Майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду (контракту) і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустойки (пені), а також відшкодування збитків, витрат, втрат або пошкодження майна, неодержаних доходів (у частині, не покритій неустойкою (пенею), з винної сторони відповідно до умов, визначених ст..4 і 5 вказаного закону та іншими законами. Законом також передбачено інші особливості відповідальності сторін за договором підряду на капітальне будівництво, якщо воно здійснюється за рахунок коштів держави.

Закон України “Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” від 14 жовтня 94 р. встановлює адміністративно-правову відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій усіх форм власності за правопорушення у сфері машинобудування і спрямований на посилення державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об’єктів архітектури, додержанням суб’єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівною та іншою проектною документацією, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на захист державою прав споживачів будівельної продукції [N11, с.600]. Так, якщо об’єкт будується на основі оригінального архітектурного проекту, замовник зобов’язаний укласти з архітектором договір на здійснення авторського нагляду за будівництвом об’єкта. Технічний нагляд за будівництвом об’єкта. Технічний нагляд за будівництвом здійснюється в усіх випадках, коли будівництво ведеться за рахунок бюджетних коштів і т.д. У такій ситуації замовник повинен виявляти особливу уважність, тому що підрядник, що неналежним чином виконав роботи, може згодом послатися на те, що поява недоліків і їхнє не усунення зумовлені тим, що замовник не здійснював належного контролю і нагляду за виконанням робіт. [3,] А якщо є порушення договірних зобов’язань може встановлюватись відповідальність замовника за:

а) прострочення передачі обладнання для монтажу, матеріалів і виробів, включаючи матеріали і вироби, необхідні для монтажу обладнання – у вигляді неустойки в розмірі певного відсотка від вартості не переданого у строк обладнання (за окремими назвами);

б) передачу для мон жату некомплектного обладнання – у вигляді штрафу в розмірі певного відсотка від вартості переданого некомплектного обладнання разом із вартістю деталей, яких не вистачає;

в) затримку початку приймання підприємства, будови, споруди, окремих черг, пускових комплексів, а також об’єктів, які підлягають здачі в експлуатацію до повного завершення будівництва – у вигляді пені;

г) затримку розрахунків за виконані будівельно-монтажні роботи у разі консервації об’єктів і приймання законсервованих робіт – у вигляді пені за кожний день прострочення;

д) незабезпечення у погоджені з підрядниками строки виконання робіт за договором підряду, укладеним безпосередньо з монтажними або іншими спеціалізованими організаціями, машинобудівними підприємствами, а також пусконалагоджувальними організаціями – у вигляді неустойки певного розміру за кожний день прострочення.

Підрядник також може нести майнову відповідальність у разі порушення інших договірних обов’язків. Так, на підрядника може покладатись відповідальність за:

а) несвоєчасне закінчення з вини підрядника будівництва договірних об’єктів – у вигляді пені за кожний день прострочення;

б) порушення строків здачі площі під монтаж обладнання, який повинні здійснювати машинобудівні підприємства або інші спеціалізовані організації за договорами підряду, укладеними із замовником, - у вигляді пені – за кожний день прострочення [N21, с.203]. Підрядник до передачі закінчених робіт замовнику матеріально відповідає за збереження незавершеного будівництва, наслідки пошкодженого або загибелі з власної вини і не може вимагати від замовника оплати за виконані, але знищені (пошкоджені) роботи. Після приймання об’єкта в експлуатацію майнову відповідальність за збереження незавершеного будівництва несе замовник. Підрядник не може нести відповідальність за наслідки, що зумовлені обставинами непереборної сили. При появі таких обставин підрядник за вимогою замовника повинен прийняти заходи щодо усунення їх наслідків і виконання робіт, але за рахунок замовника. Підрядник не повинен відповідати за пошкодження та загибель незавершеного будівництва, іншого майна, нести інші майнову відповідальність, якщо його дії відповідали умовам контракту і він не міг запобігти небажаним наслідкам. Якщо підрядник у процесі виконання робіт виявляє прорахунки і недоліки у проектній документації, матеріальних ресурсах постачання замовника або його вказівках, які можуть негативно вплинути на хід, якість і строки будівництва об’єкта, він повинен негайно інформувати про це замовника у письмовій формі. Якщо після цього замовник у письмовій формі наполягає на продовженні виконання робіт, підрядник приймає це рішення до виконання, але він не відповідає за можливі наслідки того, про що він зробив попередження.

Якщо підрядник не попередив замовника про зазначені вище прорахунки і недоліки, що достатньо очевидні, і йому належало виявити їх, виходячи зі своїх професійних зобов’язань, він повинен нести відповідальність за їх наслідки. Замовник повинен довести, що підрядник несе таку відповідальність.

Якщо в процесі виконання робіт будуть заподіяні непередбачені збитки третій особі, за виникнення яких на законних підставах відповідають обидві сторони, то вони повинні нести солідарну відповідальність, якщо в контракті не передбачено інше.

Якщо збитки третьої особи є наслідком дій замовника, то він самостійно відповідає за їх відшкодування.

Непередбачені збитки третій особі, у тому числі внаслідок неправомірних, неузгоджених дій одного з учасників, компенсуються стороною, яка допустила ці дії (наприклад, вторгнення підрядника без дозволу на сусідню ділянку або пошкодження її, пошкодження діючих мереж, запозичення та відсипання ґрунту або інших матеріалів за межі передбачених майданчиків тощо).

Сторони несуть матеріальну відповідальність за виконання своїх договірних зобов’язань, а також зобов’язань уповноважених представників, послугами яких вони користуються для виконання контракту. Винна сторона зобов’язана компенсувати збитки стороні, що настраждала, відповідно