тну кару."

На нашу думку, слiд розрiзняти випадки закриття справи за п.3

ч.1 ст.6 КПК.В першому випадку, справа закривається вiдносно особи,

яка вчинила злочин, тому ця пiдстава до закриття справи є не-

реабiлiтуючою.В другому випадку, особа, яка вчинила дiяння, взагалi

не встановлена, тому говорити про доведенiсть факту вчинення злочи-

ну не можна.

2.3.6.Вiдсутнiсть згоди компетентного органу на притягнення осо-

би до кримiнальної вiдповiдальностi.

Дiючим законодавством передбачено, що деякi категорiї осiб не

можуть бути притягнутi до кримiнальної вiдповiдальностi без згоди на

те вiдповiдних органiв. До цiєї категорiї вiднесено кандидатiв у

Президенти України, народних депутатiв, кандидатiв у народнi депута-

ти, суддiв i народних засiдателей.Законом може бути встановлено i

iншi категорiї осiб.

В кримiнально-процесуальному кодексi України не передбачено

спецiальної пiдстави до закриття кримiнальної справи у цих

випадках.Як правило, слiдчi при закриттi справи, у зв'язку з

вiдсутнiстю згоди компетентного органу, посилаються на норму кон-

кретного Закону, яким передбачено особливий порядок притягнення кон-

125

кретної особи до кримiнальної вiдповiдальностi та на ст.5 КПК

України.Статтею 5 КПК передбачено, що нiхто не може бути притягну-

тий, як обвинувачений iнакше,нiж на пiдставах i в порядку,встановле-

них законом. Ця норма є загальною, принциповою, але не є проце-

суальною пiдставою до закриття кримiнальної справи. Ми вважаємо, що

КПК України слiд доповнити новою пiдставою до закриття кримiнальної

справи, а саме: "Не отримана згода компетентного органу державної

влади на притягнення особи до кримiнальної вiдповiдальностi."

2.3.7.Особа користується правом недоторканостi.

Вiденською конвенцiєю про дипломатичнi зносини вiд 18 квiтня

1961 року, яка ратифiкована Верховною Радою України, встановлено ко-

ло осiб, якi користуються правом дипломатичної недоторканостi. Цi

особи не можуть бути притягнутими до кримiнальної вiдповiдальнос-

тi.Тому у випадку, коли протиправне дiяння вчинила вищевказана осо-

ба, кримiнальна справа пiдлягає закриттю.

У вiдповiдностi до ст.105 Конституцiї України правом недоторка-

ностi, на час виконання повноважень, користується Президент Украї-

ни.

Процесуальна пiдстава до закриття кримiнальної справи у випадку

встановлення, що дiяння вчинила особа, яка користується правом недо-

торканостi, в КПК України вiдсутня. Тому, на нашу думку, КПК України

слiд доповнити ще однiєю пiдставою до закриття кримiнальної справи -

особа користується правом недоторканостi.

Пiдстави до закриття кримiнальної справи, що констатують немож-

ливiсть подальшого провадження, на нашу думку, не можна вважати як

126

реабiлiтуючими, так i нереабiлiтуючими.Закриваючи справу за цими

пiдставами, органи попереднього розслiдування не мають права робити

висновок про те, вчинила особа злочин чи нi. Як зазначалося вище,

висновок про вину особи у вчиненнi злочину може зробити тiльки суд.

У зв'язку з цим, до КПК України слiд ввести норму, в якiй

видiлити пiдстави до закриття кримiнальної справи, що констатують

неможливiсть подальшого провадження.Ми пропонуємо наступну редакцiю

даної статтi.

" Пiдстави для закриття кримiнальної справи

без вирiшення питання про винуватiсть особи.

Кримiнальна справа пiдлягає закриттю без вирiшення питання про

винуватiсть особи у вчиненнi злочину,якщо встановлено,що:

1) є вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили або ух-

вала чи постанова суду про закриття справи з тiєї ж пiдстави;

2) є нескасована постанова органу дiзнання, слiдчого, прокурора про

закриття справи по тому ж обвинуваченню, крiм випадкiв, коли

необхiднiсть порушення справи визнано судом, у провадженнi якого пе-

ребуває кримiнальна справа ( статтi 276 i 278 цього Кодексу);

3) є нескасована постанова органу дiзнання, слiдчого, прокурора про

вiдмову у порушеннi справи по тому ж факту, крiм випадкiв, коли

необхiднiсть порушення справи визнано судом, у провадженнi якого пе-

ребуває кримiнальна справа (статтi 276 i 278 цього Кодексу);

4) вiдсутня скарга потерпiлого, якщо справу може бути порушено не

iнакше, як за його скаргою, крiм випадкiв, коли прокуроровi надано

127

право порушувати справу i при вiдсутностi скарги потерпiлого (ч.3

статтi 27 цього Кодексу);

5) протягом строкiв, зазначених у статтi 48 Кримiнального Кодексу

України, не встановлено особу, яка вчинила злочин, за винятком ви-

падку, коли за вчинення цього злочину до винуватого за законом може

бути застосовано смертну кару;

6) вiдбулося примирення потерпiлого з обвинуваченим у справах, якi

порушуються не iнакше, як за скаргою потерпiлого, крiм випадкiв пе-

редбачених частинами 2,3,4,5 статтi 27 цього Кодексу;

7) не отримана згода компетентного органу державної влади на при-

тягнення особи до кримiнальної вiдповiдальностi;

8) особа користується правом недоторканостi."