У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





ПЛАН

Вступ

Реабiлiтуючi пiдстави до закриття кримiнальної справи

Нереабiлiтуючi пiдстави до закриття кримiнальної справи

Пiдстави до закриття кримiнальної справи, що констатують неможливість подальшого провадження

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Досудове слідство можна вважати закінченим лише тоді, коли його завдання виконано. Для цього слідчий чи орган дізнання повинен всебічно, повно й об'єктивно у встановленому законом порядку дослідити всі обставини, що складають предмет доказування у кримінальній справі. Порушення цієї вимоги ст. 22 КПК тягне за собою повернення справи на додаткове розслідування прокурором, а за неможливості усунення неповноти або неправильності розслідування в судовому засіданні — також судом (статті 246 і 281 КПК).

Оцінка зібраних у справі доказів слідчим чи особою, що проводить дізнання, має визначити, яке саме підсумкове рішення слід прийняти. Відповідно до ст. 212 КПК досудове слідство закінчується винесенням слідчим одного з трьох можливих рішень:

1)обвинувального висновку з направленням справи для попереднього розгляду її суддею;

2)постанови про закриття кримінальної справи;

3)постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Закриття кримінальної справи є одним із способів її остаточного вирішення. Справа має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки органом дізнання, слідчим, прокурором всіх зібраних і перевірених доказів.

Законне й обґрунтоване закриття кримінальної справи забезпечує:

а)виконання завдання кримінального процесу, яке полягає в тому, щоб жодна невинна особа не була притягнута до кримінальної відповідальності та засуджена;

б)незастосування кримінального покарання до тих осіб,які винні у вчиненні злочинів, що не становлять великої суспільної небезпеки і можуть бути виправлені та перевиховані шляхом застосування заходів адміністративного впливу, або до осіб, які зовсім перестали бути суспільно небезпечними.

Необґрунтоване закриття кримінальної справи шкодить боротьбі зі злочинністю, дозволяє уникнути покарання особам, винним у вчиненні злочину, обмежує права та законні інтереси осіб, які постраждали від злочину.

Підставами для закриття кримінальної справи у стадії досудового слідства є:

обставини, що виключають провадження у справі(ст. 6 КПК);

обставини, що надають слідчому право закрити кримінальну справу (статті 7—10 КПК);

недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину (п. 2 ст. 213 КПК).

Обставини, що виключають провадження у справі, є й підставами для відмови в порушенні кримінальної справи. Якщо ж ці обставини були встановлені вже в ході досудового слідства чи дізнання, то вони є підставами для закриття кримінальної справи слідчим або органом дізнання.

Безумовними підставами закриття кримінальної справи що виключають провадження у справі, є ті, що визначені в ст. 6 КПК. Кримінальна справа може бути закрита за реабілітуючими і нереабілітуючими обставинами. Слід зазначити, що за нереабілітуючими обставинами справа може бути закрита лише судом.

Реабілітуючими є такі обставини закриття справи, за якими особа визнається невинною у вчиненні злочину, в зв'язку з чим відновлюється її добре ім'я, репутація. Це відсутність події злочину, відсутність у діянні складу злочину, недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину (пункти 1, 2 ст. 6, п. 2 ст. 213 КПК). Усі інші обставини є нереабілітуючими, хоч особу звільнено від кримінальної відповідальності за вказаними в законі підставами.

Враховуючи вищенаведене, ми вважаємо, що дана тема курсової роботи є важливою і надзвичайно актуальною на сьогоднішній день.

1. РЕАБIЛIТУЮЧI ПIДСТАВИ ДО ЗАКРИТТЯ КРИМIНАЛЬНОЇ СПРАВИ

Реабiлiтуючими підставами до закриття кримiнальної справи слiд вважати підстави, вказані в п.п.1,2,5 ч.1. ст.6, ст.7-3 та в ч.2 ст.213 КПК України, а саме: вiдсутнiсть подiї злочину (п.1 ч.1 ст.6 КПК);вiдсутнiсть у дiяннi складу злочину (п.2 ч.1 ст.6 КПК ); недосягнення особою вiку з якого можлива кримiнальна вiдповiдальнiсть (п.5 ч.1 ст.6, ст.7-3 КПК); недоведенiсть участi обвинуваченого у вчиненнi злочину (ч.2 ст.213 КПК ).

Бiльшiсть авторiв [12, 8] дотримуються думки, що справа закривається за вiдсутнiстю подiї злочину у наступних конкретних випадках:

подiя, у зв'язку з якою порушена кримiнальна справа, взагалi не мала мiсця. Наприклад, слiдчим була порушена кримiнальна справа на пiдставi повiдомлення КРУ про виявлену пiд час проведення ревiзiї, недостачу товарно-матеріальних цінностей. В ходi розслiдування встановлено, що ревiзором не були врахованi всi розхiднi документи i помилково зроблене припущення, що товарно-матерiальнi цiнностi викраденi. У зв'язку з тим, що подiя злочину взагалi не мала мiсце, слiдчий закрив кримiнальну справу за ст.6 ч.1 п. КПК [7];

подія мала мiсце, але не є подiєю злочину, тому що була результатом дiї потерпiлої особи. Часто закриваються кримiнальнi справи, пiд час розслiдування яких з'ясовується, що причиною смертi особи є самогубство;

подiя мала мiсце, але не є подiєю злочину, тому що не була результатом дiї людини. Наприклад, встановлення факту пошкодження майна або факту пожежi, якi були наслiдками удару блискавки, тягне за собою закриття кримiнальної справи за п.1 ч.1 ст.6 КПК.;

якщо точно не встановлено, чи мала мiсце подiя злочину. Г.I. Чангулi вказував: "Якщо недоказано, що злочин дiйсно мав мiсце, справа пiдлягає закриттю за вiдсутнiстю подiї злочину."[18].

Друга реабiлiтуюча пiдстава до закриття кримінальної справи передбачена п.2 ч.1 ст.6 КПК - вiдсутнiсть у дiяннi складу злочину. Дана пiдстава застосовується в тих випадках, коли встановлено, що подiя, у зв'язку з якою порушена кримiнальна справа мала мiсце, була результатом дiї конкретної особи, але це дiяння не є злочином у зв'язку з вiдсутнiстю його ознак.

Термiн "склад злочину" означає сукупнiсть встановлених кримiнальним законом ознак, якi характеризують суспiльно-небезпечне дiяння (дiю або бездiяльнiсть) як злочинне.

Ряд авторiв звертають увагу на те, що поняття "склад злочину" включає два нерозривно пов'язаних мiж собою положення: сукупнiсть ознак, встановлених законом, i суспiльну небезпеку [8,


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7