місяців з моменту набуття ними законної сили.
Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, справа ніким не може бути витребувана з суду, який виконує судове рішення, за винятком суду касаційної інстанції.
Скарга подана з пропуском встановленого для оскарження терміну, за відсутності клопотання про його відновлення, визнається такою, що не підлягає розгляді. Термін може бути відновлений у випадках і порядку, передбачених ст. 353 КПК.
Касаційні скарги АН судові рішення, визначені у ч.2 ст. 383 КПК, передаються судді касаційного суду, який протягом 15 діб вирішує питання про витребування справи. Водночас із витребуванням справи за наявності для цього підстав суддя може зупинити виконання судового рішення до розгляду подання або скарги в суді.
Щодо касаційних скарг чи надань на судові рішення, зазначені у ч.1 ст. 383 КПК, то їх направлення зупиняє набуття цими рішеннями законної сили. До початку розгляду справи в касаційну скаргу, може доповнити змінити відкликати ці подання, а також подати свої заперечення на скаргу, подання іншого учасника судового розгляду, дотримуючись при цьому вимог ст. 355 КПК.
Засідання суду касаційної інстанції проводиться за участю прокурора. У ньому можуть брати участь особи, вказані у ст. 284 КПК. Учасники судового розгляду, що з’явились в судове засідання, мають право давати пояснення (ст. 391 КПК).
Якщо суд касаційної інстанції, за ухвалою, переносить розгляд справи, він повинен повідомити про це осіб, які беруть участь у справі.
На підтвердження або спроектування доводів викладених у скарзі або поданні, особи, що їх подали, мають право подати до касаційного суду документи, яких не було у справі. Нові матеріали не можуть бути отримані шляхом проведення слідчих дій. Особа, яка подала нові матеріли, повинна вказати, як вони були отримані та яке значення мають для вирішення справи. За наявності у справі і додатково поданими матеріалами касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення, в тій чатині, в якій воно було оскаржено. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого чи виправданого.
За результатами касаційного розгляду суд приймає одне з таких рішень:
залишає вирок, постанову, ухвалу, без змін, а касаційну скаргу – без задоволення;
скасовує вирок, постанову, ухвалу і закриває справу;
змінює вирок, постанову чи ухвалу;
скасовує вирок, постанову, ухвалу і направляє справу на нове розслідування або новий судовий або апеляційний розгляду.
Підготовку і складання касаційної скарги адвокат здійснює в такому самому порядку, що й при складанні апеляційної скарги. Причини оскаржуваного рішення має бути всебічно аргументована, з урахуванням того, що вирок перевіряється в обсязі, в якому він оскаржений. Коло документів, які повинен вивчити адвокат, готуючи касаційну скаргу, ширше, ніж при підготовці апеляції, адже цього разу предметом оскарження є не тільки вирок, а й апеляція.
Для роботи над касаційною скаргою немає певних, зразків готуючись до подання касаційної скарги адвокат насамперед аналізує і вивчає судове рішення, яке оскаржується, зіставляє його з нормами матеріального в процесуального права з метою вивчення невідповідностей законові. Як і на інших стадіях процесу головним завданням адвоката на цьому етапі є робота з доказами. Глибоке, знання доказів дає можливість усвідомити реальну ситуацію і відповідно корегувати свою правову позицію та передбачити майбутнє рішення суду.
Найголовніше – це професійний аналіз доказів у справі на ті висновки, які можуть підвести суд до усвідомлення, що у справі допущено помилку, яку необхідно виправити, яка відповідно до процесуального закону, дає підстави для скасування вироку.