Про скасування умовного засудження виправленням виконання вироку (ч. 5, 6 ст. 45; ч. 5 ст. 46 КК; ст. 408 КПК). Дане питання вирішує суддя районного (міського) суду за місцем проживання засудженого при наявності підстав, указаних у зазначених нормах кримінального закону, за поданням органів внутрішніх справ, а щодо неповнолітнього — за спільним поданням органу внут-рішніх справ і служби у справах неповнолітніх, або за клопотанням громадської організації чи трудового ко-лективу, яким засудженого було передано на перевихо-вання і виправлення чи покладено обов'язок здійснювати нагляд за засудженим і проводити з ним виховну роботу.

7. Порядок звільнення та порядок скасування звільнення від відбуття покарання вагітних жінок, жінок які мають дітей віком до 3 років. Застосування до вагітних жінок і жінок, які народили дітей під час відбування покарання, звільнення від відбування покарання пов'язано з недоцільністю подальшого відбування ними покарання. Вагітність як специфічний фізіологічний стан, а також фізіологіч-ний та психічний стан жінки, який виникає після народження нею дитини, можуть суттєво ускладнити відбування ними покарання і досягнення його мети. Тому застосування цього виду звільнення від відбування, покарання обумовлюється: а) необхідністю створити жінці та її дитині максимально сприятливі умови для проживання; б) можливістю досягнення мети покарання без подальшого його відбування.

Згідно зі cm. 83 КК України засуджених до обмеження волі або до позбавлення волі жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочи-ни, суд може звільнити від відбування покарання в межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку.

Засуджених до обмеження волі або до позбавлення волі жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання, крім засуджених до позбав-лення волі на строк більше п'яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, суд може звільнити від відбуван-ня покарання в межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітні-стю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку.

Звільнення від відбування покарання застосовується до засудженої, яка має сім'ю або родичів, що дали згоду на спільне з нею проживання, або яка має можливість са-мостійно забезпечити належні умови для виховання ди-тини.

Контроль за поведінкою таких жінок здійснюється органом кримінально-виконавчої системи за місцем про-живання.

Після досягнення дитиною трирічного віку або в разі її смерті суд залежно від поведінки засудженої може звільнити її від покарання або замінити його більш м'яким покаранням чи направити засуджену для відбу-вання покарання, призначеного за вироком. У цьому разі суд може повністю або частково зарахувати у строк відбування покарання час, протягом якого засуджена не відбувала покарання.

Якщо засуджена, яка була звільнена від відбування покарання, відмовляється від дитини, передала її у дитя-чий будинок, зникла з місця проживання або ухиляється від виховання дитини, догляду за нею, або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адмініст-ративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, суд може за поданням контролюючо-го органу направити засуджену для відбування покаран-ня, призначеного за вироком.

Якщо в період звільнення від відбування покарання засуджена вчинила новий злочин, суд призначає їй пока-рання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 цьо-го Кодексу.

Умовами застосування передбаченого звільнення від від-бування покарання є: 1) засудження жінки до обмеження волі або позбавлення волі, крім позбавлення волі на строк більше п'яти ро-ків за умисні тяжкі або особливо тяжкі злочини; 2) стан її вагітності або народження нею дитини під час відбування покарання; 3) на-явність у неї сім'ї або родичів, що дали згоду на спільне з нею про-живання, або наявність у неї можливості самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини.

Належні умови для виховання дитини включають зокрема від-повідні житлові умови, матеріальні можливості для забезпечення повноцінного життя та розвитку дитини, зростання дитини в сімей-ному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності.

Звільнення від відбування покарання визначається межами строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку. Макси-мальним таким строком може бути три роки і 56 (а щодо окремих категорій жінок — 70 або 90) днів.

Звільнення від відбування покарання застосовується до засуд-женої, яка має сім'ю або родичів, що дали згоду на спільне з нею проживання, або яка має можливість самостійно забезпечити на-лежні умови для виховання дитини. Контроль за поведінкою таких жінок здійснюється органом кримінально-виконавчої системи за місцем проживання.

Передбачає обов'язковість здійснення контролю за поведінкою жінок, звільнених від відбування покарання. Його су-б'єктами є органи кримінально-виконавчої системи за місцем про-живання засудженої. У разі неналежне» поведінки засудженої у ме-жах вказаного вище строку цей орган вносить подання до суду про направлення засудженої для відбування покарання, призначеного за вироком суду.

Передбачає різні варіанти вирішення судом по-дальшої Долі засудженої залежно від її поведінки після досягнення дитиною трирічного віку або в разі смерті дитини. Так: 1) вона мо-же бути звільнена від покарання за умови, що своєю поведінкою вона довела своє виправлення; 2) призначене їй покарання може бути замінене більш м'яким за умови, що засуджена стала