відповідає, можна сказати, що підрядник наприклад не відповідає за дефекти робіт, зумовлені прихованими недоліками наданих замовником матеріалів, якщо ця умова включена в договір.
Підрядник крім обов’язків має права. Перше право підрядника передбачено п.3 ст.879 ЦК України. Для перевірки якості використовуваних у будівництві матеріалів і конструкцій підрядник звичайно здійснює вхідний контроль, тобто контроль всіх прибулих на будівельну площадку і використовуваних матеріалів і конструкцій; складає акти приймання і висуває претензії при порушень вимог з якості. Тому підрядник, зобов’язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого їм матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт.
Щодо другого і останнього права підрядника відмовитись від виконання обов’язку усунути на вимогу замовника та за його рахунок недоліки, за які підрядник не відповідає, якщо усунення недоліків не пов’язане безпосередньо з предметом договору або не може бути здійснене підрядником з незалежних від нього причин, то підрядник може відмовитися від виконання обов’язку щодо усунення таких недоліків тільки тоді, коли доведе, що їхнє усунення не пов’язане безпосередньо з предметом договору або не може бути здійснене підрядником з незалежних від нього причин, якщо подібна умова включена в договір. [N29, с.55].
Права і обов’язки сторін у договорі субпідряду аналогічні правам і обов’язкам сторін у договори будівельного підряду.
Можна зробити висновок, що істотними умовами договору будівельного підряду є строки виконання робіт і ціна робі, виконання яких здійснює підрядник. У договорі будівельного підряду визначаються права і обов’язки сторін.
Для виконання контракту будівельного підряду обов’язково необхідно закріпити всі істотні умови договору, а також права і обов’язки сторін, щоб кожна сторона не мала претензій, що її обмежили в якомусь праві чи обов’язку.
Розділ IV. Відповідальність сторін договору будівельного підряду
Приступаючи до аналізу, насамперед слід нагадати про існування двох різних підходів до розуміння відповідальності. Сутність цих відмінностей полягає в тому, що юридична відповідальність, в тому числі й цивільно-правова, тлумачиться як відповідальність за минулі вчинки (ретроспективна відповідальність) або як відповідальність за майбутню поведінку (проспективна або позитивна відповідальність). Відповідальність – це реалізація санкції, що має специфічні особливості [N28, с.408], а саме: відповідальність сторін за договором будівельного підряду може бути передбачена законодавством і укладеним договором, тобто як у нормативному, так і в договірному порядку. Зазвичай засоби відповідальності визначаються сторонами в укладених договорах. За невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором будівельного підряду відповідальна за це сторона сплачує встановлену неустойку (пеню), а також відшкодовує збитки.
За загальним принципом цивільної відповідальності сторони відповідають за порушення договору лише за наявності їх вини. Оскільки відповідальність за порушення субпідрядником своїх зобов’язань накладається на генерального підрядника, який відповідає перед замовником не тільки за свою вину, а й за вину третіх осіб (субпідрядників). При укладенні договору сторони мають право передбачити санкції за невиконання таких зобов’язань, за порушене яких законодавством вони не встановлені. Сплата неустойки, встановленої за невиконання або неналежне виконання зобов’язань і відшкодованих заподіяних цим збитків не звільняє сторони від наступного виконання зобов’язань. [N28, с.592]
Відповідно до п.3 с.2 Закону України “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів” встановлено, що у разі недотримання зобов’язання щодо стягнення неустойки, сума неустойки (пені), що не була стягнена в установленому порядку з винної сторони за порушення умов договору підряду (контракту), стягується за рішенням господарського суду до державного бюджету як зі сторони яка не заявила ці вимоги, так із сторони, що не виконала договірних зобов’язань, у порядку, установленому КМУ.
У разі порушення з вини замовника передбачених договором підряду строків перерахування авансів і платежів за виконані роботи (послуги) замовник сплачує підрядникові за кожний день неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу, з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки Нацбанку України, що діяла у період, за який оплачується неустойка (пеня), збільшена в 1,5 рази. Якщо в цей період облікова ставка Нацбанку змінювалася, розмір неустойки обчислюється пропорційно цим змінам.
Якщо замовник не сплатив за виконані роботи протягом 30 календарних днів після закінчення встановленого строку платежу, підрядник має право припинити виконання робіт, але не раніше як через 10 календарних днів після повідомлення про це замовника. У разі затримання перерахування платежів більш як на 90 календарних днів підрядник має право розірвати договір підряду (контракт) відповідно до умов договору і вимагати сплати неустойки (пені) та відшкодування збитків, завданих розірванням договору підряду (контракту) в частині, не покритій неустойкою (пенею).
Відповідно до ст.883 ЦК України йдеться про відповідальність підрядчика за якість робіт, підкреслюючи значення якісних показників у будівництві. Мається на увазі відповідальність за виконання робіт із відступом, від проекту, прийнятого до виробництва, кошторису, а також будівельних норм і правил, що діють на момент виконання окремих видів робіт. Стаття також установлює санкції, які повинні стимулювати належне виконання зобов’язань підрядником і які забезпечують майнові інтереси замовника при недотриманні підрядником вимог щодо якості. Неустойка має штрафний характер. Випадки застосування санкцій у кожному конкретному випадку повинні бути передбачені в договорі.
Закон України “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів” визначає загальні правові засади майнової відповідальності за недотримання встановленого умовами договору підряду (контракту) строків завершення виконаних робіт на будівництві об’єктів та здійснення розрахунків за них і спрямованій на посилення договірної дисципліни та відповідальності за цільове