У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


РЕФЕРАТ

РЕФЕРАТ

на тему:

“Наукознавчі питання юридичної деонтології”

ПЛАН

1. ??????? ?? ?????????? ?????? ????????? ??????????? ?? ?????

2. ??????? ?? ???????? ????????? ???????????

??????????? ??????????

1. Поняття та характерні ознаки юридичної деонтології як науки

Щоб розібратися, що являє собою ця специфічна область наукових знань, необхідно звернутися до визначення науки юридична деонтологія, а потім детально розглянути питання її предмету.

Юридичну деонтологію визначають, як науку про систему етичних вимог до професійної діяльності юристів. Однак, поряд з цим існують також інші визначення. Наприклад, Сливка С.С. пропонує визначення юридичної деонтології, як науки про внутрішній імператив службового обов'язку, який створює передумови та мотиви вибору юристом норм поведінки у практичній діяльності, про формування власних норм для кожної ситуації зокрема8. У запропонованому визначенні просліджуються деякі недоліки, що відображають тенденцію до звуження предмету. Автором не взято до уваги такі вагомі компоненти предмету, як відомості (система знань) про правознавство та юридичну практику, їх співвідношення, функції. Він робить акцент саме на правовій культурі юриста, яка обумовлює прийняття індивідуальних рішень як в побуті, так і на роботі.

Дещо інакшою вбачається позиція Горшенєва В.М. Він стверджує, що юридична деонтологія — це галузь юридичної науки, що узагальнює систему знань про мудрість спілкування та мистецтво прийняття вірного рішення у юридичній практиці, тобто наука про пошук атмосфери досягнення необхідного, істинного результату у спілкуванні юриста як з колегами, так і з тими, кому він надає свої професійні послуги та кого повинен обслуговувати правовими засобами в процесі реалізації ними свого правового статусу.

Найбільш цікавим, на нашу думку, є визначення, яке запропоновано Шмоткіним О.В., у якому під юридичною деонтологією слід розуміти систему загальних знань про юридичну науку та юридичну практику, вимоги до професійних та особистих якостей юриста, про формування цих якостей10. Звернемо увагу на те, що у цьому варіанті найбільш повно відображається зміст та предмет науки, завдяки чому його можна взяти за основу для подальшого розгляду змісту та структури юридичної деонтології як навчальної дисципліни. Дійсно, розглядаючи моральну сторону професійної діяльності людини тієї чи іншої сфери, не можна не звернутися до умов та засобів формування її професійних якостей. Крім того, не можна виключити з предмету даної науки відомості про правознавство, юриспруденцію в цілому, про систему юридичної освіти...

Дуже важливою є проблема співвідношення моралі та права, вирішення якої значно впливає на формування всієї системи деонтологічних знань. Однак, ця проблема знаходиться на стику декількох наук - філософії, теорії держави та права, соціології, тому потребує комплексного підходу, для чого пізнавальних засобів однієї галузі знань буде вкрай недостатньо. Таким чином, як наука, юридична деонтологія має ряд характерних ознак:

- це одна із юридичних наук, яка разом з іншими входить до системи гуманітарних знань;

- юридична деонтологія розкриває зміст та взаємозв'язок таких соціальних явищ як юридична наука та юридична практика, визначає їх функції;

- наука юридична деонтологія, виходячи з норм та принципів суспільної моралі, формує систему вимог професійного та особистого порядку, висвітлює етичну сторону діяльності юриста, враховуючи спеціалізацію юридичної професії;

- юридичною деонтологією вивчаються система, форми, методи та засоби підготовки висококваліфікованих юристів-професіоналів;

- характерною ознакою можна назвати також те, що це молода за своїм віком юридична наука, яка знаходиться на стадії свого становлення та поступово набуває заслуженого авторитету в системі юридичних знань.

Якого ж соціального значення набуває ця наука, що змусило так глибоко замислитися над етичними проблемами, які виникають в правовій сфері? Юридична діяльність має свою специфіку, що обумовлено її організаційним, управлінсько-розпорядчим та владним характером. Роботу юристів можна спостерігати в різних сферах суспільного життя, на різних рівнях організації соціального організму. Це прийняття законів, організація їх виконання, здійснення правосуддя, захист інтересів громадян, а також участь у вирішенні інших важливих питань. Поступово сфера використання юридичних знань поширюється, що надає відповідного авторитету професії юриста. Це об'єктивний процес, який не треба пов'язувати зі штучною тенденцією юридизації знань (юридична логіка, юридична соціологія, юридична етика). Авторитет юриста зростає одночасно з підвищенням авторитету права. Слід відзначити, що на сучасному етапі розвитку українського суспільства цей процес так і відбувається. Право все більше проникає в систему соціальних зв'язків, втягуючи все більшу кількість людей у багатогранні правові відносини, завдяки чому підвищується роль захисників права.

У зв'язку з цим в порядку денному чекають свого юридичного вирішення проблеми морального порядку, яких раніше не існувало. Саме юристам у першу чергу доведеться проектувати правовий шлях вирішення цих проблем, як це має бути у правовій державі (за умов, що вони знаходяться у сфері правового регулювання). Наприклад, це проблема офіційного визнання, легалізації сексуальних меншин, проблема визнання особистого права на смерть, проблема застосування смертної кари, питання участі у військових місіях на території іноземних держав тощо. Перш за все - це моральні питання, а потім вже правові. Тому їх вирішення значною мірою залежить від суспільної моралі, від морального обліку тих, кому доведеться встановлювати відповідні правові заборони, надавати права, наділяти обов'язками. Суспільству у цілому і окремо взятій людині зовсім не байдуже, хто буде здійснювати управління у державі, визначати пріоритети соціального розвитку на перспективу, втілювати ідею справедливості у реальне життя.

Багато з перелічених питань необхідно вирішувати теоретично у межах юридичної деонтології, а точніше - знаходити своє попереднє моральне обгрунтування. Це свідчить про необхідність та важливість деонтологічних знань, їх вирішальне значення у діяльності юристів,


Сторінки: 1 2 3