за iншими пiдставами, в процентному вiдношеннi до закритих, суттєво

не змiнюється i в принципi регулюється на мiсцях. Тодi, як кiлькiсть

закритих справ, за пiдставою передбаченою п.8 ч.1 ст.6 КПК, в рiзнi

роки суттєво змiнюється i не пiдлягає статистичному регулюванню. Ця

кiлькiсть абсолютно не залежить вiд загальної кiлькостi закритих

справ, навантаженостi слiдчих, вiд волi слiдчих та iнших суб'єктив-

них факторiв, а тiльки вiд фактичної чисельностi померлих осiб, якi

вчинили злочин. За даними УМВС в Житомирськiй областi в 1993 роцi, у

зв'язку iз смертю особи,закрито 2,25 вiдсотка справ вiд загальної

кiлькостi закритих, у 1994 роцi вiдповiдно 0,82 вiдсотка, у 1995 -

1,44 вiдсотка, у 1996 - 1,01 вiдсотка.Аналогiчна ситуацiя i в iнших

областях (Див.додаток З). Враховуючи, в принципi, не значну

кiлькiсть справ, якi закриваються за даною пiдставою, вищеприведенi

коливання досить суттєвi.

Законодавець не пов'язує акт закриття справи в даному випадку

iз притягненням особи як обвинуваченого. Iз тексту п.8 ч.1 ст.6 вба-

82

чається, що кримiнальна справа пiдлягає закриттю, якщо до винесення

вироку наступила смерть пiдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного

або особи, що в майбутньому могла бути притягнута як обвинувачений.

Кримiнально-процесуальним законом не передбачено на протязi яко-

го строку, пiсля встановлення смертi особи, повинна бути закрита

кримiнальна справа. Цей строк залежить вiд фактичної наявностi у

справi доказiв того, що злочин дiйсно мав мiсце i був вчинений по-

мерлим, складностi здобуття таких доказiв, кiлькостi вчинених зло-

чинiв та iнших обставин. Не виключено, що строки розслiдування та-

ких кримiнальних справ можуть продовжуватись до трьох i бiльше

мiсяцiв. В лiтературi звертається увага на те, що пiдстава вказана в

п.8 ч.1 ст.6 КПК є нереабiлiтуючою, тому слiдчий зобов'язаний зiбра-

ти таку кiлькiсть доказiв, яка б беззаперечно доводила винуватiсть

померлої особи. При необхiдностi слiд провести обшуки по мiсцю де

проживав померлий, виїмки,iншi слiдчi дiї. Виявленi та вилученi

предмети,грошi, цiнностi можуть бути приєднаними до справи, як ре-

човi докази.

По-рiзному тлумачиться питання, пов'язане з необхiднiстю дос-

лiдження, пiд час кримiнального судочинства, питання про належнiсть

майна вилученого в особи, що померла. Деякi автори вважають, що та-

ке дослiдження недопустиме [10].У вiдповiдностi з ч.1 ст.81 КПК пи-

тання про речовi докази вирiшується постановою слiдчого, прокурора

про закриття справи. При цьому, грошi, цiнностi та iншi речi, якi

були об'єктом злочинних дiй, повертаються їх законним володiльцям, а

якщо їх не встановлено, то цi грошi, цiнностi та речi переходять у

власнiсть держави; грошi, цiнностi та iншi речi, нажитi злочинним

шляхом, передаються в дохід держави. Для правильного вирiшення дано-

83

го питання слiдчий зобов'язаний, на нашу думку, дослiдити питання

про належнiсть вилученого майна. Тiльки в тому випадку, коли виникає

суперечка про належнiсть речей, що пiдлягають поверненню, ця супе-

речка, у вiдповiдностi до ч.2 ст.81 КПК України вирiшується в поряд-

ку цивiльного судочинства. У зв'язку з цим,виникає питання про стро-

ки набрання постановою про закриття справи законної сили, на якому

ми зупинялися в роздiлi 1 дисертацїї.

Звичайно, не може бути об'єтом дослiдження майно особи,що помер-

ла, яке не вилучалось i не приєднувалось до справи як докази.

Аналiз закритих за даною пiдставою кримiнальних справ свiдчить,

що значна їх частина порушується за ст.215 КК України. Частка таких

справ становить, в рiзнi роки вiд 40 до 60 вiдсоткiв вiд загальної

кiлькостi закритих справ за п.8 ч.1 ст.6 КПК.Так, 20.10.95 року бу-

ла порушена справа за ч.2 ст.215 КК України.В ходi слiдства встанов-

лено, що П., керуючи автомобiлем,порушив правила безпеки руху,в ре-

зультатi чого потерпiлий С. та сам водiй П. загинули. Справа закри-

та за п.8 ч.1 ст.6 КПК [116].

В слiдчiй практицi непоодинокi випадки, коли злочин вчиняють

декiлька осiб, з яких одна особа помирає. В таких випадках закри-

вається кримiнальне переслiдування вiдносно померлої особи, а

вiдносно спiвучасникiв продовжується розслiдування.

Давидов П.М.та Мирський Д.Я. вказували, що у разi смертi особи,

яка вчинила злочин, до пред'явлення обвинувачення, провадження в

справi вiдносно спiвучасникiв продовжується.До кримiнальної спра-

ви в такому випадку приєднуються документи, якi засвiдчують факт

смертi даної особи, але будь-якi процесуальнi акти, у зв'язку з цим,

не складаються [12].

84

Така позицiя, на нашу думку, є помилковою. Незалежно вiд того,

притягнута дана особа як обвинувачений чи нi, органами попередньо-

го розслiдування зобов'язанi дати юридичну оцiнку її дiям i скласти

постанову про закриття кримiнального переслiдування за п.8 ч.1 ст.6

КПК.

Смерть особи, яка вчинила злочин, не може бути пiдставою до зак-

риття справи, якщо провадження необхiдне для її реабiлiтацiї.Закри-

ваючи справу за даною пiдставою,слiдчий повинен з'ясувати у близьких

родичiв,чи не заперечують вони проти прийняття такого рiшення [117].

Якщо родичi померлого або iншi заiнтересованi особи заперечують про-

ти закриття справи, за даною пiдставою i наполягають на судовому

розглядi справи, слiдчий зобов'язаний закiнчити провадження у справi

складанням обвинувального висновку. Оскiльки сам померлий не може

використати своє право на захист, ми вважаємо, що участь захисника в

таких справах є обов'язковою.

2.2.4. Змiна обстановки.

У вiдповiдностi з ч.1 ст.50 кримiнального кодексу та статтею 7

кримiнально-процесуального кодексу України особу, яка вчинила дiян-

ня, що мiстить ознаки злочину, може бути звiльнено вiд кримiнальної

вiдповiдальностi, коли буде визнано, що на час розслiдування справи,

внаслiдок змiни обстановки, вчинене нею дiяння втратило характер

суспiльно небезпечного або ця особа перестала бути суспiльно небез-

печною.

Змiна обстановки, як пiдстава до закриття кримiнальної справи,

досить часто застосовується в практичнiй дiяльностi органiв поперед-

85

нього розслiдування.

В середньому за ст.7 КПК закривається бiля 11 % кримiнальних

справ вiд загального числа закритих справ, а в окремих регiонах ця

цифра є значно бiльшою. Так, за статистичними даними УМВС України в

Тернопiльськiй областi, в 1993 роцi iз 1125 закритих кримiнальних

справ - 147 закрито за ст.7 КПК, що становить 13,06 % вiд загально-

го числа закритих справ.В 1996 роцi всього було закрито 881

кримiнальна справи iз них 162 за ст.7 КПК, що становить 18,39 % вiд

загального