в одному випадку злочином, а в іншом - ні. Ось чому представляється не зовсім вдалою діяння, яке зустрічається в кримінально- правовій літературі, безпосередніх об’єктів на основний, додатковий та факультативний. Слово “факультативний” приміняється до признаків складу злочину використовується в традиційному смислі “ додатковий” звідси, виділення в ряді з додатковим безосереднім об’єктом факультативного безпосереднього об’єкту несе за собою елемент товтології і нелепість і цьому питанні.

У більшості випадків в кримінальному законі відсутні які-небудь вказівки на безпосередній об’єкт конкретного злочину, і тоді для його внесення необхідний тонкий соціально-політичний аналіз складу певного злочину.

Наприклад, соціально-політичний аналіз такого злочину, як забруднення водойомищ, дозволяє заключити, що цей злочин посягає перш за все на природоохоронні відносини, які представляють собою в певній степені обусоблену і самостійну групу суспільних відносин, які охоплюють всю сукупність зв’язків в області взаємодії людини і природи. Безпосерднім ж об’єктом даного злочину слід визнавати ті суспільні відношення, які забезпечують чистоту водяних об’єктів, необхідну для збереження життя і здоров’я людей, повноцінного господарського використання водних об’єктів та нормального існування водяних біогецетрів. Вияснення цього безпосерднього об’єкту дає можливість також зробити вивід про те, що родовим об’єктом розглядаються злочин являється не народне здоров’я, а охороняємі кримінальним законом природоохоронні відносини.

Таким чином, антисоціальна суть полагає в тому. що вони наносять шкоду головним чином природоохоронним відношенням, як в першу чергу і хотів поставити об’єктів “по горизонталі” потребує одного важливого уточнення : всі безпоседні об’єкти необхідно розділяти на два види - основний і додатковий. В свою чергу, додаткові об’єкти можуть включати додатковий необхідний (обов’язковий) і додатковий факультативний безпосередній об’єкт, оскільки очевидно, що факультативний об’єкт також являється не основним, а додатковим. Це уточнення дозволить вірно опреділити види об’єктів, їх місце і соціально-правову злочинність, що необхідно для удосконалення причини примінення кримінального законодавства.

Глава 4

Вплив нездоланної сили, фізичного и психічного примусу на кримінальну відповідальність

Дія чи бездіяльність - це вольові вчинки людини, вони являють собою психофізичну єдність