Розгляд справи в апеляційному суді проводиться за правилами глави 26 КПК з певними особливостями. Важливим етапом для захисника є попередній розгляд справи апеляційним судом. В законі передбачено, що апеляційний суд у разі необхідності може провести попередній розгляд справи. Попередній розгляд справи здійснюється у судовому засіданні суддею одноособно з обов’язковою участю прокурора. На судове засідання можуть бути викликані ніш учасники судового розгляду, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Попередній розгляд справи починається з доповіді судді, який повідомляє про підстави, з яких справу було внесено на попередній розгляд. Прокурор, інші учасники судового розгляду висловлюють свої думки щодо питання, винесених на розгляд. Постанова судді виноситься в нарадій кімнаті. При попередньому розгляді справи апеляційний суд може прийняти одне з таких рішень:

про питання, пов’язані з підготовкою справи до апеляційного розгляду;

про відмову в прийнятті апеляції до с довго розгляду;

про повернення справи суду першої ін станції.

Адвокат має сам дбати про те, що володіти інформацією про день і годину попереднього розгляду справи, або висловити в апеляційній скарзі своє прохання про попередній розгляд справи та про повідомлення його про день і годину такого розгляду. Це необхідно передбачити, оскільки, АН жаль, ст. 357 КПК, що регулює порядок попереднього розгляду, ставить явно в нерівне становище прокурора і захисника: участь прокурора обов’язкова а захисника суд може повідомити про день і годину попереднього розгляду справи, а може і не повідомити, не говорячи вже про те, що неявка захисту не перешкоджає провести попередній розгляд.

На цьому етапі міркування щодо необхідності проведення судового слідства та його обсяг; витребування додаткових документів; визначити осіб, яких необхідно дописати в судовому засіданні; скасувати або змінити міру запобіжного заходу; викликати перекладача; про розгляд справи у відкритому чи закритому засіданні тощо.

При попередньому розгляді справи суд може визнати необхідність проведення судового слідства в повному обсязі чи частково, коли є підстави вважати, що судове слідство судом першої інстанції було проведено неповно чи однобічно.

Апеляційний суд з метою усунення неповноти чи однобічності судового слідства в суді першої інстанції вправі дати цьому суду доручення про виконання окремих процесуальних дій.

Якщо судове слідство не проводилось, головуючий ознайомлює учасників з новими матеріалами, вирішне клопотання і суд переходить до судових дебатів (ст. 318 КПК).

Першими виступають особи, які подали апеляцію. Прокурор, якщо він подав апеляцію, виступає першим, а в інших випадках – останнім. Протокол та фіксування процесу ведуться лише у випадку, якщо проводиться судове слідство.

Виступи сторін у дебатах і судове слідство ведуться тільки стосовно оскаржуваної частини вироку.

Перед видаленням суду до нарадчої кімнати підсудному, якщо він брав участь в апеляційному розгляді справи, подається останнє слово.

Згідно ст. 378 КПК апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок у випадках:

необхідності застосування закону про більш тяжкий злочин чи більш тяжкий злочин чи збільшення обсягу обвинувачення за умови, що засудженому було пред’явлено обвинувачення у вчиненні такого злочину чи у вчиненні злочину в такому обсязі і від цього обвинувачення він захищався в суді першої інстанції;

необхідність застосування більш суворого покарання;

скасування необґрунтованого випробувального вироку суду першої інстанції;

неправильного звільнення засудженого від відбуття покарання.

Апеляційний суд скасовує постанову про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру і постановляє свою постанову у випадках:

необхідність кваліфікації суспільно-необхідного діяння як більш тяжкого, якщо таке було зазначено у постанові слідчого про закриття справи і застосування примусових заходів виховного характеру або про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

застосування більш суворого виду примусових заходів виховного чи медичного характеру;

скасування необґрунтованої постанови суду про закриття справи щодо неосудного, що вони не вчинили суспільно небезпечне діяння.

Скасування постанови суду першої інстанції і винесення постанови апеляційним судом з цих підстав допускається, якщо з цих підстав було подано апеляцію прокурором чи потерпілим та його представником.

Для виконання ухвали апеляційного суду справи надсилається до суду першої інстанції не пізніше трьох діб після її розгляду, а у інших випадках після складання і оголошення повного тексту ухвали.

Апеляційна інстанція н вправі постановити свій вирок, скасувавши ухвалу (постанову) суду першої інстанції про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування.

Згідно ст. 383 КПК України, у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки, ухвали, постанови апеляційного суду, винесені ним як судом першої інстанції, а також вироки і постанови ухвалені в апеляційному порядку.

У частині першій, що стосується інтересів засудженого, скаргу можуть подати і сам засуджений, його захисник, законний представник. Особам, які вправі подати касаційну скаргу, касаційне подання, надається право ознайомитися в суді з матеріальними справами ля вирішення питання про внесення касаційної скарги чи подання.

Касаційні скарги розглядаються:

колегією суддів палати Верховного Суду України з кримінальних справ – на судові рішення, ухвалені Верховним Судом Автономної Республіки Крим, обласними, Київським і севастопольськими міськими судами, вироки районних (міських) та міжрайонних (окружних) судів;

колегією суддів військової палати Верховного Суду України – на судові рішення, ухвалені військовими судами регіонів і військово-морських сил, вироки військових судів гарнізонів.

Касаційні скарги можуть бути подані протягом одного місяця від моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови. Касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені у ч.2 ст. 383 КПК, можуть бути подані протягом шести