на попередню стадію, тоб-то на стадію готування до злочину або замах на злочин. По суті, в усічених складах законодавець передбачає в Особливій частині КК відповідальність за замах на злочин, а іноді і за готування до злочи-ну як за окремі самостійні закінчені злочини. До такої конструкції законодавець вдається щодо найнебезпечніших діянь з метою поси-лення боротьби з ними на ранніх стадіях. Так. бандитизм (ст. 257) є закінченим злочином з моменту організації озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації або на окремих осіб;
розбій (ст. 187) — з моменту нападу з метою заволодіння чужим май-ном: вимагання (ст. 189) — з моменту, коли поставлена вимога пе-редачі чужого майна чи права на майно або вчинення яких-небудь інших дій майнового характеру. Створення усічених складів дає можливість запобігти пом'якшенню покарання за вчинене готуван-ня до злочину або замах на злочин і розглядати стадії готування або замаху на злочин як закінчений злочин.
При вчиненні злочинів з усіченим складом особа, як правило, не зупиняється на стадії юридичне закінченого злочину, не припиняє його, а виконує подальші діяння, що охоплюються цим же складом злочину та спрямовані на той же об'єкт, і завдає йому шкоди. Розбі-жність між юридичним і фактичним закінченням злочину має зна-чення при вирішенні ряду питань, зокрема питання про можливість співучасті аж до закінчення фактичного посягання на об'єкт, що перебуває під охороною закону, і т. ін. Наприклад, бандитизм (ст. 257) є закінченим з моменту організації озброєної банди, посібництво ж бандитизму може бути здійснено не тільки в процесі створення бан-ди, але й при вчиненні окремого бандитського нападу.
2.2. Незакінчений злочин і його види
Закінчений і незакінчсннй злочин —це співвідносні поняття. З визначення закінченого злочи-ну (ч. 1 ст. 13) випливає, що Незакінчений злочин — це умисне, су-спільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність), яке не містить усіх ознак злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини ККу зв'язку з тим, що злочин не був доведений до кінця з причин, не залежних від волі винного. Незакінченим злочином є го-тування до злочину та замах на злочин (ч. 2 ст. 13). У літературі не-закінчений злочин нерідко називають: попередньою злочинною ді-яльністю, розпочатим, незавершеним злочином, невдалою діяльні-стю у вчиненні злочину.
При незакінченому злочині умисел винного залишається повніс-тю не реалізованим, об'єктивна сторона не розвинутою, шкоди об'-єкту не завдається. У закінченому ж злочині умисел реалізується пов-ністю, об'єктивна сторона виконується, об'єкту завдається шкода.
Незакінчений злочин (готування до злочину і замах на злочин) — це не здійснена можливість завдання шкоди об'єкту посягання. Зло-чинна діяльність припиняється у зв'язку з обставинами, що виник-ли всупереч волі і бажанню суб'єкта.
Незакінчений злочин може бути вчинений шляхом як активної поведінки (дії), так і пасивної (бездіяльності). Водночас особливості складів багатьох злочинів виключають стадію готування до злочи-ну або стадію замаху на злочин чи ту й іншу разом.
Якщо певний мотив і (або) мета є обов'язковими ознаками скла-ду закінченого злочину, вони повинні мати місце й у незакінченому злочині. Так, замахом на крадіжку буде вважатися спроба викрасти майно, яка пов'язана саме з корисливою метою і мотивом.
Видами незакінченого злочину відповідно до ч. 2 ст. 13 є готування до злочину та замах на злочин.
ГЛАВА 3. Готування до злочину
3.І. Поняття готування до злочину, його об'єктивні і суб'єктивні ознаки.
Частина 1 ст. 14 передбачає, що готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів знарядь, підшукування спів-учасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.
При готуванні до злочину дії винного ще безпосередньо не спря-мовані на об'єкт і не ставлять його в безпосередню небезпеку. Суб'єкт ще не виконує того діяння, яке є необхідною ознакою об'єктивної сторони складу злочину. З об'єктивної сторони готування до злочи-ну може проявлятися в різних діях, але спільним для них є те, що всі вони полягають лише у створенні умов для вчинення злочину, який, однак, не доводиться до кінця з причин, які не залежать від волі винного (наприклад, винного затримали органи влади).
З суб'єктивної сторони готування до злочину можливе лише з прямим умислом, тобто особа усвідомлює, що створює умови для вчинення певного злочину і хоче створити такі умови. При цьому винний має умисел не обмежуватися лише готуванням до злочину. а вчинити такі дії, які призведуть до закінчення злочину.
3.2. Види готування до злочину
Відповідно до ч. 1 ст. 14 готуван-ня до злочину проявляється: а) у підшукуванні засобів чи знарядь для вчинення злочину; б) пристосуванні засобів чи знарядь для вчинен-ня злочину; в) підшукуванні співучасників; г) змові на вчинення зло-чину; г) усуненні перешкод; д) іншому умисному створенні умов для вчинення злочину.
Підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину— це будь-які дії з придбання, отримання, тимчасового позичення, к\тівлі, пошуку, засобів чи знарядь для вчинення злочину тощо. Спосіб під-шукування засобів чи знарядь може бути як злочинним, так і незло-чинним. Під засобами вчинення злочину слід розуміти предмети ма-теріального світу, що застосовуються при вчиненні злочину. Вони або необхідні для вчинення злочину, або полегшують чи прискорюють його вчинення (наприклад, підроблені документи для шахрайства, одурманюючі речовини для зґвалтування тощо).
Знаряддя вчинення злочину — це предмети, призначені для без-посереднього виконання дій, що утворюють об'єктивну сторону складу закінченого злочину (наприклад, зброя, відмички тощо). Так, під знаряддям злочину стосовно корисливих посягань на приватну власність слід розуміти такі предмети чи технічні засоби,