приймається до уваги в учбовій літературі по Особливій частині кримінального права, де поряд з характеристикою родового поняття злочину, наприклад родового поняття злочину проти особи, характеризується також
віддільні видові групи злочинів проти особи ( злочини проти життя, проти здоров’я і т.д.). Такий поділ тієї чи іншої родової групи злочинів проводиться в осному за признаком безосереднього об’єкту, за яким завжди розуміється весь масив конкретних суспільних відносин даного виду, одне з яких стає безпосерднім об’єктом при скоєнні злочину, який належить до даної видової групи.
Безпосередній об’єкт завжди знаходиться в прошарку суспільних відносин, уособлених під назвою родового об’єкту злочину. Говорячи іншими словами, поняття родового об’єкту охоплює той масив суспільних відносин, які несуть шкоду від конкретних злочинів даного роду. Ось чому безпосередній об’єкт предсавляє собою суспільне відношення, а не, що інше, типу інтересу, суб’єкта (сторони) відношення, речей, грошових знаків, документів та інших проявів.
Небезпека знищення безпосереднього об’єкту з вказаними предметами завжди існує. так як на них часто можна зустріти вказівку законодавця, як на признаки того чи іншого описаного в законі складу злочину. Тим більше, що віддільні з них можуть виступати в якості предмету суспільного відношення, яке охороняється законом. Так, майно в складах злочинів проти власності, життя, здоров’я, свободи, честі і гідністі проти особи, документи в яких йде мова в складах злочинів, передбачені ст.195,196 КК і так далі.
Разом з тим предмети, цінності, вказані в окремих складах злочинів, можуть і не відноситися до елементів суспільного відношення як об’єкту охорони. Так в складі дачі хабаря (ст.174 КК) гроші і інша цінність не входять в структуру (елементовий склад) безпосереднього об’єкту цього злочину. Вони - засоби порушення (диформації) нормального суспільного відношення, яке охороняється цією статтею закону.
Безпосередній об’єкт слід відрізняти від інших суспільних відносин, які можуть бути порушені при скоєнні злочину. Так при скоєнні діянь, кваліфкованих як терористичний акт (ст.66 КК), разом з суспільними відношеннями, які забезпечують недоторканість інституту влади, порушуються і міжособові відносини, які забезпечують життя чи здоров’я особи. Точно так і в окремих випадках скоєння певного діяння кваліфікованого як хулігансво (с.206 КК), можуть бути порушені, разом з відносинами суспільного порядку, міжособові відношення, забезпечуючі здоров’я, чесь і гідність громадян, а також відносини власності. В подібних випадках прийнято говорити про наявність двох або більше безпосердніх об’єктів злочину. Разом з тим значення кожному з них надається не одинакове.
Серед одночасно нарушених різнорідних суспільних відносин перш за все виділяється не заради першочергової охорони якого створена законодавцем норма, передбачаюча відповідальність за даний злочин. Іменно перевага охорони висунутого на передній план суспільного відношення при констроюванні в законі кожного складу злочину опреділяє його місце в системі Особливої частини кримінального права. Це суспільне відношення завжди присутнє при скоєнні злочину так чи інакше відображено в законодавчих контрукціях складів злочинів. Його прийнято рахувати основним безпосереднім об’єктом злочину.
Основний безпосередній об’єкт завжди лежить в прошарку суспільних відносин тої чи іншої їх родової групи, належить до данного їх роду. Так в складі грабежу на перший план виступає відношення власності. Це видно з його аналізу, місця, яке воно займає в законі. Це ж не важко передбачити, якщо взяти до уваги мотиви при констроюванні законодавцем всіх видів складів грабежу, передбачених в ст.145 КК. і в першу чергу основного його складу. Такі мотиви досить очевидні - забезпечити недоторканість перш всього відносин власності.
Що ж стосується відносин, забезпечуючих здоров’я особи, то вони можуть бути нарушені, но можуть і не порушатися при скоєнні грабежа, що лишній раз свідчить про їх другорядність даному випадку. Між тим відношення власності особи з різновидностей цього злочину нарушає завжди.
В усіх вищеперечислених і їм подібних випадках, в яких нарушені злочином другорядні для нього суспільні відносини прийнято називати факультативним (додатковим безпосереднім об’єктом). В складах конкретних видів злочинів цей об’єкт може виступати в різних значеннях: в одних - в якості під охорону законодавець, принімаючі названі кримінально-правові норми. Ті ж суспільні відношення ( в приведеному прикладі - відношення власності і системи господарства), яким завжди наноситься шкода, в ряді з основним безпосереднім об’єтом складають додатковий безпосередній об’єкт.
Додатковим безпосереднім об’єктом є тільки ті суспільні відносини, яким завжди наноситься шкода чи створюється загроза причинення шкоди. Крім того, даним об’єктом можуть бути лише відносини, поставлені законодавцем під охорону кримінального закону, чи, іншими словами, відношення. визначені в якості такого об’єкту самим законодавцем. Наприклад, при скоєнні розкрадання державного чи суспільного майна (в ряді зі шкодою відносинам соціальної власності) в тій чи іншій мірі порушується нормальна робота соціальної організації, наноситься шкода принципам оплати за труд. Але поскільки ці відносини законодавець не поставив під охорону названих кримінально-правових норм, поскільки вони не можуть бути визнані основним об’єктом злочину.
Точно так і основним безпосереднім об’єктом злочину являються існуючі і області роздрібної торгівлі сусупільні відносини, в відповідності з якими уповноважений на те представник торгової організації зобов’язаний продати покупцю товар повною вагою чи повною мірою, необхідної якості і за встановленими компетентними органами цінами, з дотриманням правильності розрахунків. Додатковим обов’язковим об’єктом обману покупців виступають їх майнові інтереси, бо при здійсненні цього злочину вони одержують товар в меншій кількості. чи гіршої якості або по підвищених цінах.
Крім того, постановка і вирішення питання про те, являються ті чи інші суспільні відносини основним чи додатковим об’єктом, виправдані лише приміняючи