в якості обвинуваченого. Якщо підзахисний не визнав свою вину або визнав лише частково, а у постанові з великою «натяжкою», а подекуди упереджено слідство звинувачує обвинуваченого у всіх гріхах, в яких насправді він не винний, то це може вивезти з рівноваги обвинуваченого. У присутності слідчого не просто пояснити що таке обвинувачення не підтверджується доказами, що воно побудована лише на припущеннях і при перевірці у судовому засіданні буде спростоване.
Законодавством не врегульовано те, як повинен діяти захисник під час допит, чи має він прав втручатися й рекомендувати підзахисному відповідати на те чи інше запитання слідчого. Оскільки порядок допиту визначає слідчий і лише з його дозволу захисник може ставити запитання, то доводиться робити висновок, що єдиним господарем ситуації залишається слідчий. Водночас адвокат під час допиту не може залишатися пасивним учасником процесуальної дії.
У разі, коли слідчий ставить перед підзахисним запитання. Сформульовані з порушенням вимог закону та морально-етичних норм, адвокат мусить звернути на це увагу слідчого, а а може і занести це до протоколу допиту. Залежно від обставин дії слідчого можна оскаржити до прокуратури.
Добити обвинуваченого – це найпоширеніша слідча для, коли захисник бере участь у досудовому слідстві.
Завдання адвоката не в тому, щоб задати будь-яке запитання або справити враження, що він активним учасником процесу. Перш ніж задати запитання необхідно вирішити яку мету ставити, і у який момент допиту найдоцільніше задати питання. Якщо навіть слідчий і відхилять його тов. відповідно до ст. 48 ч.7 КПК слідчий мусить занести у протокол допиту зміст відхиленого питання.
Захисник має оцінювати законність намірів обвинуваченого. Він не в праві за жодних умов шкодити своєму підзахисному, погіршувати його становище, викривати його у вчинення злочину. Але чи означає це, що адвокат повинен слідувати за волею підзахисного, не перевіряючи, у якій мірі вона відповідає дійсності та моральності. Звісно, що ні. Обов’язок захищати законний інтерес обвинуваченого не усуває однозначності у діяльності захисника, який повинен у межах цього інтересу діяти та, щоб з’ясувати лише обставини, які виправдовують та пом’якшують його відповідальність.
У ході досудового слідства захисник має право заявляти різні клопотання, тобто офіційні прохання про виконання певної з усіх питань, що мають значення для справи. Це можуть бути клопотання про виклик додаткових свідків, про проведення різних експертиз, про перекваліфікацію дій підзахисного, про закриття кримінальної справи, тощо. Адвокат вправі бути присутнім при провадженні таких слідчих дій, виконуваних за участю підозрюваного, обвинуваченого або за їх клопотанням чи клопотанням захисника, наприклад, очної ставки, пред’явлення для впізнання відтворення обстановки та обставин події. Ставити запитання підозрюваним, обвинуваченим, свідкам, експертам, подавати письмові зауваження з приводу неправильності або неповноти запису в протоколі відомостей про слідчу дію, в якій він брав участь. Особа, яка проводить дізнання і слідчий повинні своєчасно повідомляти адвоката про час і місце провадження слідчих дій. В разі неявки захисника слідчі дії. В яких його участь не є обов’язковою, провадиться без нього. Відповідно до ст. 218 орган розслідування, визнавши, що зібрані докази є достатніми для складання обвинувального висновку, оголошує обвинуваченому, що слідство в його справі закінчено і що він має право ознайомитися з усіма матеріалами справи як особисто, так і з допомогою захисника. Відповідно до ч.5 ст.218 КПК обвинувачений та його захисник не можуть бути обмежені в часі, необхідному для ознайомлення з матеріалами кримінальної справи. Адвокат і обвинувачений вправі при ознайомленні з матеріалами справи робити різні виписки, знімати копії з документів. Після ознайомлення з матеріалами справи перед адвокатом постає питання чи заявляти клопотання які саме. Такі клопотання можна поділити на: клопотання про зміну міри запобіжного заходу, про закриття кримінальної справи, про перекваліфікацію дій підзахисного, та ін. Оскільки адвокат здійснює функцію захисту в інтересах обвинуваченого, він в кожному випадку мусить заявлене клопотання погодити із підзахисним, роз’яснити йому, коли і яке клопотання доцільно заявляти.
Закінчивши досудове слідство і виконавши розглянуті вище вимоги закону, слідчий складає обвинувальний висновок.
Обвинувальний висновок – це процесуальний документ, в якому слідчий проводить підсумок слідства у справі і формулює обвинувачення певної особи у вчиненні злочину з наведенням конкретних доказів. До обвинувального висновку додаються також довідки про речові докази, цивільний позов, про заходи вжиті для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна; про судові втрати у справі за час слідства. Обвинувальний висновок затверджується прокурором, якщо прокурор ознайомившись з матеріалами справи, і не має заперечень, передає справу до суду.
В досудовому слідстві адвокат відіграє важливу роль. Він висапує захисником особи, що потребує підтримки і захисту від порушення її конституційних прав і свобод. Адвокат своєю присутністю сприяє дотриманню органами досудового слідства презумпції невинуватості, сприяє тому щоб процесуальні рішення слідчого приймались відповідно до норм закону. Забезпечення на досудовому слідстві підозрюваному, обвинуваченому права на захист означає, що закон наділяє адвоката, як учасника процесу , такою сукупністю прав, які дають можливість успішно здійснювати захист свого підозрюваного від підозри у вчиненні злочину, чи від пред’явлення обвинувачення.
РОЗДІЛ ІІІ
Участь та повноваження адвоката у судах першої інстанції. Судові дебати
Правосуддя як окремий вид державної діяльності й основний засіб реалізації судової влади полягає у розгляді і вирішенні кримінальних, цивільних, адміністративних справ різними ланками судової системи.
Відповідно до закону України “Про судоустрій України” судами першої інстанції є місцеві суди. Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та