Адвокат як захисник інтересів сторони на стадіях апеляційного та касаційного оскарження рішення суду
Апеляційне провадження має давню історію. Його суть, у найбільш загальному вигляді, полягає в тому, що на відміну від судочинства у касаційній інстанції, законність і обґрунтованість вироків перевіряється шляхом перегляду справи порядком, подібним до суду перших інстанцій. Суд же в касаційній обґрунтовує своє рішення за результатами вивчення матеріалів кримінальної справи.
В апеляційній інстанції перевіряється правильність встановлення фактичних обставин, а також застосування кримінально-процесуального закону. В касаційній інстанції досліджується правильність застосування матеріального й процесуального закону.
Апеляційним провадженням є розгляд справи в апеляційному суді за апеляційною скаргою учасника апеляційного оскарження рішень суду є конституційною засадою судочинства в Україні. Відповідно до ст. 347 КПК апеляція може бути подана на вироки, ухвалені місцевими судами, які не набули чинності; на постанови про застосування примусових заходів виховного та медичного характеру, на ухвали місцевому суду про закриття справи або направлення її на додаткове розслідування; на окремі ухвали та постанови місцевих судів, передбачені КПК.
Якщо апеляцію подає захисник, то до неї додається стільки копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких стосується апеляція.
За загальним правилом апеляційна скарга подається адвокатом через суд, який постановив рішення протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, ухвали, постанови.
Перш ніж приступити до написання апеляційної скарги захисник має вирішити такі питання:
якщо він бере участь по справі в судовому засіданні, слід з’ясувати у засудженого його ставлення до подачі апеляційної скарги. Тут можуть бути декілька ситуацій.
Коли засуджений згідний з вироком і не має наміру оскаржувати його, хоча захисник переконує, що вирок незаконний і є надія на певний успіх в апеляційній інстанції. В теорії і практиці немає єдиної думки як бути захисникові. Одні стверджують, що захисникові слід таки підготувати апеляційну скаргу, ознайомити з нею клієнта і взяти від нього заяву про небажання подавати апеляційну скаргу. На мою думку захисник має право подати апеляційну скаргу, навіть у випадку коли засуджений не бажає оскаржувати вирок суду.
У законі зазначено, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний і засуджений вправі у будь-який момент процесу відмовитися від послуг захисника, а тому, коли після вироку суду засуджений повідомляє захисникові, що він не хоче оскаржувати такий вирок, то цим самим стверджує, що з цього моменту він відмовляється від послуг цього захисника.
Етап підготовки захисника до складання апеляційної скарги складається з певних організаційно-правових дій. Найперше, захисник ознайомлюється з текстом вироку. Наступним кроком у діях захисника буде вивчення матеріалів кримінальної справи, якщо він не буру участь у судовому засідання, або вивчення додаткових матеріалів, що можуть з’явитися вже після винесення вироку. Вивчити ці винесення захисник, ще раз звертається до судової практики, спеціальної літератури. Щоб скласти добре мотивовану апеляційну скаргу, вимагається досконале володіння нормами матеріального права, знання постанов Пленуму Верховного Суду України і відповідної категорії справ, судової практики, обізнаність із науковими розробками з даної проблеми провідних вчених. Лише після цього захисник приступає до написання апеляційної скарги.
Форма, стиль і спосіб написання апеляційної скарги в кожного захисника свої. Все залежить від характерних особливостей властивих захисникові, від практичного досвіду. Водночас ст. 350 КПК встановлює лише певні вимоги щодо змісту апеляційної скарги.
Зокрема в апеляції зазначається:
назва суд, якому адресується апеляція;
особа, яка подає апеляції;
вирок, ухвала чи постанова, на які подається апеляція, і назва суду який їх постановив;
прохання особи, яка подала апеляцію;
перелік документів, які додаються до апеляції.
При обґрунтуванні захисником зміни чи скасуванні вироку, ухвали постанови апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи. Апеляція складається з трьох частин: вступної, мотивуючої, резолютивної.
У вступній частині захисник стисло викладає суть вироку, з яким він не погоджується, або резолютивну частину вироку. Можна навести лише ту частину вироку, яка оскаржується. Тут же слід навести конкретно факт порушення закону. Після цього викладається мотивувальна частина скарги, в якій піддається критиці вирок. Критика має бути конкретною в предметною, викладена логічно, послідовно з відповідними аргументами і обов’язково містити покликання на певні аркуші справи. Викликаючи мотивувальну частину скарги, захисник має її зміст узгодити із вимогами ст. 367 КПК, яка передбачає підставки для скасування або зміни вироку чи постанови в апеляційній інстанції.
Зокрема, ця норма встановлює, що не будь-які порушення матеріального чи процесуального права тягнути скасування чи зміну судових рішень, підставою для яких можуть бути:
однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства;
невідповідність висновків суду, викладених у вироку (постанові), фактичними обставинами справи;
істотне порушення кримінально-процесуального закону;
неправильне застосування кримінального закону;
невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Стверджуючи однобічність або неповнот дізнання, досудового та судового слідства, захисник має навести конкретні міркування про те, що саме обставини залишилися недослідженими, з’ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи. Наприклад: не були записані певні особи, не біли витребувані і дослідженні документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи; не були досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який направив справу на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд, за винятком випадків, коли дослідити їх було неможливо необхідність дослідження тієї чи іншої обставини випливає з певних даних, встановлених при розгляді в апеляційному суді (ст. 368 КПК). Невідповідність висновків суду, викладених у вироку (постанові), фактичним обставинам справи може проявлятись: коли висновки суду