Судове слідство – це основна частина судового розгляду, суть якої полягає у дослідженні судом за участю сторін (учасників судового розгляду) всіх обставин справи, всіх доказів, зібраних як органами досудового розслідування, так і витребуваних судом за власною ініціативою та за клопотанням учасників судового розгляду.

Від того, наскільки повно, всебічно і ретельно будуть досліджені докази, залежить встановлення істини у справі та постановляння законного й обґрунтованого вироку.

Судове слідство починається з читання обвинувального висновку, а у справах по яких заявлено цивільний позов, оголошується також позовна заява. Головуючий роз’яснює підсудному, а коли їх декілька, - кожному з них суть обвинувачення, і запитує чи визнають вони себе винними, і чи бажають дати показання (ст. 298 КПК). Після цього суд встановлює порядок дослідження доказів у справі. Цей порядок (тактика судового слідства) законом не регулюється, що цілком закономірно, бо кожна справа є індивідуальною і неповторною. Тому тактика судового слідства має бути у кожній справі індивідуальною.

Дослідження доказів у ході судового слідства відбувається шляхом допитів підсудних, потерпілих, свідків, проведення експертизи і допиту експерта, огляду речових доказів та ін.

Допит належить до процесуальних дій, що проводяться органом досудового розслідування й судом по кожній кримінальній справі. Специфічні умови судової діяльності визначають великі можливості використання допиту підсудних, свідків, потерпілих для внесення істотних обставин отримання доказів, є важливим процесуальним засобом встановлення фактичних даних, що мають доказове значення.

До предмета допиту належать всі обставини, що підлягають доказуванню по кримінальній справі: подія злочину, винність обвинуваченого у вчиненні злочину й мотиву злочину, обставини, що впливають на ступінь обвинуваченого, а також інші обставини.

У судовому засіданні при допиті бере участь значна кількість осіб, які мають різні процесуальні інтереси. Судовий допит – складна процесуальна дія. Успіху допиту в суді сприяє спокійна, ділова атмосфера. Важливо, щоб під час допиту підсудних, потерпілих. Свідків у залі судового розгляду був спокій, щоб ніщо не відволікало увагу від процесу допиту. Обстановка в судовому засідання має допомагати у налагодженні психологічного клімату й контакту з особою, що допитується.

Захисник ретельно готується до допиту в судовому засіданні підсудного. Потерпілого, свідків, експертів. При підготовці до процесу захисник, як правило знає чи буде підзахисний давати в судовому засіданні показання. Подекуди складно підзахисному сформулювати відповіді на запитання, суті яких він не розуміє, що може викликати розгубленість, а це у свою чергу, може виглядати так, що підсудний намагається викрутитися, що він дає неправдиві показання. Кожне запитання має бути сформульоване більш просто, якщо коротко.

Допитується підсудний учасниками судового розгляду, проте, суд має право протягом усього допиту підсудного учасниками судового розгляду задавати йому питання для уточнення і доповнення його відповідей. При допиті підсудний може користуватися нотатками. Захисникові заборонено висловлювати своє негативне ставлення до іншого підсудного. Коли є колізія інтересів підсудних, завдання захисника полягає в тому, щоб за допомогою лише доказів спростувати невигідні для клієнта твердження інших підсудних, ведучи дискусію в рамках морально-етичних норм.

Винятково важливим для адвоката є вміння вести допит неповнолітнього підзахисного в судовому засідання. У показаннях неповнолітнього підзахисного, свідка частіше ніж у дорослих можна виявити факти фізичного чи психічного примусу або неправдивих показань. Адвокат має розвивати в собі вміння відрізняти правду від неправди, результат дитячої фантазії від умисного перекручення подій. Вивчаючи матеріали кримінальної справи, адвокат ретельно знайомиться з усіма протоколами допиту неповнолітнього, а особливо звертає увагу на форму запитань та їх зміст, на час допиту та ін. Оголошення показань підсудного, даних під час показань підсудного, даних під час дізнання, досудового слідства або на суді, дозволяється як за ініціативою суду, так і за клопотанням прокурора та інших учасників судового розгляду у таких випадках:

при наявності істотних суперечностей між показаннями, які підсудний дав на суді і під час досудового слідства або дізнання;

в разі відмови підсудного давати показання на судовому слідстві;

коли справа розглядається у відсутності підсудного.

Як правило у більшості кримінальних справ основним джерелом доказів виступають показання свідків. Ось чому захисник має добре бути підготовленим до отримання від свідків максимально вигідних для захисту показань. У спеціальній літературі наголошується, що допит свідка в судовому засіданні має свої психологічні особливості. Для допиту свідків у судовому засідання мусить добре підготуватись захисник. Для цього необхідно:

знати детально всі показання свідків, що їх вони давали на досудовому слідстві;

обов’язково занотувати виявлені суперечності в показаннях;

скласти приблизний перелік запитань до кожного свідка окремо.

Відомо, що згідно із ст. 3030 КПК свідки допитуються по одному. Кожному свідкові перед його допитом, по суті задаються питання, щоб з’ясувати його стосунки з підсудним і потерпілим, пропонується розповісти все, що йому відомо у справі. Потім його допитують і прокурор, потерпілий, цивільний відповідач, захисник, підсудний, суддя. Якщо свідка викликано у судове засідання за клопотання прокурора або інших учасників судового розгляду, запитання йому ставить спочатку той учасник, за клопотанням якого свідка викликано.

Захисник при підготовці до допиту свідків має з’ясувати у підзахисного його стосунки із свідками.

При допиті свідків у судовому засідання найважливішим завданням для захисту є:

отримання від свідка відповідно до вимог кримінально-процесуального закону повних, правдивих, об’єктивних і відображаючих істину показань;

виявлення й пояснення суперечностей у показання свідка. Які він давав на досудовому