Апеляційний суд може скасувати вирок лише в певній його частині і направити на додаткове розслідування чи новий судовий розгляді, залишивши а силі другу частину вироку.

Апеляційний суд, за новим законом відповідно до ст. 372 КПК, скасовуючи вирок першої інстанції, може поставити свій вирок у випадках застосування закону про більш тяжкий злочин чи збільшення обсягу обвинувачення за умови, якщо засудженому було пред’явлено обвинувачення у вчиненні такого злочину чи у такому обсязі такого злочину, чи у такому обсязі від цього він захищався в суді першої інстанції.

Що стосується виправдальних вироків, то нове законодавство встановило важливе положення про те, що апеляційний суд не вправі скасувати виправдальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав підсудного, а також не вправі скасувати постанову про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру лише з мотивів істотного порушення прав особи, стосовно якої ставиться питання про застосування цих заходів (ч.2 ст. 367 КПК).

Ц разі подачі апеляційної скарги, яка за змістом не відповідає вимогам ст. 350 КПК, головуючий своєю постановою залишає апеляцію без руху і повідомляє про необхідність виконання вимог закону протягом семи діб від моменту одержання повідомлення. Якщо у визначений строк ці вимоги не будуть виконані, апеляція визначається такою, що не може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції, який вправі визнати апеляції такою, що підлягає розгляді, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог ст. 351 КПК, тобто повідомлення про апеляції.

Якщо термін подання апеляції, встановлений ст. 349 КПК, пропущений з поважних причин, суд, який постановив вирок, на клопотання апеляції та може відновити його.

Питання про відновлення терміну розглядається у судовому засіданні. Постанова судді чи ухвали суду з питань відновлення пропущеного терміну може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції.

Подання апеляції на вирок, ухвалу чи постанову суду зупиняє набрання ними чинності. Справа призначається до розгляду не пізніше ніж за три місяці з дня направлення її до апеляційного суду. До початку розгляду справи захисник має право доповнити, змінити або відкликати апеляційну скаргу, а також подати своє заперечення на апеляцію іншого захисника. Правда, закон встановлює на вирок, ухвалу чи постанову суду зупиняє набрання ними чинності. Справа призначається до розгляді не пізніше ніж за три місяці з дня направлення її до апеляційного суду. До початку розгляду справи захисник має право доповнити, змінити або відкликати апеляційну скаргу, а також подати своє заперечення на апеляцію іншого захисника. Правда, закон встановлює певні обмеження для захисника щодо права відкликати апеляційну скаргу – лише за згодою засудженого чи виправданого.

Розгляд справи в апеляційному суді проводиться за правилами глави 26 КПК з певними особливостями. Важливим етапом для захисника є попередній розгляд справи апеляційним судом. В законі передбачено, що апеляційний суд у разі необхідності може провести попередній розгляд справи. Попередній розгляд справи здійснюється у судовому засіданні суддею одноособно з обов’язковою участю прокурора. На судове засідання можуть бути викликані ніш учасники судового розгляду, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Попередній розгляд справи починається з доповіді судді, який повідомляє про підстави, з яких справу було внесено на попередній розгляд. Прокурор, інші учасники судового розгляду висловлюють свої думки щодо питання, винесених на розгляд. Постанова судді виноситься в нарадій кімнаті. При попередньому розгляді справи апеляційний суд може прийняти одне з таких рішень:

про питання, пов’язані з підготовкою справи до апеляційного розгляду;

про відмову в прийнятті апеляції до с довго розгляду;

про повернення справи суду першої ін станції.

Адвокат має сам дбати про те, що володіти інформацією про день і годину попереднього розгляду справи, або висловити в апеляційній скарзі своє прохання про попередній розгляд справи та про повідомлення його про день і годину такого розгляду. Це необхідно передбачити, оскільки, АН жаль, ст. 357 КПК, що регулює порядок попереднього розгляду, ставить явно в нерівне становище прокурора і захисника: участь прокурора обов’язкова а захисника суд може повідомити про день і годину попереднього розгляду справи, а може і не повідомити, не говорячи вже про те, що неявка захисту не перешкоджає провести попередній розгляд.

На цьому етапі міркування щодо необхідності проведення судового слідства та його обсяг; витребування додаткових документів; визначити осіб, яких необхідно дописати в судовому засіданні; скасувати або змінити міру запобіжного заходу; викликати перекладача; про розгляд справи у відкритому чи закритому засіданні тощо.

При попередньому розгляді справи суд може визнати необхідність проведення судового слідства в повному обсязі чи частково, коли є підстави вважати, що судове слідство судом першої інстанції було проведено неповно чи однобічно.

Апеляційний суд з метою усунення неповноти чи однобічності судового слідства в суді першої інстанції вправі дати цьому суду доручення про виконання окремих процесуальних дій.

Якщо судове слідство не проводилось, головуючий ознайомлює учасників з новими матеріалами, вирішне клопотання і суд переходить до судових дебатів (ст. 318 КПК).

Першими виступають особи, які подали апеляцію. Прокурор, якщо він подав апеляцію, виступає першим, а в інших випадках – останнім. Протокол та фіксування процесу ведуться лише у випадку, якщо проводиться судове слідство.

Виступи сторін у дебатах і судове слідство ведуться тільки стосовно оскаржуваної частини вироку.

Перед видаленням суду до нарадчої кімнати підсудному, якщо він брав участь в апеляційному розгляді справи, подається останнє слово.

Згідно ст. 378 КПК апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок