Позиція суспільного детермінізму у кримінології зумовлює важливі висновки, основний з яких полягає в тому, що неможливо намагатися вплинути на злочинність, не змінивши соціальних умов, що породжують її. Якщо в основі злочинності лежать об’єктивні фактори, то ні жорсткі покарання, ні найдосконаліше кримінальне законодавство самі по собі не зможуть радикально вплинути на стан злочинності. Ю.В.Александров, А.П.Гель, Г.С.Семаков. Кримінологія. Курс лекцій. – К.: МАУП. – 2002. – 296с. – Бібліогр.: с.288-289, с.51

Отже, злочинність є наслідком конфліктів у суспільстві, соціальних відносин, взаємовідносин людей.

Важливою ознакою злочинності є її правовий характер. Це означає, що до злочинів належать тільки суспільно-небезпечні діяння, які прямо передбачені кримінальним законом і вчинення яких тягне за собою встановлене цим законом покарання. Підкреслимо, що ця ознака дає можливість відокремити злочини від менш небезпечних правопорушень, а також реально існуючих діянь, які об’єктивно є соціально-небезпечними, але не визначаються такими кримінальним законом, тобто є криміналізовані. Криміналізація чи декриміналізація у праві є єдиним легальним засобом зміни кола діянь, що є злочинним.

Чи є злочинність вічною? Це питання має здебільшого умоглядний характер. У радянський кримінології встановлювалась ідея про те, що злочинність є явищем в історичному плані тимчасовим, яке має зникнути в комуністичному суспільстві. Але згодом ряд кримінологів відмовились від цього погляду. На даний час всі вчені притримуються думки, що злочинність існувала, існує і буде існувати в усіх країнах не залежно від типу держави, її економічного і культурного розвитку.

Територіальність і час злочинності означає, що злочини вчинені на певній території і в певних часових межах.

Деякі вчені-кримінологи притримуються думки, що злочинність не зводиться до сукупності злочинів. Стверджується, що вона виявляє себе як у конкретних злочинах так і в особах, які їх вчиняють, або включає всю сукупність вчинених злочинів і суспільно-небезпечних наслідків.

Злочинність в кримінологічному розумінні значно ширше поняття, ніж в кримінальному.

Таким чином можна зробити висновок, що злочинність – це протиправне явище, яке завдає великої шкоди людині і суспільству. Злочинність – це не абстрактне поняття, воно характеризується своїми ознаками і показниками.

Суспільна небезпечність злочинності – це комплекс шкідливих наслідків, які проявляються у заподіянні шкоди різним групам суспільних відносин, що охороняються законом.

Злочинність:

гальмує соціальний розвиток і економічні перетворення;

призводить до дезорганізації соціальних структур;

впливає на дисфункції соціальних інститутів;

порушує соціальний спокій;

викликає почуття невпевненості, тривоги, страху;

позначається на настрої людей, їхньому житті, праці;

здатна до самовідтворення, самовпровадження: фактом свого існування заражає, втягує у злочин інших осіб;

потребує злочинних матеріальних і ресурсних витрат, а також організаційних зусиль органів держави;

породжує недовіру до держави та її правоохоронних органів;

породжує цілі верстви населення, що паразитують н злочинності.

2. Показники злочинності та її види.

Злочинність як соціальне явище має низку ознак, яких немає у злочині як індивідуальному акті поведінки.

Злочинність – це абстрактне поняття, воно характеризується кількісними і якісними показниками.

Кількісні:

стан;

рівень;

динаміка.

Якісні:

структура;

географія;

топографія;

хвиля;

характер.

Стан злочинності – це абсолютна кількість злочинів і осіб які їх скоїли за певний відрізок часу і на певній території. При підрахунку кількості не має значення який вид злочину вони вчинили. На ці показники можуть впливати зміни в законодавстві або у практиці його застосування. Зокрема це стосується прогалин і колізій законодавства.

Рівень злочинності – це кількісний показник. Ці показники характеризують два основних аспекти злочинності – правопорушення їх „авторів”, тобто осіб які їх вчинили. Кількісне вираження цих показників не збігається, оскільки не всі злочини розкриваються і відповідно не всі особи, які їх вчинили, виявляються. Ці кількісні показники є абсолютними. Проте показники рівня злочинності доцільно використовувати лише в аналізі стану злочинності та її динаміки в межах одного регіону, оскільки їх неможливо порівняти з відповідними показниками в інших регіонах через те, щ вони однобічні, тобто враховують географічні та часові межі, проте не враховують чисельності населення регіону. З метою усунення цього недоліку і унеможливлення співвіднесення абсолютних показників з чисельністю населення регіону для кількісної характеристики стану злочинності застосовують відповідні показники – коефіцієнт злочинності. Ю.В.Александров, А.П.Гель, Г.С.Семаков. Кримінологія. Курс лекцій. – К.: МАУП. – 2002. – 296с. – Бібліогр.: с.288-289, с.52

Коефіцієнт злочинності – відносно статистичний показник, який характеризує інтенсивність (індекс) злочинності – це кількість зареєстрованих злочинів на 1000, 10000 або 100000 населення певного регіону (країна, область тощо), яке досягло віку кримінальної відповідальності. Коефіцієнт злочинності обчислюється за формулою:

Кз=, де 100 – частка населення на яку ми можемо розраховувати коефіцієнт злочинності, 3 – кількість злочинів, або осіб, що їх вчинили за певний період часу, Н – кількість населення, яке проживало на даній території за цей же період часу.

Коефіцієнт злочинності можна обчислювати на все населення або на певну його частину, зокрема на населення яке не досягло віку кримінальної відповідальності. В першому випадку коефіцієнт злочинності відображатиме ступінь враженості злочинністю населення даної території, а в другому – ступінь його кримінальної активності.

Для визначення коефіцієнту злочинної активності населення використовують формулу:

Кі = , де Оз – кількість виявлених осіб, що вчинили злочин; 1000 – частка населення на яку ми хочемо розрахувати коефіцієнту злочинної активності населення, яке досягло віку кримінальної відповідальності; н – чисельність населення регіону віком старше 14 років.

Наприклад, щоб визначити в яких областях України рівень злочинності найвищий, необхідно розрахувати відповідні коефіцієнти інтенсивності злочинності й порівняти