Шкіра на відкритих ділянках голови має “зірчасту” будову, на долонях рук і підошвах ніг існують папілярні лінії, а на інших частинах тіла людини рельєф нагадує “сітку”.

Ознаки будови рельєфу шкіри голови умовно поділяють на загальні та часткові. Загальні ознаки характеризують окремі ділянки відкритої частини голови у плані анатомії – форма, розмір та розташування, а також абсолютні величини: довжина, ширина, висота, протяжність ознаки. Так, загальними ознаками для вушної раковини будуть: її форма, ширина, висота, форма деталей – завитка, козелка, протикозелка, мочки, а також їх положення.

Часткові ознаки – це форма, розмір і розташування деталей мікрорельєфу шкіри – пор, волосяних фолікул, дольок, лобних зморшок і т. ін. Саме мікроскопічна будова шкіри окремих ділянок обличчя, дозволяє диференціювати ці сліди на місці події серед інших слідів шкірного покриву [7, с.131-140 ].

Сліди губ. На місці події в деяких випадках виявляються сліди забарвлених помадою губ і ледь помітний відтиск губ (на краях посуду — склянок, чарок, чашок, на цигарках, тілі людини). По індивідуальному рельєфу губ (комплексу валів і боріздок, що відображається в їх слідах) ідентифікується людина, що залишила їх. Крім того, по слідах губ може бути одержана інформація діагностичного характеру про стать, вік, зріст, деякі елементи зовнішнього вигляду, наявність ряду захворювань у особи, що залишила сліди.

Пошук, виявлення і упакування слідів губ вилучених експертом здійснюється за правилами пошуку, виявлення і упакування слідів рук людини, а тому, не буду повторюватись.

Фотографування слідів губ здійснюється за правилами масштабної фотозйомки. На місці події сліди губ після фотографування і опису в протоколі упаковуються разом з предметом-носієм (з дотриманням рекомендацій, що стосуються предметів із слідами папілярних узорів).

При призначенні ідентифікаційної трасологічної експертизи одержують порівняльні зразки губ підозрюваного — їх забарвлені відтиски на папері, які разом з вилученими слідами надаються в розпорядження експерту.

В слідах губ може зберегтися речовина сліду — слина, дослідження якої проводиться в рамках судово-медичної експертизи речових доказів. Інша речовина сліду — губна помада — може стати об’єктом судової експертизи речовин і матеріалів, яка дасть можливість встановити країну і фабрику-виробника, марку і номер тону цієї помади, час її виготовлення, а за наявності зразків — провести порівняльне дослідження[15, с.132].

3.2 Сліди засобів злому, як джерела криміналістичної інформації.

Механоскопія є розділом трасології, присвячений вивченню слідів знарядь злому, інструментів, виробничих механізмів, замків, пломб.

Під зломом розуміють повне або часткове руйнування замикаючого пристрою, стіни, стелі, підлоги, вікна, іншої перешкоди з метою проникнення в закрите сховище (приміщення, шафа, сейф).

Знаряддя, які застосовуються злочинцями для злому, можуть бути класифіковані на три види: 1) спеціально призначені: „фомка”, „балерина”, „гусяча лапа”; 2) мають загальнотехнічне застосування: інструменти, пристосування для різання металу; 3) випадкові, що виявилися на місці злому: смуги заліза, металевий прут, відрізок водопровідної труби і т.п.

Залежно від виду ріжучого інструменту Е.Росинська ці сліди поділяє на наступні групи:

сліди простого розрізу (зрізи), що виникають від інструменту з одним лезом (ножа, сокири, стамески);

сліди зустрічного розрізу, утворювані інструментами з двома ріжучими кромками (ножицями, кліщами, кусачками, бокорізами);

сліди розрізу з відділенням тріски або стружки (так звані сліди стругання або тесання);

сліди розрізу з відділенням частинок (тирса), тобто сліди пиляння або свердлення. Особливості деяких видів сверл можуть відобразитися на дні сліду і на стружці. Вони є концентричними валами і борозенками [30, с.132].

Всі знаряддя і інструменти, незалежно від того, до якої з трьох категорій вони належать, можна підрозділити за способом їх дії на механічні і термічні. До перших відносяться: ріжучі — ніж, ножиці, склорізи, кусачки і т, п.; рубаючі і довбальні - сокира, зубило, долото, ломик і т. д.; пиляючі — напилки, пили; свердлильні — свердла, бурави. До других — газо- і електроапарати для різання металів і їх зварки.

Сліди злому можуть бути знайдені на боковій частині дверей (віджимання дверей); на поверхні дверей (свердлення, розпил); на стінці сейфа (свердлення отворів і перекушування перемичок між ними); на коробі замка (зрубування заклепок); на дужці замка (розпил, перекушування); на цегляній або дерев’яній стіні (пролом, вибивання дощок або цегли); на рамі вікна (віджимання, витягування цвяхів); в стелі і підлозі (розпил, виламування перекриттів) [7, с.45].

За характером дії і виду знаряддя (інструменту) механічної групи сліди підрозділяють на: сліди тиску, ковзання (тертя), різання, розрубу.

Сліди тиску залишаються при зломі перешкод різними тупими предметами. Вони утворюються при таких способах злому, як віджимання за допомогою ломика дверей або ригеля замка, вибивання дверної фільонки, розбивання цегляної стіни. В результаті удару або тиску знаряддям утворюється об’ємний слід у вигляді вм’ятини, а якщо прикладена сила настільки велика, що знаряддя проходить крізь товщу перешкоди, виникає пробоїна, що відображає контури інструменту.

Утворенню вм’ятин і пробоїн при зломі можуть супроводжувати поверхневі сліди. Ці сліди виникають при невеликих зусиллях, прикладених до знаряддя злому, і утворюються за рахунок фарбування поверхні перешкоди речовиною перенесеною із знаряддя злому, або за рахунок видалення знаряддям злому фарбувального речовини з поверхні зламаної перешкоди. Такі поверхневі сліди злому називаються відбитками і відшаровуваннями. Сліди тиску (удару) - вм’ятини пробоїни, відбитки і відшаровування - дзеркально відображають зовнішню будову контактної поверхні знаряддя злому: форму, величину, характер рельєфу і їх приватні особливості. Тому по них можливо встановити групову приналежність інструменту,