не розголошувати буз дозволу слідчого чи прокурора дані попереднього розслідування (ст. 121 КПК);

не розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням своїх процесуальних обов’язків, він не може бути допитаний як свідок про обставини, що він взнав, виконуючи обов’язки захисника (п.1 ст.69 КПК).

Розголошення захисником відомостей повідомлених йому підзахисним, його родичами або іншими особами може завдати шкоди інтересам цих осіб, а також державним і громадським інтересам, підриває моральні та психологічні підвалини захисну – довірчі стосунки між захисником і підозрюваним, іншими особами які бажають їм допомогти.

Адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю. Її предметом є питання, з якими громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть даних ним консультацій, порад, роз’яснень та інші відомості, одержані адвокатом при здійсненні своїх професійних обов’язків. Адвокату забороняється розголошувати відомості, що становлять предмет адвокатської таємниці і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб (ст. 9 закону України «Про адвокатуру»).

За порушення свого професійного обов’язку адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. За рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарно палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії до адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:

попередження;

зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року;

анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Таке рішення може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або в судовому порядку.

З моменту допущення до участі у справі захисник відповідно до ст.48 КПК має широкі процесуальні права:–

до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним побачення віч-на-віч, а після першого допиту – без обмеження їх кількості і тривалості;

мати побачення з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного характеру;

бути присутнім при допитах підозрюваного і обвинуваченого, а також при провадженні інших слідчих дій, виконуваних з їхньою участю, або клопотанням підозрюваного, обвинуваченого чи його захисника;

з дозволу особи, що проводить дізнання, або слідчого брати участь й в інших слідчих діях;

застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник а також при ознайомленні з матеріалами справи – з дозволу особи, яка провадить дізнання чи слідчого;

ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред’явлення обвинувачення, а після закінчення попереднього слідства з усіма матеріалами справи;

виписувати з матеріалів справи, з якими він ознайомився, необхідні відомості, та ін.

Адвокат не заміняє особу підзахисного в процесі, а діє поряд з ним.

Як вже згадувалось вище з моменту допущення захисника до участі у справі він має право на побачення віч-на-віч із підозрюваним чи обвинуваченим.

Допуск адвоката до участі у справі здійснюється особою, що проводить дізнання, слідство, суддею чи судом шляхом винесення про таке постанови, а судом – ухвали (ч.5 ст. 44 КПК).

З аналізу ст. 44 КПК ніби і не виникає сумнівів щодо питання, з якого етапу кримінального процесу допускається участь захисника. Як правило, захисник допускається до участі у справі не будь-якій стадії процесу.

Щодо осіб, яких затримано в порядку ст. 106 КПК за підозрою у вчинення злочину, то у цих випадках захисник допускається до участі у справі з моменту, вручення підозрюваному протоколу про йог затримання. На практиці за загальним правилом факт визнання особи підозрюваного чи обвинуваченого є моментом, коли з’являється суб’єкт захисту, а тому до участі у справі може бути допущений захисник хоча з цим і не можна повністю погодитися. Ст. 43-1 КПК визначає, що підозрюваним визнається: 1) особа, затримана по підозрінню у вчиненні злочину; 2) особа, що якої винесення постанови про притягання її як обвинуваченого. На цьому перелік випадків коли особу можна вважати підозрюваною вичерпано. Але, якщо проти особи порушено кримінальну справу, не пред’явлено обвинувачення, не обрано запобіжного заходу, то чи може захисник вступити на цьому етапі у процес. На думку деяких вчених юристів до цього нема жодних перешкод, оскільки особа, проти якої порушено кримінальну справу, фактично є підозрюваною. Але в законі про це не вказано, тому на практиці слідчі намагаються допускати захисника лише при пред’явленні обвинувачення.

Момент, із якого учать захисника в справі є обов’язковою, визначено по-різному. Для неповнолітніх – із моменту визнання особи підозрюваного чи пред’явлення їй обвинувачення. У справах осіб, які не володіють мовою, що нею ведеться судочинством, - із моменту затримання особи й пред’явлення їй обвинувачення (ст. 45 КПК).

Формально ст. 44 КПК, в якій йдеться про порядок вирішення питання про допуск до участі у справі захисника, не вимагає від останнього подавати будь-які заяви чи клопотання із цього приводу. Практика діяльності захисника засвідчує, що найбільш правильно і доцільно після укладання з клієнтом угоди на здійснення правового захисту зразу оформити у письмовій формі клопотання, в якому на адресу посадової особи викласти вимоги: 1) прохання допустити до участі у справі; 2) на підставі ст. 12 Закону України «Про попереднє ув’язнення, «направити повідомлення про допуск його як захисника у СІЗО для забезпечення його права на побачення з підзахисним без обмежень кількості та тривалості таких на весь час досудового слідства; 3) пред’явлення всіх протоколів допиту підзахисного, а також матеріалів, якими обґрунтовується його затримання, порушення кримінальної справи;
4) пропозиція слідчому, щоб про всі планові ним слідчі дії з підзахисним завчасно повідомлювався захисник.

Після допуску захисника до участі у справі, кримінально-процесуальний закон не містить