Прокурорська діяльність здійснюється в суворо процедурно-нормативному порядку, який визначає зміст роботи окремих прокурорів і означає, що основні види дій здійснюються ними на основі наданих ним повноважень, у формі, передбаченій законом, і за наявності існуючих підстав. Це спричиняє різний ступінь самостійності і відповідальності прокурорів, породжує необхідність ґрунтовного оволодіння матеріально-правовими і процесуальними нормами і, головне, постійної пошани до них. Звичайно, діяльність прокуратури, хоч і поширюється на всі сфери життя суспільства, не тільки направляється, але і обмежується законом.

Як відомо, прокурор не втручається в оперативно-господарську або соціально-культурну діяльність: обмежуючи себе, він реагує тільки на порушення закону. Реальний зміст різних напрямів прокурорського нагляду, зрозуміло, може і повинно мінятися залежно від реального соціального розвитку і потреб охорони права. Але робота прокурора в цій області ініціюється на основі закону, здійснюється в рамках закону і прямо вказаними в законі методами (попередження, бесіда, протест і ін.) На відміну від судді і значною мірою від слідчих окремі прокурори володіють значно меншою посадовою самостійністю. Практично всі найважливіші рішення ухвалюються від імені прокурора, що очолює орган прокуратури, а відповідно і повинні бути їм затверджені або санкціоновані.

Як зазначає Ахпанов А.М., у сфері прокурорської діяльності неможливе автоматичне застосування закону, а, отже, переконання прокурора грає найсерйознішу роль Ахпанов А.М. Меры социального принуждения: социальная ценность, теория и практика применения. -Караганда. 1989. – С. 10. Як професіоналів це зобов'язує прокурорів до самостійного мислення, до оволодіння відповідними прийомами правозастосовчої техніки. Самостійність прокурорської діяльності повинна бути підкріплена певними гарантіями.

В умовах переходу до ринкових відносин в нашій країні визначився курс на формування правової держави, який передбачає загальне без яких-небудь виключень підпорядкування закону всіх суб'єктів суспільних відносин, послідовну і рішучу боротьбу з будь-якими правопорушниками, тобто зміцнення законності. У зв'язку з цим значно зростає роль прокуратури, покликаної здійснювати нагляд за точним і одноманітним виконанням законів, що діють на території України, органами місцевого самоврядування, міністерствами, відомствами і іншими органами державного і господарського управління і контролю, підприємствами, установами, організаціями і об'єднаннями, незалежно від їх підлеглості, громадськими організаціями і рухами, посадовими особами і громадянами.

2. Права і обов’язки прокурора у досудових стадія кримінального процесу.

Багатогранна і складна діяльність прокурора, що наглядає за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства, підпорядкована суворому правовому регулюванню і здійснюється в певних процесуальних формах. Під формами нагляду за розслідуванням маються на увазі вказані в законі засоби (повноваження плюс порядок їх реалізації), які надані прокурору з метою забезпечити неухильне дотримання органами дізнання і досудового слідства встановлених правил розслідування злочинів і досягнення завдань кримінального судочинства.

Деякі автори зазначають, що використання наданих прокуророві засобів становить не тільки його право, але одночасно і його обов'язок у всіх випадках, коли виникає необхідність перевірити хід і спрямування слідства, а також коли він виявить порушення органом дізнання чи слідчим норм кримінального чи кримінально-процесуального права Васильєв І.В. Поняття ефективності прокурорської діяльності, шляхи її підвищення. – М., 1985. – С.197. Таким чином, форми нагляду за розслідуванням характеризують процесуальне становище прокурора і максимально точно виражають суть його діяльності в стадії дізнання і досудового слідства. Лише дослідивши конкретний зміст цих форм, можна скласти правильне уявлення про дійову роль прокурора в цій стадії кримінального процесу і про його взаємовідношення з органами розслідування.

Форми нагляду за дізнанням і досудовим слідством встанов-лені Законом України «Про прокуратуру». Ці форми можуть бути класифіковані, виходячи з тієї безпосередньої найближчої мети, заради якої встановлена та чи інша з них.

В літературі рекомендується така класифікація форм прокурорського нагляду за додержанням законності в діяльності органів дізнання і слідства:

1) форми попередження і виявлення порушень закону;

2) форми усунення порушень закону Давиденко Л.М. Організація діяльності районної і міської прокуратури по профілактиці злочинів. – Харків., 1992. – С.60..

Однак, на мою думку, необхідно зазначити, що ця класифікація значною мірою умовна, оскільки в практиці роботи органів прокуратури і в процесуальній теорії часто неможливо розмежувати дії прокурора щодо виявлення порушень закону і щодо їх усунення. Наприклад, в такій формі нагляду як прийом і розгляд скарг на дії органів розслідування можуть поєднуватись виявлення порушень і їх усунення, що, як правило, оформляється одним процесуальним документом — постановою прокурора. Те ж саме відноситься і до вказівок прокурора органам розслідування: в одних випадках вони спрямовані на попередження порушень, в інших — на їх усунення.

До форм попередження і виявлення порушень закону відносяться: 1) ознайомлення прокурора з кримінальними справами; 2) участь його у провадженні дізнання і слідства; 3) прийом і розгляд скарг на дії органів дізнання і слідства.

Професор Шумський П.В. звертає увагу на те, що існує декілька способів ознайомлення з матеріалами розслідування Шумський П.В. Прокуратура України: Навчальний посібник для студентів юрид. Вузів та факультетів. – К.: Вен турі. – 1998. – С.282. Основний з них — витребування прокурором для перевірки кримінальних справ, документів, матеріалів та інших даних про вчинені злочини, хід розслідування і розшук злочинців. Таку вимогу прокурор може пред'явити органам дізнання і слідчому в будь-який момент провадження по будь-якій справі. Особливо важлива перевірка справи на найбільш відповідальних етапах розслідування: при притягненні як обвинуваченого, обранні міри запобіжного заходу, пред'явленні обвинуваченому для ознайомлення всіх матеріалів закінченого слідства, затвердження обвинувального висновку.

При перевірці справи, що перебуває в віданні слідчого, не виникає питання про межі прав прокурора на ознайомлення з