Денисюк А.М. стверджує, що початок строку підготовки протокольної форми слід визначати з дня надходження повідомлення про скоєння злочину до компетентного органу, який має право прийняти відповідне рішення, по день, в який матеріали надсилаються прокурору для санкціонування і направлення їх до суду.

Абдурахманов Р.С. і Очеретін В.Г. викладають свою думку так: «Усі заяви і повідомлення про злочини реєструються у відповідній книзі обліку. На документах. Що надійшли, проставляється штамп з номером і датою реєстрації. Про зареєстровані протягом доби заяви чи повідомлення доповідають начальнику органу внутрішніх справ, який по кожному факту дає письмову вказівку про розгляд, визначає конкретного виконавця. За наступної доби починається відрахування строку.

На думку О.І. Поповчина і Д.О. Савицького, початок строку протокольного провадження слід вважати з моменту реєстрації заяви чи повідомлення про злочин, коли орган дізнання офіційно розпочинає процесуальну діяльність по конкретній заяві чи повідомленню про злочин. Обчислення строку з часу скоєння злочину є неправильним, оскільки орган зізнання не завжди може бути своєчасно проінформований про його скоєння. На слід також вираховувати строк і з моменту прийняття рішення начальником органу дізнання, адже це може стати однією із причин тяганини. Що стосується закінчення строку підготовки протокольної форми, то це зрозуміло із змісту ст.426 КПК України, ним є день, коли орган дізнання надсилає до суду санкціонований протокол разом з матеріалом.

Таким чином, прокурор повинен санкціонувати матеріал до закінчення 10-денного строку. З цього строку випливає, що направляє матеріали до суду не прокурор, а орган дізнання. Продовження строку, як уже говорилося допускаються тільки у виняткових випадках.88 О.І. Поповченко, Д.О. Савицький «Протокольна форма досудової підготовки матеріалів».-К.1997р.ст.15-18.

Потрібно також взяти до уваги, що при обчисленні встановленого законом строку не беруть до уваги той день від якого починається строк. Закінчується строк о 24 годині останньої доби. Якщо закінчення строку припадає на неробочий день, то останнім днем вважається наступний робочий день.99 Є.Г. Коваленко «Кримінальний процес України» Навч.побсібн.-.К.: Юринком Питер, 2003.-316с. ст.. 545

При провадженні досудової підготовки матеріалів закон не обмежує коло фактичних обставин, які при цьому повинні бути встановлені відповідно до ст.64 КПК України:

час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину;

винність обвинуваченого у вчиненні злочину і його мотиви;

обставин, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також обставини, що характеризують його особу;

характер і розміри шкоди, завданої злочином, а також сума витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

Встановлюються також причини і умови, які ????? скоєнню злочину, що передбачено ст. 23 КПК України.110 О.Г. Поповченко, Д.О. Савицький «Протокольна форма досудової підготовки матерівалів».-К.1997р.ст.180

При провадженні протокольної форми підготовки матеріалів значно обмеженим є джерела доказів та засоби доказування.

Наявність чи відсутність події злочину, винність особи, яка його вчинила, характер і розмір заподіяної шкоди, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують правопорушника, інші обставини встановлюються поясненнями за правопорушника ат очевидців, протоколом огляду місця події – це одна з основних процесуальних дій, яку виконує особа, що здійснює досудову підготовку матеріалів. Пояснення правопорушника та очевидці, які і протокол допиту по кримінальній справі, повинен відповідати повним вимогам і містити необхідні реквізити: дані про місце і час дачі пояснення; посаду і прізвище особи, що брала пояснення; дані особи, від якої отримано пояснення (прізвище, ім’я та по батькові, місце і час народження, національність, освіта, місце роботи або навчання, сімейний стан, домашнє адреса); про характер і обставини вчиненого злочину, що викладаються від першої особи. Слід також вказати, в яких відносинах між собою перебувають правопорушник і постраждалі від злочину або інша о????? особа. Зазначаються також дані документу, що посвідчує особу правопорушника, який дає пояснення.

Пояснення може бути записано або власноручно особою, що дає пояснення, або співробітником органів внутрішніх справ. У першому випадку допитувальному спочатку пропонується повно і докладно розповісти про характер і обставини правопорушення. Особа, яка провадить протокольне провадження, може задати питання, що конкретизують. Питання та відповіді на них заносяться до пояснення. В кінці пояснення робляться позначки про те, що воно написано власноручно. Пояснення записане працівником міліції, повинно бути зачитано особі, що дала його, про що робить позначка в поясненні, а потім ця особа повинна підписати кожну сторінку свого пояснення. Посадова особа органів внутрішніх справ підписує пояснення на останній сторінці.

Якщо після ознайомлення з записам пояснення виникає необхідність внести уточнення чи доповнення, то про це робиться відмітка в кінці пояснення. Небажано вносити в текст пояснення, виправлення, поправки.

Якщо правопорушник або очевидець дають пояснення не в приміщенні органів внутрішніх справ, а в іншому місці, то про це робиться відмітка в поясненні.

Виходячи з місту закону при протокольному