кримінального судочинства, зміцненню законності і правопорядку.
2. Учасники кримінально-процесуальної діяльності.
В стадії виконання вироку приймають участь різноманітні суб’єкти кримінально-процесуальної діяльності. Тут перед усім діють судді, прокурор. Продовжують свою діяльність і такі суб’єкти кримінально-процесуальної діяльності, які активно приймали участь в попередніх стадіях кримінального процесу і підсудний (засуджений, а іноді виправданий), захисник [1, стаття 266], а також цивільний позивач і цивільний відповідач та їх представники.
Окрім учасників кримінально-процесуальної діяльності, які виступали в попередніх стадіях, в стадії виконання покарання з’являються нові суб’єкти, раніше не відомі процесу. Це – адміністрації виправно-трудових установ (тюремні, виправно-трудові колонії, трудові колонії для неповнолітніх), представники лікувальних закладів і інших громадських організацій, судові виконавці, які знаходяться при судах, а також представники інших органів, фактично виконуючих вирок.
При розгляді питань, які виникли в процесі виконання вироку, в суд, по мірі необхідності можуть бути викликані і інші особи. Якщо засуджений, викликаний в судове засідання, чи інші учасники процесу не знають мови, на якій ведеться судочинство, чи на якій розглядається питання, яке виникло в процесі виконання вироку, то можуть бути задіяні і перекладачі.
Головним суб’єктом кримінально-процесуальної діяльності є суд, тому що тільки йому надано право приймати рішення по процесуальних питаннях, які виникають в даній стадії кримінального процесу.
Що ж до органів, фактично виконуючих вирок, то вони можуть лише подавати клопотання до суду по різних питаннях і активно підтримувати їх в судовому засіданні, а також оскаржувати в передбачених законом випадках постанови, ухвали суду. Діяльність цих органів в області кримінального процесу, хоча і важлива, але для суду має лише допоміжне значення.
Між судом і органами, фактично виконуючими вирок, а також іншими учасниками процесу складаються певні кримінально-процесуальні відносини. Вони виражаються, наприклад, в тому, що суд зобов’язаний завчасно поставити до відома прокурора про день розгляду виниклого питання в судовому засіданні і забезпечити тим самим прокурору можливість прийняти участь в розгляді цього питання. В свою чергу прокурор здійснює нагляд за правильним і своєчасним оберненням вироку до виконання, приймає участь в судовому засідання, дає заключення по питанню, які являються предметом розгляду судом, законісю на постанови, ухвали суду у випадках непогодження з ним. Суд може погодитися з заключенням прокурора, але може прийняти рішення, яке не співпадає з ним, якщо для цього є поважні причини.
Значна роль прокурорського нагляду в стадії виконання покарання. Так ст.415 кримінально-процесуально кодексу «Нагляд за законністю виконання вироків та чинних судових рішень».
Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру пов’язаних з обмеженням особистої свободи людини здійснюється прокурором.
Розпорядження прокурора, що стосується виконання вироків, ухвал і постанов суду обов’язкові для всіх органів і посадових осіб, які їх виконують. [1; ст.415].
Як визначити границі нагляду прокурора за законністю виконання вироку? Чи обмежені вони тільки наглядом за оберненням судом вироку до виконання і приведенням його до виконання органом, призначеним виконувати вироки, і моментом початку фактичного відбування покарання, чи нагляд здійснюється в продовж всього терміну відбування покарання засудженими? Звичайно, нагляд здійснюється впродовж терміну відбування покарання.
Прокурорський нагляд за законністю виконання вироку включає в себе нагляд за:
правильним і своєчасним оберненням вироку до виконання з боку суду;
точним виконанням того виду покарання, котре визначено;
законністю здійснення установленого режиму в місцях позбавлення волі;
своєчасністю звільнення з місць позбавлення волі осіб, які відбули покарання достроково або умовно дострокового звільнення, дострокового звільнення по хворобі осіб, виправданих чи у відношенні яких завершилася справа розглядом, і інших осіб, які підлягають звільненню з-під варти;
законністю виконання покарання, не пов’язано з позбавленням волі;
законністю дій судових виконавців, які виконують вирок в частині майнових стягнень, конфіскації майна;
законністю діяльності лікувальних закладів, які здійснюють примусове лікування;
законністю діяльності інших органів і організацій які приймають участь у виконанні вироку;
участь у розгляді судом питань, які виникли в процесі виконання вироку;
виникнення протестів на постанови судів, винесені по питаннях, виниклим в процесі виконання вироку.
Питання про необхідність участі прокурора в судовому засідання, в якому вирішується питання яке виникло в процесі виконання вироку, зазначеного в кримінально-процесуальному кодексі.
В кримінально-процесуальному кодексі вказується, що питання, пов’язані з виконання вироку, розглядаються в судовому засідання з участю прокурора.
Участь прокурора в судовому засіданні є обов’язковою, крім випадків:
коли розглядаються справи про злочини, передбачені частиною першою статті 27 КПК;
колив він відмовився від підтримання державного обвинувачення. [1; стаття 264]
В разі неявки прокурора в судове засідання без вище вказаних причин, суд зобов’язаний відкласти розгляд справи і прийняти міри для його явки. Окрім того в КПК говориться (ст.264), що суд заслуховує заключення прокурора.
Іншими учасниками даної стадії є підсудний, особа щодо якої вирішується дане питання в судовому засіданні.
Розгляд справи в судовому засіданні відбувається з участю підсудного, явка якого до суду є обов’язковою. Але допускаються випадки, які чітко визначені кодексом, коли підсудний може бути відсутній:
коли підсудний перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду;
коли справу про злочин, за який не може бути призначено покарання може бути призначено покаранням у вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянути у його відсутності. Проте суд має право і в цьому випадку визнати явку підсудного обов’язковою ст. 262.
Цивільний позивач, як суб’єкт стадії виконання вироку. Цивільний позивач за статтею 268 кримінально-процесуального кодексу України, має право бути присутнім при розгляді справи в суді, але суд може не розглядати дане питання за його відсутності.
Отже,