Захисна промова, здебільшого, складається з таких структурних елементів: вступ, аналізі фактичних і юридичних обставин справи, аналіз доказів, характеристика особи підзахисного, закінчення.

Суд не вправі обмежувати тривалість судових дебатів, тільки в тих випадках, коли вони в промовах виходять за межі розглядуваної справи. Після дебатів мають право обмінятися репліками. Після промови захисника або підсудного головуючий оголошує судові дебати закінченими і надає підсудному останнє слово. Заслухавши останнє слово підсудного суд видаляється до нарадчої кімнати для постановлення вироку.

Після підписання вироку судді повертаються до залу засідання, де головуючий, або один із суддів проголошує вирок. Коли захисник має намір подати апеляційну скаргу, перш за все він має добре ознайомитися з текстом вироку. Після цього необхідно не пропустити 3-еднний строк для ознайомлення із протоколом судового засідання. Адже в цьому документі має бути відображено весь хід процесу. Про виготовлення протоколу судового засідання повідомляються учасники судового розгляду. Водночас у ч.2. ст. 88 КПК уточнюється що про виготовлення протоколу судового засідання повідомляється прокурор, який брав участь у розгляді справи, і ті учасники судового розгляду, які заявили клопотання для ознайомлення з ним.

Необхідно мати на увазі, що, відповідно до закону ознайомлення протоколом судового засідання і подати на нього письмові зауваження можна лише в межах трьох діб, з дня його складання. Якщо учасник судового розгляду не може вкластися при ознайомленні з протоколом судового засідання у строки, визначені законом, то у такому разі головуючий вправі цей строк продовжити. Приступаючи до написання зауважень на протокол судового засідання, необхідно пам’ятати, що такі зауваження мають бути не переліком записів, із яким не погодується захисник, а кожне зауваження має бути обґрунтоване, таким чином, щоб слушність зауважень захисника була очевидною.

В літературі наголошується, що протокол судового засідання є не лише засобом фіксації та збереження інформації про хід розгляду кримінальної справи в суді. А від того, “настільки правильно, повно і об’ємно все буде зафіксовано у протоколі судового засідання, залежить чи буде постановлений судом вирок визнаний при розгляді справи вищестоящою інстанцією законним і обґрунтований”.

Ознайомленні із протоколом і подача на нього зауважень має важливе значення не тільки для подання апеляційної скарги, але і для “страхування” від апеляційного оскарження другого стороною.

РОЗДІЛ ІV.

Адвокат як захисник інтересів сторони на стадіях апеляційного та касаційного оскарження рішення суду

Апеляційне провадження має давню історію. Його суть, у найбільш загальному вигляді, полягає в тому, що на відміну від судочинства у касаційній інстанції, законність і обґрунтованість вироків перевіряється шляхом перегляду справи порядком, подібним до суду перших інстанцій. Суд же в касаційній обґрунтовує своє рішення за результатами вивчення матеріалів кримінальної справи.

В апеляційній інстанції перевіряється правильність встановлення фактичних обставин, а також застосування кримінально-процесуального закону. В касаційній інстанції досліджується правильність застосування матеріального й процесуального закону.

Апеляційним провадженням є розгляд справи в апеляційному суді за апеляційною скаргою учасника апеляційного оскарження рішень суду є конституційною засадою судочинства в Україні. Відповідно до ст. 347 КПК апеляція може бути подана на вироки, ухвалені місцевими судами, які не набули чинності; на постанови про застосування примусових заходів виховного та медичного характеру, на ухвали місцевому суду про закриття справи або направлення її на додаткове розслідування; на окремі ухвали та постанови місцевих судів, передбачені КПК.

Якщо апеляцію подає захисник, то до неї додається стільки копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких стосується апеляція.

За загальним правилом апеляційна скарга подається адвокатом через суд, який постановив рішення протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, ухвали, постанови.

Перш ніж приступити до написання апеляційної скарги захисник має вирішити такі питання:

якщо він бере участь по справі в судовому засіданні, слід з’ясувати у засудженого його ставлення до подачі апеляційної скарги. Тут можуть бути декілька ситуацій.

Коли засуджений згідний з вироком і не має наміру оскаржувати його, хоча захисник переконує, що вирок незаконний і є надія на певний успіх в апеляційній інстанції. В теорії і практиці немає єдиної думки як бути захисникові. Одні стверджують, що захисникові слід таки підготувати апеляційну скаргу, ознайомити з нею клієнта і взяти від нього заяву про небажання подавати апеляційну скаргу. На мою думку захисник має право подати апеляційну скаргу, навіть у випадку коли засуджений не бажає оскаржувати вирок суду.

У законі зазначено, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний і засуджений вправі у будь-який момент процесу відмовитися від послуг захисника, а тому, коли після вироку суду засуджений повідомляє захисникові, що він не хоче оскаржувати такий вирок, то цим самим стверджує, що з цього моменту він відмовляється від послуг цього захисника.

Етап підготовки захисника до складання апеляційної скарги складається з певних організаційно-правових дій. Найперше, захисник ознайомлюється з текстом вироку. Наступним кроком у діях захисника буде вивчення матеріалів кримінальної справи, якщо він не буру участь у судовому засідання, або вивчення додаткових матеріалів, що можуть з’явитися вже після винесення вироку. Вивчити ці винесення захисник, ще раз звертається до судової практики, спеціальної літератури. Щоб скласти добре мотивовану апеляційну скаргу, вимагається досконале володіння нормами матеріального права, знання постанов Пленуму Верховного Суду України і відповідної