РЕФЕРАТ

По курсу: “Юридична деонтология|”

Тема: “Юридична спеціальність: Прокурор”

План:

А) У суді першої інстанції;

Б) У касаційному і старанному|виконавчий| виробництві;

А) З|із| працівниками інших правоохоронних органів;

Б) З|із| органами законодавчої і старанної|виконавчий| влади;

В) Із|із| засобами масової інформації;

Прокуратура після|потім| 1917 року виникла і розвивалася як жорстко централізована система, відповідна адміністративно-територіальному діленню|поділка,розподіл,поділ| країни. Була потрібна строга|суворий| дисципліна прокурорських працівників, декларувалася єдність політики і професійної поведінки на основі наказів|наказ-інструкція| Генерального прокурора, виконуючого волю Комуністичної партії. В той же час на діяльність прокуратури постійно впливали місцеві власті, від прихильності яких прокурори завжди були залежні (тривалий період вони були ще більш залежні від “надрегионального|” НКВД| і керованих ним структур). Це у ряді випадків зводило нанівець реальне значення прокурорської діяльності, а іноді|інколи| перетворювало її на знаряддя боротьби кланів, елітних груп. Залежне від ряду|лава,низка| сил положення|становище| органів прокуратури сильно позначалося на вимогах до професійної праці і поведінки прокурорів, визначало собою відбір кадрів. Мабуть|очевидно|, забезпечення реальної централизованности| системи, тобто її незалежності від протизаконних впливів, продовжує залишатися невідкладним завданням|задача|. Згідно із законом прокурори здійснюють наступний|слідуючий| види діяльності: розслідування кримінальних справ; загальний|спільний| нагляд, тобто нагляд за виконання законів самими різними структурами, а також за відповідністю законам видаваних ними правових актів; нагляд за дотриманням має рацію і свобод людини і громадянина федеральними міністерствами і відомствами, представницькими|показний| і старанними|виконавчий| органами суб'єктів України, органами місцевого самоврядування|самоуправління|, органами військового|воєнний| управління, органами контролю, їх посадовими особами, а також органами управління і керівниками комерційних і некомерційних організацій; нагляд за дотриманням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання і попереднє слідство|наслідок|; нагляд за виконання законів адміністраціями органів і установ, виконуючих покарання|наказання| і що застосовують заходи примусового характеру|вдача|, що призначаються судом, адміністраціями місць змісту|вміст,утримання| затриманих і поміщених|ув'язнений| під варту; кримінальне|карний| переслідування відповідно до повноважень, встановлених|установлений| карно-процесуальним|кримінально-процесуальний| законодавством; координацію діяльності правоохоронних органів по боротьбі із|із| злочинністю. На початку і середині 90-х років у процесі становлення державності України система прокурорського нагляду в значній мірі|значною мірою| знаходиться|перебувати| в стані пошуку свого місця в суспільстві|товариство|. Про цілі і зміст|вміст,утримання| прокурорської діяльності ведуться спори, причому зазвичай|звично| вельми|дуже| жорсткі.

Професійні особливості діяльності прокурорів визначаються змістом|вміст,утримання| прокурорської діяльності в цілому|загалом| і розподілом праці, що складається, усередині|всередині| прокуратури. Існує серйозна різниця між прокурорами-керівниками і прокурорами-виконавцями (прокурори відділів, помічники) за об'ємом компетенції. Прокурор керівник ухвалює всі рішення в рамках|у рамках| компетенції органу; прокурор-виконавець тільки|лише| готує їх. Прокурорська діяльність здійснюється в строго|суворо| процедурно-нормативному порядку|лад|, які визначає зміст|вміст,утримання| роботи окремих прокурорів і означає, що основні види дій здійснюються ними на основі наданих ним повноважень, у формі, передбаченій законом, і за наявності існуючих підстав. Це вабить|спричиняти| різний ступінь|міра| самостійності і відповідальності прокурорів, породжує, в усякому разі|у всякому разі|, необхідність грунтовного оволодіння матеріально-правовими і процесуальними нормами і, головне, постійної пошани|повага| до них. Звичайно, діяльність прокуратури, хоч і розповсюджується|поширюватися| на всі сфери життя суспільства|товариство|, не тільки|не лише| прямує, але і обмежується законом. Як відомо, прокурор не втручається в оперативно-господарську або соціально-культурну діяльність: обмежуючи себе, він реагує тільки|лише| на порушення закону. Реальний зміст|вміст,утримання| різних напрямів|направлення| прокурорського нагляду, зрозуміло, може і повинно мінятися залежно від реального соціального розвитку і потреб правоохраны|. Але|та| робота прокурора в цій області ініціюється на основі закону, здійснюється в рамках|у рамках| закону і прямо вказаними в законі методами (попередження|попереджувати,запобігання|, бесіда, протест і ін.) На відміну від судді і значною мірою від слідчих окремі прокурори володіють значно меншою посадовою самостійністю. Практично всі найважливіші рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| ухвалюються від імені прокурора, що очолює орган прокуратури, а відповідно і повинні бути їм затверджені або санкціоновані. У сфері прокурорської діяльності неможливе автоматичне застосування|вживання| закону, а, отже, розсуд прокурора грає найсерйознішу роль. Як професіоналів це зобов'язує|зобов'язати| прокурорів до самостійного мислення, до оволодіння відповідними прийомами правореализационной| техніки. Самостійність прокурорської діяльності повинна бути підкріплена певними гарантіями.

В умовах переходу до ринкових відносин в нашій країні визначився курс на формування правової держави, який припускає|передбачати| загальне без яких-небудь виключень|виняток| підпорядкування|підкорення| закону всіх суб'єктів суспільних|громадський| відносин, послідовну і рішучу боротьбу з|із| будь-якими правопорушниками, тобто всемірне|всілякий| зміцнення законності. У зв'язку з цим значно зростає роль прокуратури, покликаної здійснювати нагляд за точного і одноманітного виконання законів, що діють на території України, органами місцевого самоврядування|самоуправління|, міністерствами, відомствами і іншими органами державного і господарського управління і контролю, підприємствами, установами, організаціями і об'єднаннями, незалежно від їх підлеглості, громадськими організаціями і рухами, посадовими особами і громадянами. Здійснюючи нагляд за виконання законів, прокурори виявляють порушення законності і приймають заходи, направлені|спрямований| на їх усунення. Ці заходи полягають в збудженні діяльності органів управомоченных| державою вирішувати правові конфлікти, що виникають в суспільстві|товариство|, відновлювати порушені і притягати правопорушників до відповідальності. Беручи участь в судовому розгляді цивільних справ, вони продовжують виконання покладених на них обов'язків по здійсненню нагляду за виконання законів судом і всіма учасниками судочинства. При цьому вони сприяють суду в правильному дозволі справ|річ|: допомагають йому в дослідженні і оцінці доказів, встановлення фактів предмету доведення, тлумаченні норм має рацію, оцінці правомірності вимог і заперечень сторін і т.д. Для цього вони наділені широким довкола|навколо| процесуальних прав і,